У Кропивницькому запалили 40 свічок напередодні Дня пам'яті про аварію на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС). Так вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів. Акцію "Запали свічку пам’яті" у місті проводять десятий рік поспіль.
Про це написали на сторінці Кропивницької міськради у Facebook.
Аварія на атомній електростанції сталася 26 квітня 1986 року в місті Прип’ять Київської області. Два теплові вибухи зруйнували четвертий енергоблок. На даху почалася пожежа. Утворилася радіоактивна хмара. Вона накрила території сучасної України, Білорусі та Росії, більшу частину Європи, східну частину США. 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Майже 200 тисяч людей евакуювали з зон забруднення. 14 грудня 1986 року завершили будувати саркофаг над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції.
Кропивничани – ліквідатори аварії, їхні рідні, представники міської влади, громадських організацій зібралися біля пам’ятника "Жертвам Чорнобиля". Вони запалили 40 свічок.
Акцію організовують напередодні роковин трагедії, оскільки аварія на Чорнобильській АЕС сталася у ніч із 25 на 26 квітня і вже через декілька годин перші екіпажі рятувальників розпочали ліквідацію наслідків катастрофи, сказав голова обласного підрозділу всеукраїнської спілки ліквідаторів "Чорнобиль-86" Ігор Мандрика.
До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи Верховна рада України закликала міжнародну спільноту посилити ядерну безпеку та не допустити нових катастроф. Про це написали на офіційному сайті Верховної ради.
Верховна рада ухвалила в цілому постанову №15133, за яку проголосували 311 депутатів, із закликом до парламентів та урядів іноземних держав, ООН і МАГАТЕ засудити дії Росії та посилити міжнародний режим ядерної безпеки.
У зверненні йдеться, що зона Чорнобильської АЕС перебувала під окупацією російських військ протягом п’яти тижнів, а 14 лютого 2025 року пошкоджено новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком ЧАЕС внаслідок влучання російського ударного безпілотного літального апарата. Також продовжується п’ятий рік окупації Запорізької АЕС.
Парламент закликає міжнародну спільноту вжити заходів щодо посилення ядерної безпеки, зокрема через розроблення нових дієвих механізмів захисту ядерних установок, відповідальності за порушення норм і правил, а також ефективного впливу на порушників та сприяння деокупації Запорізької АЕС.
Верховна рада наголосила на необхідності сприяти належній імплементації Резолюції Генеральної асамблеї ООН 80/111 "Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи", а також рекомендацій генерального секретаря ООН у доповіді A/80/395 "Довготривалі наслідки Чорнобильської катастрофи".
Що сталося в ніч 26 квітня 1986 року
25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора у разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.
Експеримент почався 26 квітня о 1:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 1:25 з інтервалом у декілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки до 10 травня.
В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На Білорусь припало майже 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення постраждала Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986 року в лікарні. Ще 14 людей із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.
Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті з 10-кілометрової зони. Участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч людей.
Пожежники прибували без спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме пожежники зупинили ще одну потенційну катастрофу — водневий вибух. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйона людей.
Чорнобильська катастрофа в цифрах
- 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
- Два роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС — на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
- Два дні світ нічого не знав про вибух 26 квітня 1986 року.
- 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
- За оцінками незалежних експертів, 500 тисяч людей померли від радіації.
- 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
- 90 784 людей евакуйовали з 81 населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
- Понад 600 тисяч людей стали ліквідаторами аварії — боролися з вогнем і розчищали завали.
- 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднені радіоактивними нуклідами.
- 200 тисяч квадратних кілометрів — на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
- 10 днів — з 26 квітня до 6 травня — тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі це одиниця вимірювання активності радіоактивних матеріалівна добу, після чого знизився у тисячу разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
- 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
- 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
- З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го перший і другий енергоблоки були знову введені в експлуатацію. У грудні 1987 року відновив роботу третій енергоблок. Четвертий енергоблок не запрацював.
- 1991 рік — на другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
- У грудні 1995 року — підписали меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
- 15 грудня 2000 року Чорнобильську атомну електростанцію зупинили повністю.
- У вересні 2010 року заклали фундамент під новий саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
- 29 листопада 2016 року завершили насування арки над четвертим енергоблоком.
- 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС.
Використана інформація з сайту Українського інституту національної пам'яті.