Вимушена переселенка з Херсона Марина Павлік після переїзду в Одесу вирішила не лише відкрити власну справу, а й допомогти з працевлаштуванням іншим жінкам, яким через повномасштабну війну довелося покинути дім. Жінка відвідувала курси з перекваліфікації, здобула нові навички у бьюті сфері та взяла участь у грантовій програмі від БФ "Карітас Одеса УГКЦ" у межах проєкту "Бізнес-інкубатор ELIS Одеса". У червні 2024 року Марина відкрила салон краси.
Марина Павлік у квітні 2022 виїхала з окупованого на той час Херсона до Одеси. Житло родини восени 2022-го було зруйноване внаслідок обстрілів російських військових. За освітою вона вихователька, але працювала візажисткою, стилісткою по зачісках. Виховує сина та доньку.
"Розумію, якщо я не встану, не встануть за мною дівчата. Я для них як приклад, що не все так погано. Якщо ми разом, ми все поборемо. У Херсоні я була візажисткою і стилісткою по зачісках. Мала своє робоче місце, мала свої матеріали. Ось прикраси, як я кажу, з хорошого мого минулого. Це для дівчат, які виходили заміж. І це все, що я змогла вивезти з дому. Коли виїжджала, то це все, що в мене влізло у валізу. Наразі вони лежать як прикраси, тому що я не готова їх віддавати. Це частинка мого дому", — сказала Марина.
У 2023-му вона навчалась на курсах перекваліфікації. Здобула навички майстрині манікюру та перманентного макіяжу, баристи, бровістки. Після цього, говорить, виникла ідея відкрити власний салон краси. Для цього жінка взяла участь у грантовій програмі від БФ "Карітас Одеса УГКЦ" у межах проєкту "Бізнес-інкубатор ELIS Одеса" й отримала грант на закупівлю обладнання.
"Складнощі, як завжди, у мене великі були. По-перше, це знайти майстрів, які готові йти від початку — так само, як і ти. Тому що, в основному, дівчатка хочуть прийти, щоб вже клієнтська база була сформована, щоб клієнти йшли натовпом і все інше. Грант же не всю суму покривав, а всього лише 150 тисяч. Тобто на все інше треба було вкладати власні кошти. І так як була ідея, я вклала кошти, які в мене залишилися, щоб її реалізувати. Тому що я все рівно хотіла, як у нас між ВПО кажуть, "злізти з гуманітарної допомоги", — пояснила підприємиця.
У салоні Марини працюють вимушені переселенки з Херсонщини, Маріуполя, Запоріжжя. Є й одеситки.
"У мене Іра перукар, вона з лівого берега Херсонщини. Вона мала все – великий будинок, добре життя. Але у зв’язку із ситуацією їй довелося все покинути. У неї дитина з аутизмом, з інвалідністю. І вона в професії перукаря наче знайшла собі відраду. Вона дуже боялася йти на роботу, ми її всі підтримували. Для мене всі мої дівчата – це як друга сім’я", — сказала Марина Павлік.
"У Маріуполі я працювала кухарем у школі. Опинившись в Одесі, пішла закінчила курси майстра манікюру і тепер працюю. На курсах познайомилась із дівчатами, теж переселенками. Так вони привели мене сюди до Марини з Херсона. Місце роботи переселенцям дуже важко знайти. Не кожен роботодавець хоче брати ВПО, тому що ви можете у будь-який час поїхати, змінити місто", — сказала майстриня з манікюру Анжела Дерев’янко.
Марина говорить, більшість клієнтів салону – херсонці, але є й місцеві жителі.
"Дівчата кажуть мені, що у них тригер. Як вони мені розповіли спочатку, коли ми приїхали, перший рік боялися ходити на манікюр, на різні процедури, тому що знову боялися опинитися в ситуації, коли ти з розтрощеними нігтями, з опалими віями, з брудним волоссям і знову пережити цей дискомфорт. Тому вони в перший рік, як тільки виїжджали з окупації, усе знімали. А коли з часом затухають всі спогади, вони знову хочуть: "Ні, я ж дівчина, я ж жінка, я повинна бути гарна", — каже Марина.
Вона додала, що не планує зупинятися на досягнутому і мріє й надалі розвиватися у сфері краси.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp, Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube.