2 листопада Мінреінтеграції збільшило кількість населених пунктів Куп'янщини, з яких примусово вивозять дітей з родинами. Евакуація з прифронтових територій Харківщини триває внаслідок загострення ситуації на фронті та посилення обстрілів.
Як повідомити про бажання виїхати, в які умови розселяють евакуйованих людей і скільки хоче виїжджати, в ефірі Українського Радіо Харкова розповіли керівник відділу евакуації координаційного гуманітарного центру Олег Іванов та директор департаменту цивільного захисту Харківської ОВА Іван Сокол.
З яких громад координаційний центр вивозить найбільше сімей з дітьми?
Координаційний гумцентр може вивезти охочих евакуюватися в будь-який день, говорить Олег Іванов.
"Що стосується примусової евакуації, то йдеться про період в один-два тижні, точних дат не кажемо, тому що інформувати про чіткі дати — це зобов'язання військової адміністрації та служби з питань дітей. Разом з Куп'янською МВА ми заздалегідь продзвонюємо списки, готуємо умови для поселення евакуйованих і проводимо інформаційну роботу", — розповідає Іванов.
За його словами, масового бажання евакуюватися не спостерігають.
"Попри примусову евакуацію та погану оперативну ситуацію на Куп'янщині, евакуація відбувається за індивідуальними заявками. Зараз найбільше людей за заявками вивозимо саме з Борової, тому що там активні обстріли, і люди виїжджають звідти десятками: як маломобільні, так і сім'ї з дітьми. З Куп'янська, Куп'янської та Кіндрашівської громад є заявки на евакуацію внаслідок того, що ми обдзвонили списки сімей з дітьми, деяких змотивували виїхати та вони оформили заявки. Вовчанська громада є актуальною, в процесі евакуації. Золочівська, Дергачівська — це здебільшого індивідуальні заявки", — говорить представник центру.
Олег Іванов рекомендує евакуйованим виїжджати за межі Харківської області.
"Ми постійно комунікуємо з Куп'янською громадою і в них є процедура вивезення людей в інші області разом з департаментом цивільного захисту. Ми можемо допомогти супроводом переїзду в різному форматі: виплатами від міжнародних організацій, продуктовими наборами до моменту, поки людина доїде тощо. Там також очікують гарні умови", — каже керівник відділу евакуації.
Куди розселяють евакуйованих?
Завдяки допомозі благодійних організацій у гуртожитку, куди поселяють вимушено переселені родини, завершується ремонт. За словами Іванова, на людей там чекають підготовлені кухні та санвузли, кімнати з новим обладнанням.
"Глави громад і старости мають фотографії гуртожитку для сімей з дітьми, які будуть виїжджати по примусові евакуації. Завдяки допомозі міжнародних організацій, благодійного сектору закрили потреби гуртожитку максимально — це дуже гарні умови для переселенців. Ми проводимо інформаційну кампанію та поширюємо листівки на деокупованих прифронтових територіях з фотографіями житла, яке чекає на переселенців", — розповів представник координаційного гумцентру.
Слова Іванова підтверджує директор департаменту цивільного захисту Харківської ОВА Іван Сокол.
"Досить дивно чути наклеп, що ми когось полишаємо і не супроводжуємо. Зараз фактично цілодобово працює "гаряча лінія", на якій можна залишати свої заявки. Ці заявки відпрацьовуються і кожну ретельно оброблюють від початку до самого закінчення: людей вивозять, реєструють, в кого є необхідність — надають житло, гуманітарну, психологічну, медичну допомогу. Можна навіть залишити заявки на отримання грошової допомоги, яку міжнародні організації та благодійні фонди, з якими ми співпрацюємо, можуть надавати для тих людей, які евакуюються", — розповів Сокол.
"Ті, хто залишаються з дітьми — це дуже проблемні сім'ї"
Олег Іванов каже: попри проведення інформаційної кампанії, близько половини жителів прифронтових територій відмовляються евакуюватись.
"Розуміння, на жаль, немає. Якщо брати відсотково, то близько 50-60% відмовляються, а інші або вже виїхали, або оформили заявку. Про цифри казати рано, ми закінчуємо інформаційну кампанію і зараз будемо працювати по евакуації. Заявки з'являються, але ті, хто залишились там з дітьми — це дуже проблемні сім'ї, які не розуміють безпекової ситуації, що дітям не місце в зоні бойових дій і, на жаль, нам і адміністрації доведеться індивідуально з усіма працювати. Краще провести інформаційну кампанію заздалегідь, ніж працювати індивідуально з сім'ями разом з Національною поліцією", — говорить він.
Близько 30% людей виїжджають самостійно після оголошення примусової евакуації, зазначає Іван Сокол.
"З досвіду який є — зазвичай люди чекають до останнього, доки вже буде прийняте рішення про примусову евакуацію, а коли приймаємо рішення про примусову евакуацію, то 30% в принципі погоджуюся та самостійно, у них є можливості, здійснюють евакуацію", — розповів директор департаменту цивільного захисту.
За даними координаційного центру, станом на 30 жовтня, за тиждень з громад Куп'янського району, де оголошена примусова евакуація, за заявками виїхали 33 з 52 людей.
"Ми отримали 30 заявок на 52 людини. З них 33 людини вже виїхали по заявках за тиждень, з них 25 з Борової, 7 з Ківшарівки, там також є діти, і один з Шийківки", — зазначив Іванов.
Чи вистачає ресурсів для вивезення людей?
За словами директора департаменту цивільного захисту Івана Сокола, вивезенням людей спільно займаються правоохоронні, органи місцевого самоврядування та волонтери.
"Ми розраховуємо на сили, які є в органах місцевого самоврядування, в територіальних громадах, органах Національної поліції, Державної служби надзвичайних ситуацій та, звісно ж, волонтерів. У будь-який час можемо залучити 30-40 одиниць техніки. Одночасно ми можемо вивозити, в разі якщо буде надана згода і не буде жодних проблем, до 40-60 родин на добу", — говорить Сокол.
Олег Іванов каже: ресурсу для евакуації більше ніж достатньо.
"Зараз маємо понад 1,5 тисячі посадкових місць для евакуації благодійним сектором і більше ніж 11 машин швидкої допомоги для евакуації мобільних та "лежачих" людей. В Харківській області співпрацюють понад 18 організацій, серед яких є всеукраїнські, і це великий ресурс. Координаційний центр виступає виключно як ресурс автомобілів, транспорту та соціально-психологічної допомоги, коли їх вже евакуюють тощо", — розказав представник гуманітарного центру.
Куди звертатися охочим евакуюватись?
Номер телефону, за яким можна звертатися охочим евакуюватися: 0-800-33-92-91.
Ті, хто не має можливості зателефонувати, можуть звернутися до місцевого самоврядування: за словами Олега Іванова, старостати проінформовані про "гарячу лінію" і можуть оформити заявку за людину.
"Ми розподіляємо заявки між благодійними організаціями. Коли людина дзвонить на "гарячу лінію", там інформують, що будь-яка евакуація безплатна. Якщо людина зіштовхнулася з ситуацією, що просять гроші за евакуацію, то може повідомляти на "гарячу лінію", але я рекомендую, щоб такого не було, звертатися на "гарячу лінію" до нас на евакуацію або в старостат, щоб не спілкуватися з можливими шахраями, які за гроші вивозять незрозуміло куди", — каже Іванов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube