Які виклики стоять перед фермерами напередодні посівної на Харківщині: розмова з аграрієм та ОВА

Поле з озиминою на Харківщині, березень 2024 року. Суспільне Харків/Микита Ольховський

У перший-другий тиждень квітня на Харківщині, починаючи з півдня регіону, очікується початок посівної кампанії. У 2023 році агросектор становив приблизно 55% валютного доходу області — близько 260 мільйонів доларів, розповів Українському Радіо Харкова заступник начальника обласної військадміністрації Євген Іванов.

За його словами, траплялися випадки, коли перед фермерами поставало питанням: лишити продукцію в полі або вивозити собі "в мінус" через високі ціни на паливо та ускладнену логістику.

Про те, як зараз працюють фермери, з якими проблемами та ризиками стикаються, розповів фермер Василь Шапталов із Вовчанської громади. Його пряма мова та коментарі Євгена Іванова щодо ситуації в агросфері — у матеріалі.

Замінованість полів на Харківщині

Василь Шапталов: Знаю фермерів, які взагалі не оброблятимуть поля, бо не вистачає ресурсів. Поля заміновані чи близько до кордону: виїздити туди трактором небезпечно, та й узагалі фізично показуватися. Просто не кидатимуть напризволяще землю, щоб там не почали рости дерева.

Євген Іванов: Заміновані поля є глобальною проблемою. Уже понад 30 випадків підриву в полях після деокупації територій, коли пошкоджена техніка або поранень зазнає людина, яка працює на цій техніці. Були й летальні випадки у 2023 році.

Фото надав Василь Шапталов

Ускладнена логістика на деокупованих територіях

Василь Шапталов: Проблема загалом — логістика, переїзди до нас тільки двома шляхами: Старий Салтів і Печеніги. Є складнощі з вивезенням продукції, бо немає залізниці. Мало хто погоджується підвезти нам паливо, бо проїжджати треба повз Вовчанськ, де будь-який бензовоз — мішень.

Євген Іванов: Вовчанська громада, як і 40% території області, які були в окупації, були уже сильно зруйновані: їхня логістика, інфраструктура дуже пошкоджені. Фактично вся північ і схід області — це зруйновані мости й ускладнена ситуація з вивезенням, погана якість доріг, і залізничні колії, які не всі функціонують на деокупованій території з об'єктивних причин.

Брак кадрів у агросекторі на Харківщині

Василь Шапталов: Велика проблема — це брак кадрів. Багато хто воює, людей небагато. Технологія спрощується максимально.

Євген Іванов: Є відтік людей. Бронювання сільгоспвиробників відбувається і ним користуються 50% включно з директором підприємства — він як власник бронюється автоматично. Це масове явище в нашій області. Інші 50% забронювати неможливо, і в цьому є певна проблематика, як і в будь-якому економічному підприємстві.

Можливо, жінки збільшать кадровий потенціал? — Так і відбувається
Євген Івановзаступник начальника Харківської ОВА

Диспропорція в цінах: низька ціна на сировину та дорогі паливо й добрива

Василь Шапталов: Диспропорція в цінах — теж проблема. Ціна нам доходить невелика, а паливо і добрива дорогі.

Євген Іванов: Зараз вивезення однієї тонни зернової продукції дорівнює ціні, за яку фермер її продає. Тобто логістика з'їдає в нуль усе, і такі випадки траплялися й у 2022 році, коли перед фермерами поставало питанням: або лишити продукцію в полі, або везти собі в мінус.

Фото надав Василь Шапталов

Щодо зростання вартості перевезень: до повномасштабної війни, в середньому, у 2021 році тонну пшениці до порту в Миколаєві довозили за близько 600 гривень, а з 2022 року це коштує понад 3000 тисячі за тонну.

При цьому ми маємо підвищення курсу долара і зниження вартості продукції в тому ж доларі, якщо говоримо про експортний контракт. Пшениця до вторгнення доходила до 300 доларів за тонну, як і кукурудза, і до тисячі доларів за соняшник. Наразі в нас долар 37-38 гривень, а соняшник може коштувати 10-12 тисяч гривень. Звісно, це провал і проблема. Ціни немає і це головний ризик.

Що та в яких обсягах сіятимуть у 2024 році на Харківщині

Василь Шапталов: У нашому господарстві 20% площі залишимо під парами. Тобто, не засіватимемо. Усього в моєму господарстві 130 гектарів.

Фото надав Василь Шапталов
Найбільша складність — реальна війна. Будемо в будь-якому разі готуватися до посівної. Земля пустоти не любить.

Щодо культур — тенденція схожа в усіх. Важко вийти на прибутковий рівень із нішевими культурами: просом, гречкою тощо. Напевно, буде концентрація переважно на соняшнику й пшениці, ще може бути кукурудза й ячмінь.

Євген Іванов: У 2024 році прогнозують збільшення посівних площ порівняно з 2023 роком на невеликий відсоток.

Основною трійкою культур по області є соняшник, пшениця, кукурудза. Це понад 90% від загального розрахунку посівів. Нішеві культури залишаються нішевими, якщо кажемо про ячмінь, ріпак, горох тощо.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube