Шість хвилин після команди — "до бою" — аби виїхати на вогневу позицію і завдати удару має екіпаж артилеристів-нацгвардійців, які працюють із "Градом". Бійці 14-ї бригади оперативного призначення "Червона калина" Національної гвардії України нині на Покровському напрямку. Цілі української артилерії — російська піхота або техніка армії РФ. Як артилеристи працюють з вогневої позиції РСЗВреактивна система залпового вогню "Град" та як шукають цілі за допомогою аеророзвідки — у репортажі Суспільне Донбас.
По дорозі на вогневу позицію до артилеристів 14-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії "Червона калина" — прилітають КАБикерована авіабомба, артилерія, контрбатарея. Також дуже багато FPV-дронів. На позиції — реактивна система залпового вогню "Град" у бойовій готовності.
"Реактивний снаряд, який летить до 20 кілометрів 500 метрів. Але буває вітер, дощ, сніг, то вони летять в загальному до 20 кілометрів. Ми б хотіли, щоб нам давали снаряди на 1000 кілометрів, якби такі були, щоб ми прямо на Москву їх запускали", — говорить навідник бойової машини "Град" Олексій на псевдо "Малий".
Олексій на псевдо "Малий" служить без місяця шість років, в артилерії — майже три. Зараз він — навідник.
"Навіднику треба мати спритні руки, влучне око і бажання знищувати ворога. За три роки ми вже призвичаїлися, руки у нас набиті. Ми робимо це все автоматично. Ми — один механізм. Водій, командир, навідник і номер обслуги — це допомога, можна сказати", — говорить Олексій.
Екіпаж завжди готовий почути команду: "до бою", — каже командир бойової машини "Град" Роман. Працюють як вдень, так і вночі.
"Надходить чітко команда від офіцера, командира — скільки пустити ракет. Шкала, на якій є цифри, які відповідають кількості ракет. Десять, умовно, повертаємо на десять ставимо. Швиденько виїхали, відпрацювали та в укриття, це шість хвилин", — пояснив командир бойової машини "Град" Роман.
Наразі нацгвардійці-артилеристи знищують окупантів на Покровському напрямку. Командир бойової машини "Град" Микола на псевдо "Шахтар" з Волині, все життя працював у гірником. Тепер, замість відпочинку на пенсії, тримає фронт у шахтарському краї — Донеччині.
"Не дати ворогу просунутися далі, прикрити свою піхоту. Машина — це залп. 16 квадратних кілометрів накриває. Це дуже велика площа. Нам почали поступати ракети 40-кілометрові. Були в нас пробні стрільби, все, як має бути. На 30 кілометрів били. Трошки дали їм порухатися", — розповів командир бойової машини "Град" Микола на псевдо "Шахтар".
Цілі для артилеристів шукають за допомогою аеророзвідки, пояснює командир реактивно-артилерійського взводу з позивним "Маус". Б'ють "Гради" туди, де росіян та їхньої техніки багато.
"Це більш ураження якихось комбінованих цілей. Або вирушають якісь колони на підтримку ворожого війська на передовій, ворог теж не тупий, він вже навчився великими групами переважно не ходити, тож треба добре попрацювати, щоб десь їх там у глибокому тилу знайти. Наші хлопці на "пташках" вміють це робити. Є така фраза крилата: один літр поту артилерії береже літр крові піхоти. А я вважаю, може, навіть і більше", — вважає командир реактивно-артилерійського взводу "Маус".
Бійці його підрозділу, додає "Маус", мають бути в бойовій готовності 24 на 7.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.