Замість огірків та помідорів — борщовий набір та ягоди. Зміївська овочева фабрика змінила роботу після ракетних ударів

На Зміївській овочевій фабриці у Харківській області більше не вирощують огірки та помідори, натомість висаджують овочі борщового набору та ягоди на відкритому ґрунті. Усі теплиці підприємства знищені ракетними ударами росіян протягом двох років. До повномасштабної війни фабрика була найбільшим виробником огірків в Україні, розповідає її керівник Ігор Сисенко. Напрямки роботи змушені були змінити через безпекову ситуацію та збитки від ударів Росії.

"До початку війни у нас працювало до 400 людей, зараз — 80". Як російські удари вплинули на роботу Зміївської овочевої фабрики

Теплиці овочевої фабрики у селищі Слобожанське зазнали декількох хвиль російських атак. Вперше вони були пошкоджені обстрілами у 2022 році — тоді за 15 кілометрів від підприємства проходила лінія фронту. Торік теплиці повністю знищила ракета росіян, Збитки, завдані російськими ударами, ще повністю не підрахували, говорить директор Зміївської овочевої фабрики Ігор Сисенко.

"9 березня 2023 року до нас влучила ракета Х-22 прямо на територію підприємства. Щоб зберегти робочі місця, ми були вимушені перепрофілюватися. Почали вирощувати овочі у відкритому ґрунті. У нас є прилеглі території й довкола 60 гектарів. Це теж і забезпечення роботою, і харчові продукти для жителів області та усієї України", — каже Сисенко, який працює на фабриці 22 роки.

Ігор Сисенко

"У теплицях весь 2022 рік ми працювали дуже нестабільно. Коли обстріли, сипалося скло, неможливо було забезпечити роботу в теплиці під час війни. Влучання було прямо по території, де була теплиця. В радіусі 1 кілометр винесло все скло. Навіть у прилеглих будинках повипадали вікна, двері. Але це нас не зламало. Ми продовжуємо вирощувати овочі", — каже директор підприємства.

Овочева фабрика працює понад 70 років. До повномасштабної війни на ній вирощували огірки та помідори. Після знищення теплиць змінили напрямки роботи — нині займаються овочами борщового набору, які добре ростуть на відкритому ґрунті, розповідає директор.

"Ми цього року плануємо 30 гектарів на відкритому ґрунті посадити. На наступний рік плануємо до 50 гектарів збільшити. Кардинально. Ми до війни були найбільшим виробником огірків в Україні", — каже Сисенко.

Головна задача — зберегти фахівців на підприємстві, зазначає керівник.

"Ми у 2022 році зазнали сильного відтоку кадрів. У нас за 12 кілометрів були окуповані території, лінія фронту. Були розбиті мости. Весь березень 2022 року ми були відрізані від всіх комунікацій: ні добриво не могли привезти, ні людей, ні продукцію вивезти. Дуже тяжкі часи, але ми їх пережили", — говорить Сисенко.

"Якщо ми не дамо роботу, вони поїдуть за кордон, або шукатимуть інші напрямки. Фахівців ми всіх знайшли. До початку війни у нас працювало до 400 людей, зараз — 80, а в сезон, коли збір врожаю, збільшується кількість до 120. Мобілізація впливає — чоловіків у нас мало, але у нас мобілізаційне завдання — найважливіших фахівців ми забронювали",— каже директор.

Зміївська овочева фабрика почала вирощувати лохину та овочі борщового набору

Цього року посіяли моркву, буряк та цибулю, розповідає головна агрономка Людмила Алікперова.

"У нас багато сортів цибулі. Біля — рання, червона, є жовта — рання, середня й пізня. Починали засівати з білої у кінець березня — початок квітня, і закінчили в середині квітня. Так ми розтягуємо період росту, плодоношення та збору, щоб встигнути усе зібрати. Почнемо з серпня збирати білу на продаж, а далі закінчуємо пізньою жовтою на зберігання", — каже агрономка.

За її словами, спробують висадити на відкритому ґрунті кавуни та солодкий перець. Розсаду вирощували у приміщенні, яке вціліло після ракетних ударів. Зокрема, перцю висадили 60 тисяч кущів, зазначає директор підприємства.

Крім овочів, займаються вирощуванням лохини.

"У нас в Харківській області дуже мало вирощують лохину. Лохина, в основному, вирощується на заході України. Це перспективний напрямок, тим більше в нашій зоні", — каже Сисенко.

"Лохину можна вирощувати на всій території України, але у нас на сході вона не дуже розповсюджена. Це стосується не самої ягоди або вирощування, а ґрунту — лохина вирощується у кислих, супіщаних, лісних ґрунтах. На чорноземах вона не росте. Ми завозили торф і садили у кислий ґрунт", — пояснює Людмила Алікперова.

За її словами, цього року лохина зацвіла на тиждень раніше. Врожай збиратимуть у декілька етапів — з червня по серпень.

"Висока врожайність лохини — це п'ять кілограмів з куща. Ми до цього йдемо. Кущі ще розвиваються, ростуть. Вона родить до 20-25 років. Вважаємо, що наша плантація ще молода", — зауважує фахівчиня.

Наступного року ягоди вже планують продавати у Харкові, говорить директор підприємства.

Для овочів та ягід облаштували зрошувальну систему, щоб не залежати від погоди. Для запилення лохини привезли джмелів з Нідерландів, розповідає головний агроном.

"Для зав’язування плодів обов'язкове запилення, але квітка у лохини — форми дзвіночка. Бджоли її не зовсім якісно запилюють. Для лохини треба застосовувати джмелів, а бджоли — це допоміжні. У джмелів, скажемо так, інший апарат, яким вони запилюють. він може сісти на квіточку і дістати серединку. Бджола не має такої можливості. Ми беремо найкращих джмелів: вони довго літають й активні", — зазначає Алікперова.

Частину зруйнованих теплиць на фабриці демонтували. На цьому місці теж будуть висаджувати лохину — близько трьох гектарів. Відновлювати скляні теплиці, за словами директора, до закінчення війни не планують.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube