Івано-Франківщина у 2023: втрати, досягнення та скандали року

. Фото: Діана Яців/Суспільне Івано-Франківськ

Івано-Франківщина у 2023. Другий рік повномасштабної війни. Для когось він став роком нових звершень та досягнень, для когось — зради й втрат. Суспільне пропонує огляд подій, які обговорювали не лише в Івано-Франківській області, а й в Україні.

Втрати року

2023 рік приніс горе та розпач у родини багатьох прикарпатців. Чи не щодня воїни поверталися додому на щиті, на Івано-Франківщину. У 2023 на війні загинув Герой України Дмитро Коцюбайло. У цьому ж році помер і сотенний УПА Мирослав Симчич, який 5 січня відзначив 100-ліття.

Дмитро Коцюбайло на позивний Да Вінчі: "Бандера нашого часу"

7 березня 2023 року на Донеччині поліг 27-річний Дмитро Коцюбайло на позивний Да Вінчі — перший доброволець, якому присвоїли звання "Герой України" прижиттєво.

Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року. Своє дитинство провів з бабусею Іванною Винник у Бовшеві Бурштинської громади.

"Він у мене виріс від маленького. Ніколи поганого слова не сказав. Я водила онуків до церкви щонеділі. Хотіла, аби вони були Божими дітьми, аби вони до людей були гарні. А Діма — то взагалі був. Його, певно, цілий світ любив. То була золота дитина", — розповідає Іванна Винник.

Да Вінчі у перші роки російсько-української війни. Фото: Facebook/Дмитро Коцюбайло

У дитинстві Дмитро облаштував на бабусиному подвір'ї маленький музей із власними знахідками. Навчався у Бовшівській гімназії. Учителі розповідають: Дмитро був життєрадісним, веселим хлопчаком. На уроках любив малювати гетьманів та військовиків.

Учитель образотворчого мистецтва Олег Мацьків пригадує: "У пам’яті виринають такі блискавичні миті, які запам’ятовуються надовго. Це була реакція на якийсь його незрозумілий малюнок. І Пікассо — він усе ж таки авангардист. І коли я Дмитрові сказав: "Ох, Пікассо!" Він відповів: "Ні-ні, то — Да Вінчі".

Дмитро Коцюбайло вступив до Івано-Франківського професійного будівельного ліцею, навчався на художника.

Коли почалася Революція гідності, на Майдан Дмитро Коцюбайло поїхав разом зі своїм учителем Олегом Мацьківим та односельцями.

"Він дуже просився, і зрештою ми взяли його із собою, наймолодшого. Дмитро вже тоді з нами не вертався після першої поїздки", — пригадує Олег Мацьків.

Facebook/Дмитро Коцюбайло

Дмитро Коцюбайло пішов воювати одразу після Революції гідності у 2014. Через любов до мистецтва взяв позивний Да Вінчі. Боєць командував 1 окремою штурмовою ротою "Правого сектора". Отримав важке поранення уламком від танкового снаряда в Пісках на Донеччині. Після трьох місяців реабілітації воїн повернувся на фронт.

Да Вінчі брав участь у визволенні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також — у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Дмитро Коцюбайло — командир спецпідрозділу "Вовки Да Вінчі" 67 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Дмитро Коцюбайло загинув на Бахмутському напрямку. Поховали Да Вінчі у Києві на Аскольдовій могилі.

"Я думаю, що це — Бандера нашого часу. На одному рівні з Бандерою і Шухевичем. Такий він, герой", — сказав друг дитинства, військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Мирон.

Мирослав "Кривоніс" Симчич: 32 роки радянської каторги й таборів

18 січня 2023 року помер 100-річний сотенний Української повстанської армії, політв'язень, кавалер орденів "Свободи" та "За заслуги", Герой України з Івано-Франківщини Мирослав Симчич на псевдо Кривоніс.

Повстанець народився у селі Вижній Березів. У 1941 році доєднався до лав юнацької сітки ОУН. Навчаючись у Коломийському архітектурному технікумі, восени 1943 року Мирослав Симчич вступив до першого куреня Української народної самооборони у Космачі. Служив кулеметником.

Під керівництвом Мирослава Симчича у 1945 році під Космачем повстанці розгромили каральну дивізію НКВС. Бій тривав три дні. Загалом повстанець провів 42 успішні бої проти "совєтів".

Фото: Івано-Франківська ОВА

Мирослава Симчича арештували в 1948 році. Тоді радянська влада таврувала його прізвиськами "преступнік і бандіт". Повстанець відбув понад 32 роки каторги й таборів.

15 листопада 2017 року Косівський районний суд реабілітував сотенного УПА.

У 2022 році з нагоди 80-ліття створення Української повстанської армії Мирослава Симчича нагородили медаллю "80 років УПА".

14 жовтня 2022 року президент Володимир Зеленський присвоїв Симчичу звання "Герой України".

"Однією з його найбільших перемог є те, що зараз тисячі симчичів теж вміють перемагати ворога", — сказав на похороні сотенного УПА історик Володимир В'ятрович.

Письменник Василь Шкляр пригадав останню розмову з військовиком: "Я його запитав: "Друже, ви прожили таке взірцеве життя, ви пройшли таку тяжку боротьбу з кадебістами, а потім — табори. Десятиліттями в таборах. Ви ніде не похитнулися, не поступилися. А от скажіть, будь ласка, за чим ви шкодуєте? Він подумав і сказав: "Є. Мало я вбив мос*алів".

Його вбила Росія

11 серпня 2023 року внаслідок удару російської ракети "Кинджал" у селі Ценява Коломийського району загинув 8-річний Володя Балабаник. У мить влучання хлопчик гуляв у себе на подвір'ї.

Володя Балабаник загинув від російської ракети, 11 серпня 2023 року. Фото: Facebook/Богдан Станіславський

Важко поранену дитину намагалися врятувати медики. Понад дві години лікарі боролися за його життя. Проте Володя помер на операційному столі. Це — перша цивільна жертва російської агресії на Івано-Франківщині.

У Коломиї 12 і 13 серпня оголосили днями жалоби за 8-річним Володею Балабаником.

Фото року

Похорон воїна 47 бригади "Маґура", трембітаря гурту "КораЛЛі" Андрія Чепіля. 10 жовтня 2023 року, Івано-Франківськ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Винахідники року

Від початку великої війни два куми-волонтери Володимир Муссур та Роман Боринець з Брошнів-Осади створюють самохідні механізми, що полегшують роботу військовим на фронті. Чоловіки виготовили наземний дрон для евакуації поранених військових. Безпілотник розганяється до 20 км/год та може перевозити щонайменше 150 кг.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Окрім цього, апарат допомагає бійцям підвозити боєприпаси, їжу чи воду.

Також куми створили дрон для замінування позицій військових РФ. Свій винахід Володимир Муссур та Роман Боринець жартома назвали "багаторазовим дроном-камікадзе".

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

В основі дрона — плата та колеса від гіроскутера. Він може перевозити 120 кг та їздити на відстань 450 м або ж до 850 м із додатковою антеною.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ куми-волонтери передали на фронт 20 дронів та понад три тисячі приладів нічного бачення.

Зараз Володимир Муссур та Роман Боринець працюють над новим винаходом для військових.

Втікач року

У березні 2023 року блогер та журналіст Костянтин Андріюк повідомив, що син голови Коломийської громади Богдана Станіславського Олег разом з дружиною відпочивають на Балі. На підтвердження своїх слів він оприлюднив їхні світлини. Згодом мер Коломиї підтвердив інформацію, що його син виїхав за кордон.

Фото: Facebook/Костянтин Андріюк

"Поїхав без мого дозволу і моєї згоди. Він — самостійна доросла людина і зробив свій вибір. Не так я його вчив і мене це по-батьківськи болить. Але ухвалив таке рішення — нехай за нього відповідає. Як чоловік і як мій син", — написав Богдан Станіславський.

Виїзд сина Станіславського за кордон на відпочинок спровокував невдоволення серед людей, зокрема й військових.

"Людина собі дозволяє поїхати відпочивати. А ми не можемо поїхати й відпочити, тому що нас просто так не відпускають навіть на відпочинок, навіть побачитися з родинами", — сказав військовослужбовець Євген Гапич.

Суспільне надіслало запит у Державну прикордонну службу України, щоб з'ясувати обставини, за яких Олег Станіславський зміг виїхати за кордон, однак відповіді не отримало.

"Номінант" року

Міжнародне бюро миру (IPB) в Берліні оголосило про намір висунути на Нобелівську премію миру 2024 року організацію "Український рух пацифістів", одним із засновників якої є обвинувачений у державній зраді Руслан Коцаба.

Скрін з відео: Youtube/Ruslan Kotsaba

Коцаба — проросійський пропагандист, який закликав українців бойкотувати мобілізацію. У лютому 2015 його звинуватили у державній зраді та перешкоджанні діяльності ЗСУ. У травні 2016 року Івано-Франківський міський суд виніс обвинувальний вирок Коцабі — три з половиною роки позбавлення волі за перешкоджання діяльності Збройних сил України.

Коцаба оскаржив вирок в Апеляційному суді Івано-Франківської області. Суд його повністю виправдав та визнав його невинним.

Прокуратура оскаржила рішення апеляційного суду, і з квітня 2019 року справу Коцаби про державну зраду розглядають у Коломийському міськрайонному суді.

Коцаба виїхав з України під час повномасштабного вторгнення РФ. Він і його адвокати під час онлайн-засідань у суді розповідають різні версії, як пропагандисту вдалося перетнути кордон.

22 лютого 2023 року адвокатка обвинуваченого Світлана Новицька під час судового засідання у Коломийському міськрайонному суді повідомила, що Руслан Коцаба виїхав з України у США зі статусом політичного біженця.

9 березня суддя Олександр Калинюк сказав, що обвинувачений у державній зраді Руслан Коцаба виїхав у Сполучені Штати Америки за програмою "Єднання заради України", яку для допомоги українським біженцям запровадив президент Джо Байден.

9 листопада Коцаба розповів, що виїхав за межі України 24 серпня 2022 року, супроводжуючи свою матір. Однак у той же день вона повернулася до України з Польщі, а обвинувачений у держзраді залишився за кордоном і зараз перебуває у Сполучених Штатах Америки.

У Держприкордонслужбі відмовилися повідомити, яким чином і коли Коцаба перетнув державний кордон, посилаючись на те, що це — інформація з обмеженим доступом.

31 серпня 2023 року прокуратура подала клопотання про оголошення обвинуваченого у державній зраді Руслана Коцаби у міжнародний розшук і тримання його під вартою, однак суд відхилив його.

Коцаба зі США продовжує дискредитувати політичне керівництво держави й ЗСУ, а також закликає українців не йти воювати.

Позбуття року

28 березня 2023 року прикарпатці остаточно позбулися богослужінь московських попів в останньому храмі УПЦ МП в області — церкві Різдва Христового на вулиці Довженка в Івано-Франківську. Не зважаючи на сутички між вірянами УПЦ МП та ПЦУ, священники Православної церкви України вперше відправили службу Божу у храмі. Опісля отці виступили перед громадою і повідомили, що церква буде парафіяльно-гарнізонним храмом Івано-Франківська.

Церква Різдва Христового. Івано-Франківськ, 28 березня 2023 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Іванофранківці майже рік боролися за те, щоб храм Різдва Христового Московського патріархату перейшов до ПЦУ.

4 квітня 2022 року міський голова Руслан Марцінків повідомив, що в Івано-Франківську релігійна спільнота УПЦ МП хоче перейти до Православної церкви України.

13 квітня цього ж року депутати Івано-Франківської міської ради на позачерговій XXII сесії звернулися до президента та голови Верховної ради України з вимогою припинити діяльність Української православної церкви Московського патріархату в Україні.

25 червня 2022 року Руслан Марцінків оприлюднив документ про перехід храму Різдва Христового у підпорядкування ПЦУ.

26 червня попи собору Різдва Христового провели парафіяльні збори. На них закликали паству проголосувати за вірність УПЦ Московського патріархату на чолі з митрополитом Онуфрієм.

27 листопада 2022 року працівники СБУ разом з поліцейськими та нацгвардійцями перевірили єпархіальне управління та храм Різдва Христового. У соборі знайшли проросійську та антиукраїнську агітаційну літературу, в якій заперечується існування українського народу, мови та право України на державність.

11 грудня іванофранківці прийшли до храму, щоб висловити незгоду з призначенням єпископом Івано-Франківським та Коломийським Никити (Сторожука).

30 березня 2023 року отці вперше правили службу Божу в парафіяльно-гарнізонному храмі Православної церкви України.

До 24 лютого 2022 року на території Івано-Франківщини діяли 15 церков та два монастирі УПЦ Московського патріархату. Також відправляли богослужіння у трьох приватних будинках. Впродовж року повномасштабної війни усі храми УПЦ МП закрили, за винятком церкви Різдва Христового у Франківську.

Вчинок року

Пенсію на дрони

Дві пенсіонерки — Людмила Скубрієва з Рожнятова та її родичка з Києва Галина Гіль придбали два дрони-камікадзе для Збройних сил України. Гроші на них жінки відкладали зі своєї пенсії — зібрали майже по 20 тис. грн кожна.

У коментарі Суспільному керівниця відділу економічного розвитку, інвестицій і туризму Рожнятівської громади Наталія Герасимчук повідомила: про збір на безпілотники Людмила Скубрієва та Галина Гіль дізналися з допису у Viber.

"Ми маємо групу у Viber, до якої входять понад дві тисячі учасників. Остання публікація була про дрони. Після неї до нас звернулися ці жіночки, щоб їх скоординувати: хто має запити на ці БпЛА і як їх закупити. Займається координацією і наш голова, і ми. Вони принесли готівку. Ми з жіночками ходили в банк, оплачували. Отака була процедура", — розповіла Наталія Герасимчук.

Фото: Facebook/Рожнятівська селищна рада

Безпілотники передали бійцям 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".

Врятував з пожежі

13 квітня 2023 року франківець Мирослав Куриляк врятував двох людей з охопленої вогнем квартири. Коли виникла пожежа, Куриляк гуляв із сім'єю у дворі свого будинку на вулиці Слобідській в Івано-Франківську. Почувши з вікна крик хлопчика, чоловік побіг на допомогу.

Мирослав Куриляк. Фото: Facebook/Держслужба з надзичайних ситуацій в області

"Не думав довго, що робити, побіг у будинок, всередину, оскільки я живу в цьому домі, де якраз була пожежа. Забіг до хати, побачив — все задимлене. Одна з кімнат вже горіла фактично вся. Витягнув хлопчика з котиком — це було найперше. Після того повернувся, ще забрав бабцю, бо не знав, чесно кажучи, що вона є. Вона була в іншій кімнаті", — розповідає Мирослав Куриляк.

У вересні 2023 Мирослав Куриляк отримав нагороду "Герой-рятівник року".

Локація року

29 травня 2023 року іванофранківці побачили засклену колонаду готелю "Дністер" — пам’ятки архітектури та історії місцевого значення. Цього дня забрали риштування з боку вулиці Шевченка. Хоча у квітні 2021 року власниця готелю Надія Лєвшакова обіцяла, що скло з колонади "Дністра" заберуть.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Підколонний простір готелю "Дністер" буде вільним для всіх жителів та гостей Івано-Франківська, а вітрини — демонтовані!" — писала тоді Лєвшакова.

Це була вимушена заява під тиском позиції містян — люди вимагали повернути автентичний вигляд колонади пам'ятці архітектури. Комісія від Івано-Франківської міської ради, яку створили, аби дослідити реставрацію готелю "Дністер", встановила низку порушень. Однак за два роки Лєвшакова обіцянки не дотримала.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

17 червня 2023 року біля готелю люди організували акцію "Сплав по "Дністру", щоб висловити незгоду з порушеннями, які допустили власники під час реконструкції історичної будівлі, а також — із заскленими колонадами.

Під час акції учасники зачитали текст звернення до Зеленського, в якому нагадали, що саме у цій будівлі діяли й проживали українські державотворці: від Грушевського, Петлюри, Петрушевича до Вітовського, Бачинського, Вишиваного. Також у цьому будинку був схвалений Акт злуки ЗУНР та УНР.

Виданий у 2016 році Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області дозвіл на реставрацію фасаду та частини першого поверху готелю "Дністер" в Івано-Франківську передбачав заміну вхідних дверей та вітража, а не заскління колонади.

Івано-Франківська міська рада видала власникам готелю "Дністер" припис щодо розісклення колонади "Дністра". Однак окружний адміністративний суд скасував його через формально-бюрократичні підстави: його видали на бланку департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міськради. Однак ця структура перебуває в процесі ліквідації, а зараз діє департамент містобудування та архітектури.

Міська рада подала апеляцію на рішення окружного адміністративного суду щодо скасування припису департаменту містобудування та архітектури, в якому власників готелю "Дністер" зобов’язали повернути колонаді первісний вигляд.

Досягнення року

9-річна Анастасія Димид із села Гошів, що на Івано-Франківщині, посіла п'яте місце на Дитячому Євробаченні 2023, що відбулося у Ніцці. Дівчинка набрала 128 балів. А за глядацьким голосуванням вона увійшла до трійки лідерів.

Анастасія заспівала пісню "Квітка", яку написала Світлана Тарабарова.

Анастасія Димид під час виступу на Дитячому Євробаченні 2023 у Ніцці. Junior Eurovision 2023

Настя займається вокалом з п'яти років. Двічі на тиждень дівчинка їздить на репетиції у Долинський міський будинок культури. Перед конкурсами — щодня.

Мама Насті Уляна Димид каже: вагалася щодо участі доньки у Дитячому Євробаченні 2023, адже вважала, що дитина надто юна. Утім донька перемогла у нацвідборі серед 143 претендентів.

Подія року

30 вересня стався порив нафтопроводу поблизу села Стримба Надвірнянської громади. Вздовж потічка нафтопродукти зайнялися на площі 100 м². Вогонь знищив шість мостів. Опіки отримали дев'ятеро людей з них — двоє дітей.

Порив нафтопроводу у Стримбі, 30 вересня 2023 року. Фото: Держслужба з надзвичайних ситуацій в області

У людей було обпечено від 40 до 85% опіків тіла. Їх лікували в Івано-Франківську та Львові. 5 жовтня чотирьох пацієнтів для подальшого лікування доправили до Німеччини, але протягом тижня двоє дорослих там померли. З 11 до 13 жовтня у Надвірнянській громаді оголосили триденну жалобу.

На початку жовтня 2023 концентрація нафтопродуктів у річці Стримба перевищувала норму у 26 разів. 

Наслідки пориву нафтопроводу ліквідовують досі, зокрема ремонтують мости.

"Вечірка" року

31 січня 2023 року режисерка Ярослава Кравченко опублікувала допис про "малолітніх пацанів із Франківська", які переїхали в Київ і почали влаштовувати вечірки. На них запрошували дівчат, яких "накачували" алкоголем, роздягали, вчиняли сексуальне насильство та знімали на камеру. Відео організатори вечірок публікували в закритих Telegram-каналах та в Instagram.

Фото: Національна поліція / Facebook

Після допису Кравченко поліцейські розпочали кримінальне провадження. Вони обшукали помешкання підозрюваних у Києві та Івано-Франківській області. Про їхні результати слідство не повідомляло. Двом фігурантам оголосили про підозру, ще шістьом людям вручили повістки до військкомату.

У березні 2023 року двоє підозрюваних учасників "п'яних" вечірок вийшли під заставу, по 402 тис. грн кожен.

26 жовтня поліцейські скерували до суду обвинувальний акт щодо організатора і двох учасників "п'яних" вечірок. Статті, за якими судитимуть підозрюваних, передбачають ув'язнення від семи до дванадцяти років.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube