Перейти до основного змісту
«Мрію, щоб цей жах закінчився»: тренер і волонтер із Херсона про роботу під обстрілами

«Мрію, щоб цей жах закінчився»: тренер і волонтер із Херсона про роботу під обстрілами

Аудіоверсія матеріалу
0:00 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ

Херсонець Костянтин вдень возить маломобільних містян до лікарень у «соціальному таксі», ввечері тренує дітей і дорослих. Він розповів про те, як вдається поєднувати волонтерство із фізичним вихованням.

«Щоб діти ніде не блукали»

Тренером Костянтин працює з березня 2026 року. Починав із дітьми, згодом додалися і дорослі. Каже: у прифронтовому місті це особливо важливо.

«Зараз, самі бачите, як у Херсоні дуже складно — дуже багато обстрілів, дронів. І ми намагаємося збирати дітей, тренувати, щоб вони трішки розвивалися. Ці діти, дорослі, всі люди, які тут залишилися, — повинно бути в них таке розвантаження, тому що проходить час, вони самі в собі починають закриватися», — розповідає він.

«Мрію, щоб цей жах закінчився»: тренер і волонтер із Херсона про роботу під обстрілами
Тренер і волонтер із Херсона Костянтин. Суспільне Херсон

Від чотирьох до шести адрес щодня

Тренерство Костянтин поєднує з волонтерською роботою у громадській організації «Сильні бо вільні» — їздить у «соціальному таксі».

«Ми їздимо по місту, збираємо маломобільних людей, яким потрібна допомога, які самі не можуть добратися до лікарні або з лікарні. Якщо не працює ліфт — заносимо, підіймаємо», — розповідає він.

Щодня один екіпаж обслуговує від чотирьох до шести адрес.

«Мрію, щоб цей жах закінчився»: тренер і волонтер із Херсона про роботу під обстрілами
Вдень Костятин возить маломобільних містян до лікарень у «соціальному таксі». Суспільне Херсон

«Я її отак підхопив і з нею побіг»

Під час рейсів волонтери неодноразово потрапляли під обстріли.

«Були такі ситуації, коли ми привозили бабусю маломобільну до лікарні, і тут залетів дрон. То я не знав, може, добре, що я трішки займаюся спортом. Я її отак підхопив і з нею побіг», — згадує Костянтин.

Кілька місяців тому дрон влучив прямо в їхню автівку.

«Слава Богу, що ми вивантажили, вийшли і дрон попав прямо в автівку — розбив нам повністю автівку, тож її вже в нас немає», — розповідає він.

«Мрію, щоб цей жах закінчився»: тренер і волонтер із Херсона про роботу під обстрілами
Костянтин у спортзалі тренує дівчину, Херсон, вересень 2026 року. Суспільне Херсон

Мрія вимкнути телефон

Волонтерством Костянтин займається з початку повномасштабного вторгнення і зупинятися не планує. Але після перемоги має одне бажання.

«На місяць-два десь поїхати, вимкнути телефон і побути просто самому. Від цього всього переключитися. Я мрію, щоб це все скоріше закінчилося, щоб цей жах вже закінчився», — каже він.

Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у TelegramTikTok, WhatsAppFacebookViberInstagram та YouTube.

Топ дня
Вибір редакції
На початок