Тетяна Муратова із Маріуполя через повномасштабне вторгнення Росії вимушено переїхала у Кременчук. Жінка опанувала капеланське служіння, відвідує воїнів у шпиталях та грає їм на бандурі.
Про це вона розповіла Суспільному.
"Працювала в школі, працювала у дитячому садочку і працювала в дитячих оздоровчих таборах. У школі я викладала мистецтво. А музичним керівником у дитячому садочку працювала останні роки перед повномасштабною війною", — розповіла переселенка Тетяна Муратова.
Переселенка з Маріуполя Тетяна Муратова. Суспільне Полтава
Коли до міста ввійшли росіяни, жінка не змогла евакуюватися через відсутність транспорту.
"У нас транспорту не було, я була не одна. Я була зі старенькою сліпою мамою. Брат у мене служив у ЗСУ, тому у нас не було можливості виїхати. Ми, як і ті, хто не виїхав з нашого будинку, думали, як же нам далі жити. Просто жити. Росіяни не пускали евакуаційний транспорт до нас ні з цієї сторони, ні зі східної сторони міста."
Робота бандуристки Тетяни Муратової у Маріупольському дитсадку. Фото надане Т. Муратовою
Вийти з окупованого Маріуполя жінка разом зі своєю матір’ю вирішили пішки.
"Рано-вранці було ще дуже холодно, дощ такий, як сніг. От і ми самі пішли з міста, вийшли і пішли по трасі. І нам назустріч приїхали мікроавтобуси і автомобіль із Червоним Хрестом. Коли ми зупинили їх, вони майже самі зупинилися і посадили мене, маму. Довезли нас до селища під Маріуполем, за 50 кілометрів є таке містечко Робітка. Там уже воно було окуповане, зрозуміло. І ми залишилися там, тому що мама була геть уже, що й казати… Рівно через тиждень вона померла."
Тетяна Муратова під час роботи в Маріупольському дитсадку. Фото надане Т. Муратовою
Після смерті матері Тетяна виїхала з окупованого міста. Спершу вона переїхала до Запоріжжя, а згодом оселилася в Кременчуці. Жінка опанувала капеланське служіння та їздить до військових у шпиталі й реабілітаційні центри.
"Спів, гра бандури — це таке, знаєте, чисте джерело, яке допомагає душі очиститися, якось піднестися й одностайно воно підкріплює, активізує до життя. Скрізь, куди не поїдеш: "Співайте, грайте". Один раз приїжджаємо в прифронтову зону. Хлопці кажуть: "Та приходьте, та ми там плов зварили". Вони кажуть: "Та що плов?" Я кажу: "Я привезла бандуру". Він каже: "Правда?" Я кажу: "Точно". Ну тоді пішли плов їсти і бандуру слухати."
Волонтерська діяльність переселенки Тетяни Муратової. Фото надане Т. Муратовою
Нині Тетяна активно співпрацює з місцевими організаціями у Кременчуці та планує розвивати ветеранські проєкти.
"На сьогодні я мрію і планую співпрацювати із сервісом — кременчуцьким сервісним офісом у справах ветеранів. Надалі, я думаю, що це буде ветеранський простір, коли він відкриється. І продовжувати зустрічі із захисниками."
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
