Згенеровано з допомогою ШІ
На правобережжі Херсонщини можуть залишатися до 500 тисяч кілометрів оптоволоконного кабелю, який використовують російські FPV-дрони. Окрім загрози для людей та інфраструктури, це створює проблему забруднення територій, а технологій для прибирання таких обсягів кабелю наразі не існує.
Про це в ефірі «Суспільне Студія» розповів координатор робочих груп із громадської безпеки на Херсонщині, співзасновник та голова благодійного фонду «Об'єднання» Юрій Антощук.
За його словами, безпекова ситуація на Херсонщині погіршилася. Близько 50% російських FPV-дронів використовують оптоволоконний кабель для керування. Після таких атак на землі залишається багато кабелю, що забруднює територію. Точний обсяг цього оптоволокна на правобережжі області поки неможливо підрахувати.
«Потенційний обсяг — до 500 тисяч кілометрів. Ми розуміємо, що це як екологічна катастрофа, й вона доволі об'ємна. Для точної цифри треба провести репрезентативне дослідження і розуміти, насправді, яка територія забруднена цим оптоволокном. Поки що у світі немає такої технології, яка б могла усунути цю проблему в таких масштабах», — говорить експерт.
Наслідки уже помітні, каже Юрій Антощук. За його словами, військові публікували фото, на яких видно, що птахи використовують залишки оптоволоконного кабелю для будівництва гнізд.
Атакують людей, транспорт, будинки
Юрій Антощук розповів, що російські військові атакують дронами цивільних, будинки та транспорт. За його словами, від початку року в Херсоні під атаки потрапили понад 20 маршрутних автобусів. Також у місті немає жодної автозаправної станції, яку б російські дрони не атакували.
«Росіяни також почали використовувати новий метод. Вони обирають багатоповерхівку і починають впродовж доби активно атакувати її FPV-дронами. Бувало у нас в "червоній зоні", що одну багатоповерхівку більше сотні дронів за добу атакувало підряд», — каже Антощук.
FPV на оптоволокні можуть долітати на десятки кілометрів
За словами Антощука, FPV-дрони на оптоволокні можуть долати відстань у 30–40 кілометрів. Також існують котушки з кабелем довжиною до 50 кілометрів, що дають змогу дронам долітати до околиць Херсона.
Щоб відстежувати зміни безпекової ситуації, громадські організації створили спеціальні карти. На них фіксують, як розширюється так звана «червона зона» від Дніпра.
«За останні пів року дійсно вже немає у нас безпечних районів в Херсоні. Окупанти, на жаль, шукають нові можливості, щоб збільшити радіус атак, і ми це бачимо кожного місяця, як ця зона збільшується, і вони ще далі залітають», — розказує Юрій.
Нова загроза — автономні рої дронів
Антощук каже, що штучний інтелект або машинний зір у безпілотниках застосовують уже не перший рік. Водночас він звернув увагу на інформацію компанії Anthropic про можливе використання її технологій росіянами для створення автономних груп дронів, які можуть діяти разом.
«Це концепція, за якої кілька БпЛА можуть продовжувати виконання завдання навіть у разі втрати одним із них керування. Для прифронтової громади ця технологія створює додаткові ризики. Якщо таку систему автономних роїв доведуть до кінця, це в рази може збільшити кількість поранених і загиблих. І ми теж розуміємо, що такі дрони неможливо буде зафіксувати детекторами дронів, їх не можна буде посадити за допомогою РЕБів. Необхідно використовувати інші засоби, щоб з ними боротися», — каже він.
Водночас Юрій Антощук зазначив, що технології автономних дронів ще розвиваються. А людина все ще може брати участь у ключових етапах — від запуску та збору інформації до ухвалення рішення про атаку.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
