Колонія в Оленівці: місце, що стало пеклом

. Оленівська колонія. Фото: AP

100 днів провів у колонії в Оленівці волонтер з Маріуполя Костянтин Величко. "Суцільний морок, абсолютне беззаконня, страшна бюрократія та хабарництво" — такими тезами Костянтин описує пережите в російському полоні.

Офіційна назва установи – Волноваська виправна колонія № 120, розташована вона за 30 км від Донецька. Після початку повномасштабного вторгнення росіяни створили в колонії фільтраційний табір.

29 липня РФ здійснила черговий воєнний злочин — масове вбивство українських військовополонених на території виправної колонії. В результаті вибуху в одному з корпусів оленівської колонії загинули 53 бранці, 130 отримали поранення. Українське військово-політичне керівництво назвало подію спланованим терактом — це була спецоперація з метою зірвати постачання західної зброї українській армії: за версією російської сторони, удар по будівлі був нанесений з українського боку Himars'ами.

Що таке фільтраційний табір в Оленівці, кого там утримують і в яких умовах – свідчення Костянтина Величка.

Волонтер Костянтин Величко. Фото з фейсбук-сторінки Величка.

В Оленівській колонії Костянтин опинився 1 квітня і був звільнений 4 липня 2022. Привід затримання, за словами Костянтина, стандартний для всіх волонтерів – звинувачення у допомозі Збройним силам України. Після 24 лютого він разом з іншими активістами займався евакуацією цивільних із Маріуполя.

Морок – саме таким словом Костянтин описує те, що пережив та побачив за 100 днів виживання у російському фільтраційному таборі.

"У нас вимагали гроші за покращення умов перебування. При цьому ми ще мали працювати та ремонтувати колонію. Гроші, які Росія виділяла на її утримання, нещадно розкрадалися адміністрацією, — каже волонтер.

Костянтин говорить, що на територію в’язниці приїжджали російські пропагандисти та знімали постановочне відео про гарні умови утримання у відремонтованих в'язнями бараках, а от побиття і тортури військовополонених, нелюдські умови та свавільне відношення до бранців у кадр не потрапляли.

Будівля колонії в Оленівці, де стався вибух. Фото: АР. Колонія в Оленівці

УМОВИ УТРИМАННЯ

"Напіврозвалене приміщення, де лайно тече по стінах, каналізація постійно забита і суцільний холод. Холод був постійно, протягом всього часу. В основі своїй це бетонна підлога: ніяких лавок, ліжок або ще чогось, де можна було б нормально лягти. На підлогу постелив куртку, якщо вона, звичайно, в тебе залишилася, і її не забрали. Тоді можеш поспати більш-менш. Бруд, сморід, відсутність вікон, навкруги металеві двері, а за ними решітки".

"Нас помістили в камеру, метра три на чотири у кращому випадку. Ліжок немає, є металевий стіл, дві металеві лавки біля нього, дві металеві скриньки та два малесеньких віконця, через які ледь-ледь проникає світло. Туалет прямо в камері, він вічно забитий та непрацюючий, на стінах пліснява та грибок, бетон та холод. Ось так ми побачили це приміщення".

"До цього також постійні допити, роздягання, фізичне та психологічне знущання".

Приміщення в’язниці в Оленівці, де утримували полонених, після теракту 29 липня 2022 року. Фото: AP.

КОГО УТРИМУВАЛИ РОСІЙСЬКІ ОКУПАНТИ У КОЛОНІЇ

В колонії утримували цивільних, військовополонених, волонтерів, колишніх співробітників поліції, — розповідає Костянтин.

ДІЗОдисциплінарний ізолятор військовополонених утримували з усіма. В бараках перебували тільки військовополонені. Нових ув'язнених привозили постійно невеликими партіями. Відпускали цивільних десь до середини травня, потім відпускати припинили".

Костянтин згадує, що серед затриманих зустрічав громадян України та Великобританії:

"На момент мого звільнення у колонії перебувало приблизно дві тисячі людей. Загалом, за весь час від початку функціонування через неї пройшло приблизно 5500-6000 тисяч людей".

ЗВУКИ КОЛОНІЇ

"Серед в’язнів була така собі Ліля, ми її "медичкою" називали. Вона працювала у колонії, як і всі затримані.

Навколо чутно, як б'ють людей. Але ти голову повернути не можеш, маєш упиратися поглядом в підлогу, бо якщо повертаєш голову — одразу ж прилітає удар. Ніхто не соромиться, не нагинається, щоб ударити тебе рукою — б'ють ногами.

Був там в’язень Володимир, вже у віці чоловік, він не витримав, просто впав, — і чутно, як він кричить і встати не може. Його б'ють ногами, намагаються підняти... Хтось кричить, хтось б'ється в епілепсії, — сюрреалізм повний.

Ця Ліля бігає і кричить: "Хлопці, все добре, у мене є нашатир, кому там стало погано, то все нормально буде. Ви вже приїхали, далі вже їхати не потрібно буде, все буде добре". А навколо тільки чутно удари та крики людей від болю. Ось ці її "заспокійливі" слова мені дуже запам’яталися".

Також, згадує Костянтин, на території колонії постійно грала музика. Кожен раз, коли влаштовували допити та побиття в’язнів, її робили гучніше.

Супутниковий знімок колонії в Оленівці після вибуху, фото: Twitter Christopher Miller.

СМАК КОЛОНІЇ

"Перші декілька днів давали тільки лише склянку води та шматок хліба на добу, потім з'явився клейстер із макаронів, ще пізніше — каша та овочевий суп. Кухня запрацювала десь за місяць після нашого заїзду в колонію. До цього готували на дровах на польових кухнях".

"Адміністрація в’язниці ніякої фізичної роботи не виконувала. Вся робота виконується руками бранців. Це приготування їжі, рубання дров, набрати воду, ремонт, робота на городах, прибирання самої колонії, підмітання, висмикування трави, спалювання сміття тощо. Співробітники колонії займаються тільки тим, що допитують або конвоюють ув'язнених".

ЯК ЗВІЛЬНИВСЯ КОСТЯНТИН ВЕЛИЧКО

"Я був у статусі адміністративно затриманого, що допомогло мені звільнитися, тому що військовополонені можуть піти тільки на обмін. Мене просто відпустили, тому що не було, як сказали їхні “правоохоронні органи”, підстав для порушення “кримінальної справи”. У мене навіть "документ” про це є".

"Не знайшли доказів, що я робив щось на підтримку Збройних сил України. Разом зі мною відпустили й інших волонтерів. Ми організувалися та змогли виїхати в європейські країни. Скориставшись порадами української влади, їхали через територію Росії".

ІСТОРІЯ КОСТЯНТИНА У ВІДЕО:

Що відомо

  • За даними української розвідки, вибухи на території колонії в Оленівці здійснили найманці ПВК "Вагнера" "за особистою командою номінального власника вказаного ПВК — "кухаря" Путіна Євгена Пригожина". Таким чином вирішили приховати тортури, а також розкрадання коштів, виділених на утримання українських військовополонених. В СБУ додали: на те, що вбивство спланували вказує зокрема й те, що українських бійців перевели в нове приміщення, далі від основних бараків, незадовго до вибуху.
  • Міноборони Росії опублікувало список військовополонених, які нібито загинули. РФ стверджує, що всього в колонії були 193 військовополонені українці. Патронатна служба "Азову" заявила, що не може підтвердити чи спростувати ці списки, наразі їх перевіряють.
  • Російська сторона заявляє, що ЗСУ обстріляли колонію з американських систем HIMARS. Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що пошкодження від пожежі в будівлі, де були українські військові, не притаманні принципу роботи HIMARS. Окрім того, бойовики не надали доказів щодо уламків ракет.
  • "Азов" встановлює імена виконавців та організаторів розстрілу колонії в Оленівці.
  • Колишній командир полку "Азов", капітан та офіцер Сил спеціальних Операцій Збройних сил України Максим Жорін 2 серпня повідомив Суспільному, що особи частини загиблих під час вибуху вдалось встановити.
  • Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш 3 серпня повідомив, що ООН запускає "місію з встановлення фактів" трагедії в Оленівській колонії.
  • В Асоціації родин захисників Азовсталі звинуватили Червоний Хрест у бездіяльності, а також негативно висловилися про поїздку голови організації в Москву.
  • Міжнародний комітет Червоного Хреста заявив що не гарантував безпеку українських військовополонених, захоплених РФ, оскільки зробити це можуть лише сторони конфлікту.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram