Лікарка з Бахмута Донецької області Олена Манухіна залишалася в місті до січня 2023 року. Жила та працювала в підвалі, бо більшість будинків вже були розбиті військами РФ.
До Дня медичного працівника Суспільне Донбас розказує її історію.
Більшість лікарів і місцевих жителів з Бахмута Донецької області почали виїжджати влітку 2022-го. Армія Російської Федерації щодня обстрілювала місто. Коли руйнувань зазнав медичний заклад, завідувачка Бахмутської лікарні інтенсивного лікування Олена Манухіна вирішила, що з міста не поїде.
"Якщо поїдеш ти, то місцеві залишаться без медичної допомоги. Зрозуміло, що молодь виїжджала першою. Більшість тих, хто залишався в місті, це люди похилого віку, які постійно потребують лікування. Якось у той час ти розумієш, що ти не можеш покинути їх. Це твій вибір — зможеш залишити або ні", — ділиться лікарка.
Життя і робота під обстрілами
Олена розповідає, жити переїхала до підвалу. У квартиру підіймалася не часто, та й на вулицю виходити було теж небезпечно. До вересня пацієнтів медики приймали в лікарні.
"Ми туди добиралися, хоча це дуже важко було, під постійними обстрілами. Корпуси стаціонару зруйновані й неможливо було там приймати. Вирішили в палатах денного стаціонару розміститися. Все одно ми там як і лікарі стаціонару працювали. Ті, хто залишився, як я лікар стаціонару і лікарі амбулаторного прийому", — згадує завідувачка Бахмутської лікарні інтенсивного лікування.
Після прямого влучання в лікарню, згадує Олена, вони почали приймати пацієнтів в амбулаторіях.
"Щоб було зручно і людям, і працівникам розмістилися по трьох локаціях, де приймали лікарі. Це були амбулаторії. Перші поверхи були обладнані буржуйками, дровами — отак і приймали".
"Паралельно з лікуванням, проводилася евакуація обладнання. Ми вивозили все що можна було врятувати", — розказує завідувачка.
Холод, видача гуманітарки та робота не за фахом
Олена Манухіна — невропатологиня, каже, коли більшість лікарів виїхали, довелося надавати допомогу людям не за фахом.
"На фоні такого стану, у людей похилого віку було багато гострих інсультів. Холодно, приміщення не опалювалися. Деякі жили без опалення, бо не мали змоги поставити в квартирах буржуйки. Нуль градусів чи мінус два в оселях бахмутян — це звісно ж запальний процес, вірусні всі захворювання, плюс радикуліти, урологічні питання", — зазначає медикиня.
"Так було важко: готувати буржуйки, підвал, нестача води. Треба було десь взяти. Складні побутові умови. Тут треба було не почати себе жаліти".
Також видавали людям їжу, воду та медикаменти, згадує Олена.
Виїхала, коли залишатися вже було неможливим
Виїхала лікарка з міста в січні 2023-го року, коли російські війська вже взяли місто в напівоточення.
"Ми не чекали, ми не хотіли залишитися, ми українці, ми працювали поки була змога для свого населення. Але в такій ситуації залишатися? Потрібно евакуюватися. Важко дивитися на постійні, щоденні руйнування твого міста. Ти щодня виходиш і ти бачиш щодня воно просто руйнується вщент. Це найважче. Це психологічне. Спочатку воно стає безлюдним — пустирем, а потім щодня ти виходиш і все нові, і нові руйнування", — згадує завідувачка Бахмутської лікарні інтенсивного лікування Олена Манухіна.
Зараз Олена живе в Дніпрі, керує структурним підрозділом Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. Мріє повернутися додому і вірить, що Сили оборони звільнять Бахмут від російських окупантів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram