Медицина на межі: як прифронтова лікарня на Дніпропетровщині залучає міжнародну допомогу

Важливо

Персонал лікарні на Дніпропетровщині за військовою звичкою називає померлих пацієнтів двохсотими – і наголошує: таких тут було двоє. Медики зберігають уламки снарядів, якими були уражені корпуси. Лікарі розповідають, що заклад ані на день не зупиняв роботу від початку повномасштабної війни. Але просять не називати населений пункт, де працює лікарня, лише загальне — південь Дніпропетровської області, неподалік Херсонщини. До зони бойових дій звідси нині – 35 кілометрів.

Про пошкоджену обстрілами і відновлену лікарню – матеріал Суспільного з циклу “ТутРемБуд”.

Фото надане Андрієм Григоренком

Навесні 2022-го, коли лінія фронту проходила за 15 кілометрів від лікарні й армія РФ била по містечку, прямих влучань у приміщення лікарні не було, але кілька ударів прийшлися по території, розповідає заступник директора закладу Валентин Виноградов.

"Було приблизно шість прильотів касетних. Були пошкоджені вікна, двері, покрівля і котельня", – говорить Виноградов.

Фото надане Андрієм Григоренком

Попри обстріли і ризики робота лікарні не зупинялася, розповідає її директор Андрій Григоренко. Зазначає: були дні, коли поранених і хворих було більше за кількість ліжок:

“Операцій пройшло тут дуже багато – п’ять тисяч за цей період. І було тільки двоє “двохсотих”, – каже Григоренко.

Фото надане Андрієм Григоренком

Відновлення лікарні розпочалося восени 2022 року, коли Сили оборони України відбивали правобережжя Херсонщини. В одному з корпусів полагодили дах, замінили вікна, розповів директор.

"Emergency room, операційну та палату інтенсивної терапії відремонтували "Лікарі без кордонів", – сказав він.

За словами Григоренка, загалом лікарню підтримали понад 40 гуманітарних організацій із різних країн. Крім "Лікарів без кордонів", серед них були Міжнародний медичний корпус та Червоний Хрест.

Операційна після ремонту. Фото надане Андрієм Григоренком

Також Григоренко каже, що мріє "сховати" під землю частину тепломережі, яка нині прокладена по поверхні: це і небезпечно, і додаткові втрати тепла.

Він вважає, що для донорів важлива репутація українських партнерів.

"У них таке висловлювання було: "Ми бачимо, що ви не крадете". Важливий фактор – повний звіт: куди гроші йдуть, де обладнання стоїть, як працює”, – розповідає директор лікарні.

Фото надане Андрієм Григоренком

У червні 2023 року внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС громада, а разом з нею і лікарня, залишилася без водопостачання. Місцева влада вирішила пробурити свердловину, щоб забезпечити потреби лікарні.

"Були благодійним фондом надані кошти на встановлення зворотного осмосу, завдяки якому наша лікарня повністю забезпечена водою", – розповідає заступник директора Виноградов.

За два роки благодійники допомогли лікарні з ремонтами, обладнанням і ліками на понад 60 мільйонів гривень, підрахував директор. Наступний великий план – облаштування безпечного простору.

"У планах у нас є ремонт підвального корпусу. Це операційна з реанімаційним відділенням", – каже Григоренко.

Нині заклад обслуговує 50 тисяч людей: крім жителів громади, це переселенці та мешканці сусідніх районів Херсонщини.

Суспільне Дніпро

Серед пацієнтів, за словами ортопеда-травматолога Олександра Хорунжого, багато людей із травматичними ампутаціями та мінно-вибуховими травмами:

"І свіжі є мінно-вибухові травми, і ті люди, що приходять на реабілітацію – з травмами річної, дворічної давнини. Реабілітуємо, допомагаємо людям пристосуватися", – каже Хорунжий.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро