Валентина евакуювалася з Мирнограда у серпні. Жінка каже, росіяни знищують місто: розбили будинки її сусідів, магазини та адміністративні будівлі. Зараз Валентина мешкає у шелтері для маломобільних людей похилого віку в Дніпрі. Тут приймають переселенців з прифронтових міст та сіл Донеччини.
Переселенка з Мирнограда Валентина розповідає, одяг їй передали благодійники.
"З минулого життя — у мене лише літня кофта — все, що залишилося. А ці гарні черевики, куртка гарна з капюшоном. Все, що на мені, — цього у мене не було.", — говорить переселенка з Мирнограда Валентина.
Жінка розповідає: виїхала в серпні з Мирнограда. Відтоді у шелтері в Дніпрі. Каже, з собою не встигла нічого взяти.
"Там бомбили. Розбомбили всі адміністративні будівлі. Я на околиці жила, то не зачепило. Всі виїхали", — каже Валентина.
Олександра 11 жовтня евакуювали українські військові з села Сухий Яр, що в Покровському районі.
"Нас сильно бомбили. Я спочатку не хотів виїжджати, а потім мені сестри підказали: "Давай, виїжджай". Я думаю все обійдеться. А воно гірше та гірше, коли військові почали ходити на хатах перевіряти, а я не ходжу. Мене того дня і забрали", — згадує переселенець з Сухого Яру Олександр.
Олександр каже, через російські обстріли в селі не було електроенергії, та водопостачання, росіяни знищили в селі магазин та пошкодили будинки його сусідів.
"Світла не було, зробив пічку на вулиці і на вулиці готував. Гараж згорів, сарай горів. Бомбили, бомбили. Всі вікна в хаті повилітали. Що міг заклеїти як міг. Там всі повиїжджали, я коли виїжджав, то один чоловік залишився і каже: "Я виїжджати не буду, я тут народився, я у своїй хаті й залишусь". А там вже нікого не було", — говорить чоловік.
Галина — переселенка з Миколаївки, це село біля Новогродівки. Його окупували російські війська.
"Стріляли у повітря і були вибухи, а потом ближче було. Я виїжджала, все стояло на місці. Кажуть, що розбили повністю Миколаївку", — говорить переселенка Галина.
Галина пригадує: з села допомогла виїхати невістка, далі — благодійники прийняли в шелтері в Дніпрі, де зараз і мешкає жінка.
"Я жила там до 2023 року, і все було нормально, а у 2024 році поневіряюся, як собака неприкаяна", — каже Галина.
Галина розповідає, коли виїжджала, то її будинок був цілим. Каже, мріє повернутися додому після завершення війни.
