Згенеровано з допомогою ШІ
На п'яти гектарах території одного з медичних закладів у Дніпровському районі Херсона не лишилось жодної будівлі, яку б не пошкодили російські атаки. Зруйновані медичні кабінети та палати.
Від початку повномасштабного вторгнення восьмеро працівників лікарні загинули, 56 — були поранені. Через погіршення безпекової ситуації та значні руйнування влітку 2026 року заклад релокували. Але попри все у Дніпровському районі продовжує функціонувати поліклінічне відділення.
«Руйнування великі у кожній будівлі»
Зруйновані стіни та міжповерхові перекриття, пошкоджені палати, медичні кабінети, жодного вцілілого вікна — цей медичний заклад у Дніпровському районі Херсона російська армія атакувала безпілотниками та обстрілювала артилерією, говорить генеральний директор Віктор Колісник.
«У нас п'ять гектарів територія лікарні, є будівля поліклінічна амбулаторної допомоги, стаціонарний корпус, дитяче відділення. Також є пологовий будинок, патанатомія з моргом, дитяча поліклініка і харчоблок. Немає будівель, які не пошкоджені, руйнування великі у кожній, — каже він.
У червні 2026 через безпекову ситуацію і значні руйнування медичний заклад евакуювали. Зараз відділення працюють на інших локаціях, розказує генеральний директор лікарні.
«Заклад працює в повному обсязі по всіх пакетах, за якими ми законтрактовані з Національною службою здоров'я. Але у нас додались інші місця надання допомоги. Ми працюємо в інших умовах, є чотири локації нашого закладу», — розказує Колісник.
Робота медзакладу не зупиняється
У Дніпровському районі залишився працювати персонал поліклініки. Пацієнтів приймають в укритті. Тут працюють сімейні лікарі та профільні спеціалісти. Попри складну безпекову ситуацію, робота не зупиняється, говорить лікарка-хірургиня Наталія Кривенко.
«Кожен день у нас бувають обстріли, а ти оперуєш, бо не можеш залишити пацієнта самого і бігти в сховище. Лікарня потрібна, тому що люди залишились. Є пенсіонери, які нікуди не виїжджають і яким потрібна допомога. Вони йдуть з проблемами до лікарні, бо вони знають, що тут їм допоможуть», — каже вона.
Поліклініка має працювати попри безпекову ситуацію і надавати медичну допомогу тим, хто залишається жити у цьому районі, говорить лікар ортопед-травматолог Сергій Майстренко.
«Я приймаю всіх, хто приходить, а таких немало. Три-чотири людини, навіть до 10 буває, щодня на консультації приходять. В основному — через перенесені мінно-вибухові травми, яких на амбулаторне лікування виписали. Також достатньо багато людей похилого віку з захворюванням суглобів чи хребта», — каже лікар.
Під час масованої атаки вигоріли одразу три поверхи
Влітку 2026 року російські військові масовано атакували заклад дронами. У ніч з 3 на 4 червня вигоріли три поверхи, каже Віктор Колісник.
«Міське гінекологічне відділення було на 100 ліжок, ургентне. Тут обслуговували патологію для жінок міста і області, усієї України. Руйнвання великі. Шостий, п'ятий, четвертий поверх у нас не працювали згідно розпоряджень, пацієнтів не було. А на перших трьох тоді було 189 людей. Ми врятували усіх. Були незначні отруєння чадним газом у лікарів та медичних сестер, тому що все палало», — розказує він.
За словами гендиректора лікарні, значні руйнування завдали влучання двох «Молній». Він пояснив, що потужність атаки була така, що зруйноване перекриття між четвертим та п'ятим поверхами.
«Почали просідати плити, приїхали хлопці і нам зробили із того, що можливо підпорки. Таку конструкцію, для того, щоб плити не рухнули і не склалась будівля далі», — каже Колісник.
«Роботи дуже багато»
Як розказує працівниця з господарської діяльності медзакладу Наталія Мартинович, роботи багато. Персонал виносить будівельне сміття та наводить лад у приміщеннях.
«Дуже багато пошкоджень. Все прибираємо, все розбите. Буває, думаємо, що більше не підемо, а потім знов все вигрібаємо. Скільки разів вже ходили на ці три поверхи. Хотілося б, щоб знову працювали, як було», — говорить сестра-господиня.
Від початку війни восьмеро працівників лікарні загинули, 56 — поранені
Пошкоджені вікна, розповідає Колісник, необхідно забивати оперативно, адже у приміщення залітають російські дрони. Каже, що вони літають коридорами та вибухають.
У реанімаційній залі, каже Колісник, було шість ліжок й були пацієнти. Після артобстрілу з танка віконний блок повністю був зруйнований й пролетіли уламки. Травмувалась медична сестра.
«Була скальпована рана у медичної сестри, яка сиділа тут. Бо це реанімація, цілодобово прибуває медичний персонал. Інша пані медсестра була у іншій стороні. Обидві мали тяжкі поранення. 56 працівників лікарні з початку повномасштабного вторгнення зазнали поранень. Восьмеро працівників лікарні загинули», — каже Колісник.
«Найцінніше надбання лікарні — колектив»
Лікарня надає допомогу не лише пораненим, а й пацієнтам з хронічними, ургентними хворобами, розказує генеральний директор лікарні Віктор Колісник.
«Війна не відміняє хвороби загальні, є як пневмонії сезонний, є серцево-судинні захворювання, невідкладна хірургія. Апендицити, холецистити, панкреатити нікуди не ділись. Також додались травмовані під час обстрілів. За 2025 рік майже 800 людей звернулось в заклад з мінно-вибуховими травмами», — каже Колісник.
Також не зупинилась робота перинатального центру та гінекологічного відділення, розказує генеральний директор лікарні Віктор Колісник.
«За той рік у нас було в закладі 135 пологів, на сьогоднішній день майже 70. Вони народжують на іншій локації, але на обліку стоять у наших лікарів акушер-гінекологів», — зазначив Віктор Колісник.
Найцінніше надбання закладу — колектив, який попри складну безпекову ситуацію вдалось зберегти, розповідає генеральний директор Віктор Колісник.
«Пишаюсь своїм колективом. У нас один-два лікарі звільнились під час війни. Тобто ми повністю забезпечені фаховими кадрами та персоналом. Звісно, не вистачає медичних сестер, молодшого медичного персоналу, сантехніків й електриків. По лікарям ми в повному обсязі надаємо допомогу. Звісно, навантаження велике», — додав він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
