У Кіровоградській області всихають полезахисні лісосмуги. Вони захищають поля від вітру, ерозіїПроцес руйнування або роз'їдання поверхні під впливом зовнішніх чинників. та зневоднення ґрунтів, що впливає на врожайність. Правила утримання й збереження таких насаджень, як і відповідальність за їхнє порушення, визначені законодавством. Суспільне дізнавалось про причини всихання дерев, кому належать лісосмуги та як їх зберегти.
Причини всихання дерев
Доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Центральноукраїнського національного технічного університету Віталій Гулай оглянув лісопосадку та стан дерев поблизу села Грузьке Кропивницького району. З його слів, 90% дерев там – це ясен зелений.
«На 100% можна казати, що жодного здорового дерева немає – усі вони стоять суховерхі. Багато поламаних дерев, які просто падають від вітрів. Дуже багато засохлих, верхівки майже всі сухі. Це лише питання часу, коли вони остаточно всохнуть. Цей ясен пропадає з різних причин, зокрема через кореневу гниль грибкового походження. Найближчим часом ці дерева загинуть – цього року чи наступного. І така ситуація, думаю, поширюватиметься по всій області».
Головна функція лісопосадок, сказав — захисна. Звідси й назва – полезахисні лісові смуги. За словами Віталія Гулая, їх висаджували на Кіровоградщині у 60-70-х роках минулого століття.
«Лісосмуги всі йдуть стандартної ширини – у чотири ряди дерев, приблизно 10-12 метрів. У значній кількості висаджували акацію, а також інші види – клени різних типів, липу. Але для таких порід, як тополя чи акація, граничний вік активного стану становить близько 50 років. Після цього дерева починають природно всихати».
Чим загрожує зникнення лісосмуг
Доцент кафедри Центральноукраїнського техуніверситету застеріг: зникнення посадок матиме важкі наслідки для екології та сільського господарства.
«Будуть величезні втрати в агросфері, оскільки здуватиметься родючий шар ґрунту. Це негативно позначиться і на врожайності, і на екології загалом. Тому настав час переглянути стан цих насаджень і за потреби доповнювати чи відновлювати полезахисні смуги, адже вони відіграють ключову роль у збереженні ґрунтового покриву агроугідь».
Законодавство є, але не працює
Лісосмуги – це важлива частина екосистеми Кіровоградщини, розповів заступник начальника Кропивницького райвідділу державного екологічного нагляду екоінспекції Придніпровського округу Олександр Яремчук.
«Захисні насадження поділяються на полезахисні та насадження іншого призначення. Вони можуть захищати водні об'єкти або населені пункти. Полезахисні ж створені для захисту сільгосппродукції та збереження біорізноманіття. Основне їхнє призначення – це захист полів: вони зменшують швидкість вітру під час шквалів, запобігають ерозії та впливають на водний режим ґрунту».
Зі слів Олександра Яремчука, аби посадки виконували свої функції, за ними потрібно доглядати – прибирати всохлі дерева та висаджувати нові. Правила утримання та збереження полезахисних лісосмуг, сказав, визначені постановою уряду №650 від 22 липня 2020 року.
«На превеликий жаль, ця постанова повною мірою не функціонує. Для утримання полезахисних смуг необхідно провести їхню інвентаризацію та оформити землевпорядну документацію. І лише на цій основі можна розробляти матеріали з лісовпорядкування. Тільки після цього дозволено проведення господарських заходів на землях сільгосппризначення. Догляд передбачає санітарні вирубки, захист від шкідників, полив та видалення сухостою. Усе це передбачено правилами, але на практиці не здійснюється. Як наслідок – маємо занедбаність та браконьєрство».
Штрафи за неналежне утримання лісосмуг
Відсутність інвентаризації та догляду за лісосмугами – це порушення екологічного законодавства, за яке передбачена відповідальність, розповів заступник начальника Кропивницького райвідділу екологічної інспекції.
«Селищні та сільські ради посилаються на брак грошей та складне становище через воєнний стан. Ми виписуємо вимоги органам місцевого самоврядування, а за їхнє невиконання – штрафуємо. Це стаття 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання законних розпоряджень органів охорони довкілля. Штраф становить у середньому 850 гривень».
Під час планових перевірок торік за невиконання цих вимог в області оштрафували 26 громад, а цього року – 12, додав він.
Хто балансоутримувач і в чому складність інвентаризації лісосмуг
Директор обласного департаменту екології В'ячеслав Дубровський пояснив, що інвентаризацію лісосмуг мають проводити громади.
«Департамент не має жодних повноважень у сфері управління полезахисними смугами. В області нараховується понад 28 тисяч гектарів таких насаджень. Вони перебувають у комунальній власності. Винятком є лісосмуги вздовж залізниць та автошляхів державного значення – вони перебувають на балансі відповідних державних підприємств. Ми можемо лише рекомендувати громадам ухвалювати рішення: або створювати спеціальні комунальні підприємства для догляду за ними, або передавати ці землі в оренду».
Нині Новопразька громада Олександрійського району – єдина на Кіровоградщині, яка розпочала інвентаризацію посадок на своїй території, розповів її голова Богдан Куруп.
«Наша громада першою в Кіровоградській області розпочала процес передачі полезахисних лісосмуг, а також інших земель лісогосподарського призначення в постійне користування спеціалізованому комунальному підприємству. Загальна площа, яку ми вже передали – 220 гектарів, 190 з них – землі лісогосподарського призначення. Це те, що вже проінвентаризували, сформували та погодили. Зараз ми намагаємося отримати кінцевий дозвіл на роботу з цими ділянками. Загалом на території громади залишається ще майже 500 гектарів таких посадок».
Процес оформлення лісосмуг, зі слів селищного голови, громада розпочала два роки тому.
«Це складний і тривалий бюрократичний процес, визначений законодавством, який вимагає багатьох погоджень у різних інстанціях, зокрема в міністерстві. З 2024 року ми розпочали створення підприємства, його реєстрацію, формування ділянок, передачу їх у постійне користування та погодження з Держлісагентством та обласною військовою адміністрацією. Зараз ми вже на фінальній стадії».
Поки ці процедури не завершать, громада не має права ані висаджувати нові дерева, ані прибирати сухі. Голова пояснив, чому важливо впорядкувати документи.
«Перше – для збереження лісосмуг, щоб їх безконтрольно не вирубували, як це відбувається зараз. А по-друге – щоб мати змогу впорядковувати ці ділянки: доглядати за ними, прибирати хворі й висаджувати нові дерева».
Незаконні вирубки та відповідальність
Проти самовільної вирубки посадок й жителька Нової Праги Алла Павленко. Проте, з її слів, розуміє, чому люди йдуть на це.
«Люди рятуються як можуть, бо кожен хоче вижити, а пенсії малі. Купити дрова зараз коштує 22 тисячі гривень. Як пенсіонеру купити дрова за такі гроші, та ще й метрові. Це ж їх ще треба попиляти та порубати. А це сім чи вісім кубометрів».
За незаконну вирубку та збут деревини на Кіровоградщині торік розпочали 101 кримінальне провадження, розповіла речниця поліції області Оксана Ковтуненко.
«З початку 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості щодо 59 кримінальних правопорушень цієї категорії. За незаконну порубку, перевезення, зберігання чи збут незаконно зрубаних дерев або чагарників передбачена кримінальна відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин злочину, санкція статті передбачає покарання від 17-25 тисяч гривень штрафу до позбавлення волі на строк до семи років».
За спостереженнями Суспільного, лісопосадки всихають в усіх чотирьох районах Кіровоградської області.
