Грибок та пліснява руйнують пам’ятку національного значення — державний історико-культурний заповідник "Самчики". Про це Суспільне Хмельницький розповів тимчасово виконуючий обов’язки директора заповідника Богдан Пажимський. За його словами, появу плісняви у палаці спричинило зволоження стін у холодну пору року, відсутність опалення та неможливість виконати реставраційні роботи через призупинення фінансування на момент повномасштабного вторгнення.
Парадна зала Південної анфілади палацу державного історико-культурного заповідника Самчики у ХІХ столітті слугувала для відпочинку гостей. Нині на її стінах у буквальному сенсі "розквітає" пліснява.
"Період оцього "цвітіння" почався років 6-8 тому", — каже Богдан Пажимський.
Така ж картина у римській залі, показує тимчасово виконуючий обов’язки директора заповідника.
"Теж пліснява, плюс грибок. Ми, будемо говорити грубо, збили паркет. Щоб його врятувати, ми були змушені його зняти і застелити дощату поверхню, із дошки. Там були фрагменти ще живі, ще здорові, тож, щоб вберегти автентичність, довелося його зняти. Ми зняли заміри, це все закартографували, і, власне, законсервували. Він у нас зберігається у фондосховищі", — говорить Пажимський.
Грибок, каже він, пошкоджує стіни і старовинний паркет і в японському кабінеті.
"Це була відпочинкова кімната в ті давні часи. Паркет тут зберігся автетичний. Він був виготовлений на Здолбунівській фабриці австрійською фірмою у 1854 році. На жаль, він теж зазнав впливу зволоження стін, фундаментів, мурувань. У 1991 році було пророблено роботи спеціалізованим київським інститутом "УкрНДІпроектреставрація" з просочення фундаментів будівлі, щоб не було заволодіння грунтовими водами. Зробили тоді це за новітньою технологією, гідрофобним розчином, методом електроін'єктування. Але це був 1991 рік", — розповідає Богдан Пажимський.
Відтоді таких заходів не проводили, бо бракувало коштів, каже колишній директор заповідника Олександр Пажимський. Він керував заповідником з 1990 року. Розповідає, й опалення, яке могло б поліпшити ситуацію, у приміщеннях немає давно.
"Михайло Петрович Шестаков, останній власник маєтку, зробив тут опалення. Тут дещо навіть видно. Після цього опалення не було. Потім дослідна станція його зробила, але воно не було зроблене так, як потрібно. А зараз потрібно робити все. Капітальної реставрації, як і капітального ремонту цей палац не бачив", — каже колишній директор заповідника.
Найперше, що необхідно зробити, аби вберегти палац від плісняви, каже заступниця начальника управління інформаційної діяльності та культури Хмельницької ОВА Валентина Лукашук, це вирішити питання з його опаленням, що дасть можливість зберегти інтер’єри всередині.
"Ми можемо залучати кошти меценатів і благодійників, це передбачено законодавством. Також кошти, зароблені самим заповідником, теж можна витрачати на певні реставраційні роботи. Мова йде про роботи не в повному обсязі, як реставрація, а про якісь локальні моменти — такі, які необхідно зараз виконати. І це можуть робити самі працівники заповідника", — розповідає Валентина Лукашук.
У 2021 році заповідник "Самчики" увійшов до переліку об’єктів президентської програми "Велика реставрація". Його мали реставрувати державним коштом, каже Богдан Пажимський.
"У 2021 році Хмельницька обласна рада виділила 1,5 мільйонів гривень на виготовлення ескізного проєкту реставраційних робіт. Ми ці кошти тоді використали, тобто, з трьох етапів ми перший етап пройшли, і на цьому зупинилися", — говорить Богдан Пажимський.
За словами виконуючого обов'язки директора заповідника, у зв’язку із воєнним станом реставраційні роботи зараз не проводяться.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
