Згенеровано з допомогою ШІ
Під час операції «Велес» на Харківщині військовослужбовці «Хартії» взяли в полон понад 30 військових РФ, які перебували в трубі газогону. Одну з груп, за даними корпусу, вдалося відрізати від основних сил, і після тривалих боїв частина військових здалася у полон.
Розмову з полоненими росіянами, серед яких продавець іграшок, будівельник та шеф-кухар ресторанів, читайте у матеріалі Суспільне Харків.
Що відомо про полонених росіян, які перебували в газогоні на Куп'янщині
«Тесак», «Кузя», «Дімон» та «Вуду» народилися в Росії — вони всі приблизно одного віку, народжені наприкінці 1980-х років.
Дмитро Прасалов на позивний «Тесак» жив у Москві і до того, як пішов воювати, був менеджером з продажу дитячих іграшок у великій оптовій компанії. У листопаді 2025 року, за його словами, він вбив людину у потязі, за що йому загрожувало від восьми до 12 років позбавлення волі. Прасалов каже, щоб уникнути тюремного терміну, обрав піти на війну в Україну.
Григорій Кузьмін народився у Ленінградській області, працював у пожежній охороні, а потім займався будівництвом. Каже, що за ним приїхали додому, наділи кайданки, відвезли в частину, а через два тижні відправили на фронт.
Дмитро Азаров працював будівельником, жив у Санкт-Петербурзі. Він пішов на війну, за його словами, через боргову яму — родина взяла іпотеку, яку не змогла платити.
А Микита Юрченко на позивний «Вуду» працював бренд-шеф-кухарем у чотирьох ресторанах у Новосібирську, де він і народився. Він каже, що намагався сховатися від мобілізації, але його подали у федеральний розшук, а потім мобілізували.
Ще один полонений — житель Дагестану Абусуп'ян Алібеков — пішов воювати, за його словами, через кредит, який оформив на дружину.
Підземелля та обов'язки в трубі. «Половину шляху йшли пішки або на візках»
Росяни розповіли, що газова труба розташована в підземеллі довжиною приблизно 500 метрів. У ньому облаштовано багато різних приміщень, виритих людьми, зокрема, були бліндажі, склади, а також самокатна, сказав Прасалов. В одній з кімнат, додав Юрченко, сидів зв'язківець на позивний «Матільда», який вів загальний зв'язок.
«Тесак» розповів, що у трубі був «караванщиком» — доставляв воду, їжу, газ, серветки та іншу провізію на різні пости. «Кузя» і «Дімон», за їхніми словами, також були «караванщиками», а Юрченко і Алібеков копали новий вихід з труби.
«Під рікою — починаючи від посту до посту — це просто спуск вниз і підйом, як парабола. В трубі є невелике зминання, і до цього зминання прив'язаний трос — і спущений майже до самого низу. І по цьому тросу ми піднімалися. Повністю на самокаті проїхати не можна: половину шляху йдемо пішки або на візках», — розказав Прасалов.
На візок кладеш провізію і штовхаєш її перед собою. Руками штовхаєш і ногами пересуваєшся, на напівзігнутих ногах. В принципі, це навіть зручніше, ніж просто йти пішки без візка. І швидше виходить. Залишаєш провізію і повертаєшся назад на «нуль».
«Забираєш самокати на зворотному шляху, які розряджені, кинуті. Їх треба обов'язково привезти на "нуль", щоб вони не залишалися в трубі», — додав «Кузя».
Прасалов додав, що також заміняв військовослужбовців, які відповідали за польовий зв'язок.
«Моя функція полягала у тому, щоб повідомляти про будь-які зміни ситуації на посту і про те, що відбувається в трубі у зоні мого посту. На той момент був вихід для штурмовиків на вулицю, який повністю контролювався українською армією, тому що через хвилину після виходу штурмовика туди прилітала одразу робота АГС (автоматичного гранатомету — ред.). З 2 червня до 10 липня випустили на вулицю сімох штурмовиків», — розказав «Тесак».
Штурм та блокада. «Ми були у повній невідомості»
Українські військові почали штурмувати газогін 10 липня, розповіли полонені росіяни. Спочатку вони почули, що щось скинули по трубі, а потім обірвався зв'язок. Зв'язківці пішли подивитися — почалася двостороння стрілянина, і один з російських штурмовиків зазнав поранень, розповів «Тесак».
«Впали дві гранати не під ноги йому, а біля нього. Як він сказав, за 30-40 метрів. Сталося два вибухи. Він втік від цих вибухів, і слідом сталося ще чотири вибухи. Всього шість вибухів», — пригадав Прасалов.
«А потім вже по рації нам сказали, що ми заблоковані, все інше. Тобто, ми були у повній невідомості», — додав Азаров.
Росіяни, за їхніми словами, зібрали всю їжу, яка в них була, — цих запасів їм вистачило на 10 днів. Потім закінчилися і продукти, і вода.
«Воду ми добували з калюжі, яка була в трубі. У ній там пів таблиці Менделєєва. Ми її фільтрували через марлю з активованим вугіллям через бинт. Потім кипʼятили. І вживали в їжу», — розказав «Тесак».
Заблокованим у трубі намагалися передати провізію повітрям — дрони прилітали до нового виходу з труби, який викопали росіяни, розповів Прасалов. В один з днів блокади двоє військових РФ загинули на виході з труби, коли намагалися забрати скинуту дроном посилку, додав Азаров.
У цій дірі розташований такий майданчик для посадки «пташки». Так було спочатку, поки ваші «Баби-Яги» та FPV не розбили цей вихід до невпізнання.
Полонені розказали, що через нестачу їжі та води між ними почалися конфлікти. Хтось не справлявся емоційно — вибігав нагору й одразу гинув.
«Позивний "Проша" не справився психологічно. Що його мотивувало — не знаю. Тобто один або два дні його шукали. І на третій день виявилося, що він вийшов назовні. Потім старші сказали, що його бачили з нашого дрона — чи-то розірваним, чи-то відірваним. Ну, неживим», — сказав «Тесак».
Рішення здатися. «У нас більше виходу не було»
Військові РФ просиділи у заблокованій трубі приблизно півтора місяці, перш ніж українські військовослужбовці запропонували їм здатися, розповіли полонені. Окрім їжі та води, в них вже закінчилися і боєкомплекти.
«Відбиватися було нічим. І Збройні Сили України запропонували нам здатися у полон протягом 30 хвилин. Якщо ми не приймемо рішення здатися у полон усім складом — не хтось, якийсь один-двоє, а тільки усім складом — тоді ми будемо знищені», — розказав Прасалов.
«У нас більше виходу не було — оточили нас. Старший сказав: "Здамося" — "Добре, давай здамося". Так і вийшли. Жити хотіли. Усі хочуть», — додав уродженець Дагестану Алібеков.
Росіяни кажуть, після того, як українські військові взяли їх в полон та вивели з труби, їх нагодували, дали помитися та надали медичну допомогу.
Прийняли як гостей. Мабуть, іншими словами не скажеш.
Прийняли як рідних. Нас не били, не принижували. Допомагали дійти, тому що я був поранений, мені було важко. На будь-яке прохання хлопці відгукувалися. Я дуже вдячний цим людям.
«Більше не хочу воювати точно». Що про свої подальші плани кажуть полонені росіяни
Усі п'ятеро полонених росіян кажуть, що сподіваються на обмін та хочуть повернутися додому.
«Я хочу піти на обмін. І ніколи більше не піду на війну. Якщо для цього треба буде позбутися ноги, позбутися руки — я зроблю це, не замислюючись. Я ніколи не повернуся сюди, щоб воювати проти цих людей», — сказав Прасалов.
«Точно не воювати. Зараз я тільки про сім'ю думаю. Тільки про сім'ю, бо як я можу зараз думати, чим я буду займатися, якщо я не бачу… Працювати, звісно. А в першу чергу просто хотів би побачити сім'ю. Так, я хочу піти на обмін», — додав Азаров.
«Плани на майбутнє — приїхати в Росію на обмін, повернутися назад до родини. Ніякої війни. Я так скажу навіть за половину народу в Росії — їм взагалі не потрібна війна, нікому. Я так думаю», — сказав Кузьмін.
Операція «Велес»: що про неї відомо
На Куп'янському напрямку військові провели контрнаступальну операцію «Велес», метою якої було позбавити російських військових можливості приховано пересуватися через стару трубу під річкою Оскіл на північ від Куп'янська, розповів 22 жовтня в етері Суспільне Студія речник УОС Віктор Трегубов. Армія РФ використовувала її, зокрема, для переміщення військ та евакуації військових, прикриваючись мирними жителями.
Спецоперація «Велес» із витіснення російських військ з газової труби на Куп'янщині триває останні пів року, розповів 23 жовтня в етері Суспільне Студія речник корпусу «Хартія» Володимир Дегтярьов. За його словами, українські військові не лише пересуваються газогонами, а й ведуть у них повноцінні підземні бої з застосуванням важкого озброєння та роботів,
Операцію назвали на честь Велеса — бога підземного царства у слов'янській міфології. За популярним образом в культурі, світ мав три рівні: небесний Прав, земний Яв і підземний Нав. Велес володарював Навом — простором під землею, прихованим від очей. Також вважався богом мудрості, хитрості та багатства, пояснили у пресслужбі.
До операції долучилися бригада «Хартія», штурмовий полк «Р.У.Г», полк безпілотних систем «Лава», підрозділи ГУР, зокрема легіон «Свобода Росії» та РДК, бригада безпілотних систем «Ахіллес».
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube, Google
