За 9 кілометрів від фронту, розбите російськими бомбами, без води й частково без електроенергії — такий вигляд має село Сергіївка Удачненської громади зараз. Знімальна група Суспільне Донбас побувала у населеному пункті у грудні минулого року, коли воно було цілим, і у січні цьогоріч, коли окупанти вперше вдарили по селу КАБамикорегована авіаційна бомба. Зараз Сергіївка — одне з двох сіл громади, куди ще дозволено заїжджати цивільним. У решті — п'яти селах поблизу адмінмежі з Дніпропетровщиною — тривають бої.
У Сергіївці, за даними начальника Удачненської сільської військової адміністрації Валерія Дугельного, лишається близько 180 людей, працює магазин, сільрада й амбулаторія розбиті. Які руйнування у прифронтовому селі на Донеччині — у репортажі Суспільне Донбас.
Керівник Удачненської сільської військової адміністрації Вілерій Дугельний розповідає про обстріли Удачненської громади на півдні Донеччини.
"Що змінилося? Громада померла та й все. Люди живуть: просто день до вечора прожив — і все. Останнім часом не дуже часто "прильоти". FPV дістають — це частенько буває", — каже Валерій Дугельний.
"Оце — рекультивоване поле. Тут щось було, повигрібали, повичищали… Люди сподіваються, працюють", — показує поле він.
Далі розбита російськими обстрілами Сергіївка. Це одне з двох сіл громади, куди ще можна в'їздити цивільним.
"Залізниця тут проходить поряд. Покровськ — Павлоград. Зараз — не діє", — говорить Дугельний.
Перша зупинка — побита водонапірна вежа.
"Покришило… Представте, якого розміру уламок КАБ-250, пробити отаку дірку. І все — залишились без води. А насосна станція там, внизу, у балці. Звідти качали, вежа — і роздавали на все село. Води вистачало", — показує водонапірну вежу Валерій.
За словами керівника військової адміністрації, фронт звідси — за 9 кілометрів.
"Тут теж — б'ють по селах. Ні військової техніки, ні військових. Плюс-мінус 180 людей. Їдемо — жодної людини ми не зустрічаємо".
Вулиця на околиці Сергіївки. Сюди летіли авіабомби й снаряди, каже Дугельний.
"Тут — КАБ, а тут — впав артилерійський снаряд. І отам, вікон, даху немає. Це взагалі — зруйновано. Тут дахи повилітали, туди — все повилітало. Опору перебило. Попробуйте її перебийте!... Лежить…", — каже Дугельний.
А це — центр села.
"Оце ж — після останньої нашої зустрічі зміни які…", — показує центр села Валерій.
У Сергіївці знімальна група Суспільне Донбас була пів року тому. У грудні — ще у цілій. У січні — коли були перші руйнування. Зараз учительський дім — зруйнований. Вулиця, звідки евакуювали людей — побита. Пам'ятник Шевченку — понівечений, тепер лише підніжжя.
"Все. Ремонту вже не підлягає. Ні там, ні там. Процентів 30 — точно. Після кожного "прильоту" знімає по всій окрузі дахи, вікна всі вилітають, двері. А взимку будинки простояли без дахів… Все впало, все розкисло — звісно. Ми брезент давали. Тільки накрили брезентом — прилітає, брезент зняло, полетіло далі", — розповідає Дугельний.
У центрі Сергіївки працює останній магазин. Люди можуть купити харчі та воду. Юрій приїхав на закупи.
"Поки живий-здоровий. Їсти є що, город поспіває. Десь місяць тому кликали, ще й візітівку дали, ну я поки не хочу їхати нікуди. 64 буде. Пенсія 5 тисяч. Думки, щоб швидше закінчилася ця війна", — ділиться Юрій.
До повномасштабного вторгнення Сергіївка була квітучим селом, каже голова.
"Найбільша шахта в Європі — поряд і найбільша збагачувальна фабрика. Роби — аби тільки не лінувався. Брали на роботу. Фермери непогано платили… Пішов розвиток. Спершу провал пішов, а тоді дивимося по народжуваності, а у нас кількість дітей росте. Ну тепер все…", — говорить Дугельний.
Валерій Дугельний, показує місцеву зруйновану школу та дитсадок.
"Чотири або п'ять раз — вже по розбитій школі били КАБами… Це частина — дитячий садок був. По проєкту 50 дітей…", — показує школу та дитсадок Валерій Дугельний.
"Куди його дівати? Хто його буде зберігати? Де його зберігати? Воно у сире поклади — пропадуть ті книжки та й все. Але підручники, бібліотекар — те, що треба для навчання — евакуйовано", — додає він.
"Які думки… Капець! Це цілий кусок був, це цілий кусок був і це цілий кусок. Тут вже тільки валяй і будуй заново. Якщо буде для кого… Якщо дітей не буде — ото і все…", — зазначив Валерій Дугельний.
До повномасштабної війни у Сергіївці жили 1 200 людей, додає Дугельний.