У війську — втретє. Кував троянди з металу, а тепер боронить Донеччину: історія артилериста з бригади "Кара-Даг"

30-річний Олександр — головний сержант артилерійського дивізіону 15 бригади Нацгвардії "Кара-Даг". Родом із Запоріжжя. У мирному житті працював зварювальником, зокрема кілька років — у Європі, захоплювався — художньою ковкою.

У війську, розказує чоловік, він вже втретє: після строкової служби була участь в антитерористичній операції, потім — повномасштабна війна. Усі три рази — в артилерії. Близько двох років прослужив у рідній Запорізькій області. Зараз виконує бойові завдання на Донеччині.

Як працює артилерія на Покровському напрямку, чим змінилась війна та чому має позивний "Москіт" — Олександр розповів Суспільне Донбас.

Втретє потрапив в артилерію

Повномасштабне російське вторгнення застало Олександра у власній майстерні. Електрозварювальник, майстер з художньої ковки згадує: саме виконував замовлення.

"Що я роблю? Я довиконую замовлення, віддаю людям. В той же самий день беру військовий квиток і їду у військкомат — 24 лютого", — згадує Олександр.

Він брав участь у запорізькому Євромайдані, відбув строкову службу та службу в АТО. А в 2022 році, вже втретє, потрапив в артилерію.

"Від заряджальника — до командира гармати, сержанта з матеріального забезпечення, головного сержант батареї, головного сержанта дивізіону. Артилерія — це дуже важка і серйозна робота. Помилок не прощає".
2015 рік. Фото з особистого архіву Олександра

Нинішня війна, каже Олександр, дуже відрізняється від тієї, яку він бачив в АТО.

"Додалися новітні вогневі засоби ураження. Але це ніколи не замінить артилерію. Тому що FPV-дрон можна заглушити пристроєм РЕБСистеми радіо електронної боротьби, а снаряд, який вилітає з каналу ствола, долетить туди, куди треба. Артилерія – це як сокира, яку кам’яна людина придумала. Сокира дійшла й до нас, по цей час – але модернізована. Так само й артилерія. Ствольна чи реактивна артилерія – це та сама сокира, яка не стане немодною", — говорить боєць 15-ї бригади НГУ "Кара-Даг".

Головна проблема, з якою стикаються зараз, за словами Олександра, — "снарядний голод". А ще — кадри.

"Я не кажу зараз про "200"Військовий жаргон. 200 - загиблий, 300 - поранений і "300". Є і легкопоранені, але ця людина виходить на 2-3 тижні зі строю. І його комусь треба замінити тут. Так само є якісь тилові завдання — покопати, поносити і тому подібне".
Військовослужбовець 15-ї бригади НГУ "Кара-даг" Олександр, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Позивний — "Москіт"

Військовослужбовець розказує: позивний "Москіт" отримав ще дев'ять років тому.

"Мені дали хлопці у 2015 році в зоні АТО. Я був балакучий хлопець, молодий, гаряченький. Кажуть: "Ти — комар. Ні, комар — це несолідно. Будеш — "Москіт", бо дзижчиш і п'єш з нас кров". Все, якщо побратими тобі дали позивний, позивний дарується, треба з гордістю його нести".
Військовослужбовець 15-ї бригади НГУ "Кара-даг" Олександр, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Удома на Олександра чекає шестирічний син, дружина, друзі.

"Після війни буду продовжувати займатися своєю улюбленою справою. Знаходити себе у творчості, в майстерності. Мотивуюся сам, мотивую людей. Не треба сумувати, треба щось робити. Якщо киснути — кіна не буде", — зазначив Олександр.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram

Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.