Утричі менше, ніж до повномасштабної війни, посіяв озимої пшениці фермер Іван Биков з Харківщини — й частину посівів планує пустити на добрива. Говорить, вирощувати пшеницю стало економічно недоцільно: витратні матеріали подорожчали, а ціни на зерно навпаки — впали.
Фермер Іван Биков на його полі у Чугуївському районі Харківщини посіяв пшеницю у жовтні 2023 року — затрималися із розмінуванням, тому навесні 2024 року, говорить, рослини слабкі.
"Через те, що вона пізно посіяна була, вона погано розпустилася, це перша причина, друга причина — сніговий покрив був маленький, рослина не розвивалася, ці морози на неї погано впливали", — розповідає фермер.
Іван Биков каже, з початку повномасштабної війни вирощує пшеницю лише для жителів у своєму селі. Говорить, у 2021 році вирощував її на 40 гектарах, торік засіяв лише 14 — на цьому полі паростки пшениці використає для підживлення соняшника й проса.
"На сьогодні це економічно недоцільно. Ціни на пшеницю впали. Коли підніметься пшеничка, а ми її засіємо просом, то ця пшеничка стане добривом, це називається сидеральні культури", — пояснює Биков.
На полі наукового інституту рослинництва імені Юр’єва під Харковом вітчизняні сорти озимої пшениці перезимували задовільно, але на їхній стан ще можуть вплинути весняні заморозки, говорить керівник інституту Олег Леонов. За його словами, нині головний ризик для аграріїв Харківщині — зниження ціни на пшеницю.
"Через те, що ціни на сільгосппродукцію знизилися суттєво порівняно із довоєнним часом, а витратні матеріали — добрива, паливо, отрутохімікати — все зросло в ціні, тому багато культур були збитковими, у тому числі пшениця, озима. Сіють, але посівні площі значно скоротилися порівняно із довоєнним часом", — говорить Леонов.
За інформацією пресслужби Харківської військової облдержадміністрації, у 2023 році озимими культурами аграрії засіяли понад 300 тисяч гектарів — це на 50% більше, ніж роком раніше, але майже удвічі менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Більша площа землі, засіяної озимою у 2023 році, пов'язана із поверненням до роботи e регіоні бізнесів та аграріїв, каже заступник начальника Харківської військової обладміністрації Євген Іванов.
"Статистика бачить тільки загальні цифри. 325 тисяч гектарів — ця цифра є справді більшою. Але коштом чого? До нас повертається бізнес та аграрії, які не працювали у 2022 та 2023 роках. Тому абсолютна цифра вища, але є випадки, що окремі аграрії дійсно зменшують обсяги посівів по озимині", — зауважив Іванов.
У 2023 році, за словами заступника, фермери на Харківщині працювали "у нуль" або збитково.
"Аграрний бізнес на Харківщині майже не є прибутковим по жодній із культур. Це у кращому випадку робота "в нуль". Але будь-який професіональний аграрій знає і працює все одно, бо навіть рік простою землі коштуватиме потім дорожче. Відновити до того стану, щоб вона давала коефіцієнт корисної дії родючості без догляду — це гроші, які не потягне жоден аграрій", — каже Євген Іванов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube