Художник-мариніст Володимир-Вадим Чорний із Херсона живе у трейлері на березі моря в Одесі. Тут він облаштував майстерню, виставляє картини на набережній і дає уроки живопису просто неба. Каже: натхнення переважує страх.
Сонячні панелі, баки з водою і вид на море
З Херсона Володимир-Вадим виїхав 30 грудня 2023 року. У кемпінгу облаштував побут: кемпер із кухнею, душовою кабіною, сонячними панелями і генератором на запас.
«Це мій кемпер, де я саме сплю, відпочиваю. Є генератор, якщо не вистачає сонячної енергії. Там добре видно море, добре видно все», — розповідає він.

Трейлер стоїть на розпорках, не хитається навіть під час шторму. Хоча деколи все ж трохи коливається, каже митець.
«Трошки так хитає. Хитає, коли шахеди, коли вибухи — також машина буває хитне», — каже художник.

Через душу на полотно
Чорний — мариніст. Найбільше любить фіксувати місячні ночі та світанки.
«Ці два атмосферні явища, світанок і місячна ніч, їх треба пропускати через себе, через свою душу, через свою натуру і потім це все виплескувати на полотно. Той ефект сонця, коли воно сходить над горизонтом — це буквально 10-15 хвилин. Потім вже все міняється. І оцей сплеск душевний потім я викладаю на полотно», — розповідає він.

25 років в Італії
Художнику 59 років. Чверть століття він жив і працював в Італії, де навчився абстрагуватися від перехожих і писати картини просто на березі. В Одесі продовжує так само: виставляє роботи на набережній, дає уроки живопису учням.
«Тут багато людей вже мене знають, бо мої картини стоять на набережній. Одеська публіка дуже цінує художню творчість. Багато херсонців тут зустрічав — вони до мене самі підходять, бо бачать номерні знаки, кажуть: "Ви з Херсона?"», — розповідає він.
Попри тривоги і вибухи — кидати пензель не планує.
«У мене натхнення переважує оцей страх зсуву чи шахедів. Натхнення має велику силу. Коли я пишу море і взагалі коли малюю — це я, значить, живу, існую. Це моє», — каже художник.
«Повернуся, коли не буде росіян на лівому березі»
До Херсона Володимир-Вадим планує повернутись, але лише після завершення війни.
«Повернуся у Херсон, мабуть, тільки тоді, коли війна закінчиться на кордонах 1991-го року, коли не буде на лівому березі росіян. Тоді буде приємно там жити. Зараз небезпечно і неприємно. Коли бачу море, хоча і тут є нагадування, що війна, якось мене підтримує ця стихія», — каже він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.


