"Пішки виходять, та масово не їдуть". Очеретине та села поблизу. Інтерв’ю з очільником громади про життя біля фронту

Ексклюзивно

Шестеро людей вийшли пішки з Очеретиного після часткового захоплення селища російськими військами. Понад тиждень у людей, які залишилися, немає питної води. Магазину — жодного. Можливості завозити гуманітарну допомогу людям — немає. Очеретине наразі — це близько двох сотень місцевих жителів — у розбитих будинках, без електропостачання. Без зв'язку. Що відбувається в Очеретиному та селах поблизу, що підконтрольні Україні, — інтерв’ю з начальником селищної військової адміністрації Миколою Коваленком.

Очеретине: зв'язку немає, люди виходять пішки

Що нині відбувається в Очеретиному?

В селі Очеретине дуже активні бойові дії. Ми розуміємо, що частина Очеретиного окупована, але там ще продовжуються бойові дії. І туди вже просто не можна фізично заїхати, щоб завезти гуманітарну допомогу.

Чи є у вас зв'язок з місцевими жителями, чи виходять вони на зв'язок з вами, на зв'язок зі старостами?

Ні, на жаль, зараз немає зв'язку. За останні декілька днівРозмова з Миколою Коваленко Суспільне вело 1 травня 2024 року. жодного зв'язку з місцевими жителями не було. Ми намагаємося телефонували періодично тим людям, з якими спілкувалися, які були, так скажімо, старші на вулицях. Але на сьогодні ні з ким зв'язку немає.

Там світла немає з жовтня. Зв'язок там був. А зараз немає зв'язку зовсім.

В Очеретиному зараз жодного вцілілого будинку, води ні технічної, ні питної, ні магазинів?

Звісно, магазинів немає. Там працював до останніх годин магазин. Я думаю, що ніхто не зможе завезти продукти, тому магазин не працює. Вода, там на сьогодні залишались свердловинах у підвалах, які можна було заживити генераторами. Ми для кожного будинку привозили генератори.

Ми залишали додаткові генератори старшим на вулиці, у яких були свердловини, щоб можна було качати воду і роздавати людям. Тобто вода, в принципі, там може бути безпосередньо зі свердловин завдяки генераторам. Централізовано, звісно, немає.

Буквально перед цим загостренням приїжджав загін "Білий янгол". Безпосередньо в Очеретине ми завезли гуманітарну допомогу. Це було за 3-4 дні до цих бойових дій, які почались безпосередньо в самому Очеретиному.

Тобто, якщо люди хочуть евакуюватися з Очеретиного, це зараз вихід лише пішки?

Так, тільки пішки до сусідніх сіл, і тоді ми можемо їх підібрати там. Бо в останній раз, коли "Білий янгол" заїжджав, забирав поранену людину в Очеретиному, за 10 хвилин, що вони там були, їх обстріляли п’ять разів.

Чи багато людей йдуть так — пішки, як Лідія Степанівна й Іван Якович вийшли з Очеретиного?

Такі випадки трапляються. Так було, коли ще захоплювали Верхньоторецьке. Туди також свого часу не можна було вже заїжджати, і люди виходили пішки до сусідньої Новобахмутівки. Ми їх там забирали. Це масово було, виходили, збирались там в підвалі школи. І ми звідтіля їх забирали автобусом.

Такі випадки, скажімо, були безпосередньо, коли попадало під окупацію село, або частково під окупацію, або йшли активні бойові дії. Тому Очеретине — не єдиний випадок. І навіть з Очеретиного за останній час вийшли шість людей. Крім дідуся і бабусі.

Що вони розповідають? Вони біжать від окупації чи біжать від війни?

І від війни, і від окупації. Це категорія людей, які до останнього боялися втратити свої домівки. Сиділи вдома і берегли своє майно, боялися щось змінити, виїхати кудись.

Ми розповідаємо про це як приклад, щоб люди не зволікали, щоб люди раніше виходили із цих населених пунктів. Наприклад, бабуся, якій 98 років, вийшла зі вщент зруйнованого будинку, зруйнованого селища, зруйнованими дорогами. Три дні вона йшла, поки дійшла до якоїсь цивілізації.

В Очеретиному залишилися здебільшого пенсіонери?

Так, здебільшого це пенсіонери, але є і середнього віку люди. Дітей немає, ми їх евакуювали, у нас в громаді немає дітей.

Жителька Очеретиного, березень 2024 року. Фото: Wolfgang Schwan/Anadolu/Getty Images

Очеретине — це був центр громади. Там була залізнична станція. Багато людей їздили працювати на коксохімічний завод в Авдіївці. З громади більш як півтори тисячі людей працювали на заводі. Також їздили у Покровськ. До 2014 року значна частина людей їздила в Донецьк працювати. І на шахтах працювали люди, і на заводах.

Мапа проєкту DeepState

Новоселівка Перша та Желанне. Яка ситуація у селах поблизу Очеретиного

Яка ситуація у селах поблизу Очеретиного?

На сьогодні електрика є лише в Желанному. Це найвіддаленіший населений пункт нашої громади, ближче до Покровська. Ось лише в ньому є світло на сьогодні. "Гуманітарку" ми туди завозимо, навіть працює магазин ще в Желанному, один єдиний.

В Новоселівці Першій світла немає, магазини не працюють. Крім одного невеличкого, який один-два дні на тиждень працює. В основному люди живуть завдяки гуманітарній допомозі, яку ми туди завозимо.

Новоселівка зараз потрапляє під обстріли зі всього: і артилерія, і РСЗВ, і бомби летять також.

Скрін з відео поліції Донеччини

Який відсоток будинків там розбитих?

Якщо брати Новоселівку, то десь 60 відсотків точно зруйновані. Там більше вулицями, якщо ті, що ближче до Желанного, то трішки ціліші будинки.

У нас населенні пункти дуже небезпечні на сьогодні. Тому і навіть Желанне, яке довгий час вважалося безпечним, коли в нас там проживала найбільша кількість людей останнім часом, і діти були до оголошення примусової евакуації, там теж вже небезпечно.

Після часткової окупації Очеретиного чи стали люди з інших населених пунктів громади частіше виїжджати?

Ні. Не збільшилась кількість охочих. Є евакуація, є одиничні випадки, але масового виїзду немає, на жаль. Ми евакуацію ніколи не зупиняли. Навіть з Очеретиного до останнього ходив автобус евакуаційний.

Потім, коли ми не могли вже заїжджати автобусами (це був колишній шкільний автобус), ми заїжджали легковим транспортом, приїжджав "Білий янгол" і волонтери. Примусово ми ж не можемо вивезти.

Я вже не пам'ятаю, коли автобус був повний на евакуацію. Було там 5-6 людей.
Микола Коваленко

Я вже не пам'ятаю, коли автобус був повний на евакуацію. Було там 5-6 людей.

А не планова евакуація у нас була кожного дня, тому що різні населені пункти по-різному відчували на собі обстріли. Ось розпочалося з Верхньоторецького, а на сьогодні ми маємо навіть Желанне.

Ви розповідали, що зараз неможливо завезти воду неможливо завезти продукти саме до Очеретиного, до громади, що це можливо зробити?

Так, головне — у нас є доступ на Новоселівку Першу.

А є ще можливість поїхати зі своїми речами є у жителів Желанного?

Так, у жителів Желанного така можливість є, але немає черги, на жаль.

Що відомо про Очеретине та громади

Селищна Очеретинська громада, колишній Ясинуватський район. До громади входять 40 населених пунктів, три з них були під окупацією з 2014 року. Микола Коваленко навів дані: до повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році в Очеретинській громаді жили близько 25 тисяч людей, зокрема і понад сім тисяч переселенців. Люди переїхали з Ясинуватої, з Донецька, частини Верхньоторецької громади, яку захопила РФ десять років тому. Наразі в Очеретинські громаді трохи менше ніж 500 людей.

В Очеретиному, за даними на 1 травня, лишались 198 жителів, у Новоселівці Першій — 77, у Желанному — близько 100.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram