"Все сохне, все пропадає, і ми також". Як живуть люди в селі на Дніпропетровщині на березі Каховського водосховища

Садять городи, навіть попри обстріли військових РФ з FPV-дронів та артилерії, а також при відсутності водопостачання. З такими труднощами майже щодня зіштовхуються жителі Вищетарасівки на Дніпропетровщині.

Село розташоване на березі колишнього Каховського водосховища, а відстань до російських позицій там — до 19 кілометрів, розповів Суспільному староста Вищетарасівського старостинського округу Олександр Сівак.

"Все сохне, пропадає, і ми також"

Місцева жителька Надія розказала: продовжують жити, не зважаючи ні на що. Зараз у селі активно садять городи, навіть попри постійні обстріли.

"Чуємо, бахкає, ми кидаємо картоплю. Дужче стало — кидали все на городі, і відра, і картоплю. Припинили стріляти — знову виходимо. І так ми все робимо, не лише город садимо, але й квіти", — сказала вона.

Надія. Фото: Суспільне Дніпро

Раніше вирощені на власному городі овочі жінка продавала. Тепер же вирощують городину тільки для себе.

"Раніше вивозили на базари, продавали, якусь копійку мали. Зараз воно все майже пропадає. Картоплю немає де продати, повезти немає чим. А садить треба, бо зима прийде і їсти треба щось", — сказала жінка.

Цибуля на городі Надії. Фото: Суспільне Дніпро

За словами Надії, після підриву Каховської ГЕС у жителів села досі є проблеми з водою.

"Звичайно, дуже страшно, і дуже скрутно з водою. Якщо раніше в нас водичка була, поливали все. А зараз вода на вагу золота", — розповіла Надія.

Квіти біля подвір'я Надії. Фото: Суспільне Дніпро

Аби мати змогу поливати город, жінка набирає воду в резервуари. Також іноді доводиться чекати дощу, адже треба економити запаси.

"Дуже економимо, щоб було, де руки помити, обличчя вмити. Бо летить (про обстріли — ред.) щоразу і немає ніякої надії, що ми завжди будемо з водою. Все сохне, все пропадає, і ми також. Настрою ніякого немає. І ми під такими обстрілами", — говорить вона.

Резервуар для води на подвір'ї Надії. Фото: Суспільне Дніпро

"Весь час на городі, аби лише відійти від цього"

Порається на власному городі й місцева жителька Світлана. За її словами, це допомагає відволіктися від постійних обстрілів.

"Весь час ось це на городі, все у квітах, аби лише відійти від цього (обстрілів — ред.) і не чути. Навіть, коли Володимирович попередить, що дрони — ми прислухаємося, а самі ж себе заспокоюємо", — сказала вона.

Світлана. Фото: Суспільне Дніпро

На ділянці Світлана саджає городину, аби потім робити закрутки на зиму. Також допомагає сусідам — віддає овочі тим, в кого немає.

"Квітів насіяла, але зараз не поливаю. Краще помідори, огірки та перець. Все закручую, і томати, і огірки. У кого немає — роздаю. А що робити, якщо людям треба. І кавуни он. Дівчинка маленька прибіжить, віддаю. Ділимося: я з ними, вони зі мною", — розповіла жінка.

Город Світлани. Фото: Суспільне Дніпро

Аби овочі не засохли, розказала Світлана, потрібно близько 100 літрів води. Набирає її жінка з колодязя.

"За поворотом колодязь і там набираємо воду. Я в один раз приводжу 60 літрів на велосипеді, без нього не можу. Мені 74 рік. 60 літрів я привезла та то кабачки полила, то троянди, і не видно, що 60 літрів пішло. Сухота, така спека", — сказала жінка.

Воду з колодязя Світлана набирає у баклажки. Фото: Суспільне Дніпро

До постійних обстрілів жителі села вже звикли, розказала жінка. Головне, допомагати один одному, тож наслідки атак ліквідовують разом.

"Ми у сусідів були, а вони мене не випустили. А то б потрапила під обстріл, могло осколками посікти. Приходить інший сусід та каже, що снаряд прилетів. Черешня, така велика, врятувала їх. Покрутило огорожу, черешню так крутило і вилетіли вікна, а так би хати не було", — сказала Світлана.

Світлана показує пошкодження внаслідок обстрілів у її будинку. Фото: Суспільне Дніпро

"Люди продовжують жити"

За словами старости Вищетарасівського старостинського округу Олександра Сівака, військові РФ б'ють по інфраструктурі, цивільних автівках та по аграрному сектору.

"З кінця минулого року додалися FPV-дрони і їх з кожним тижнем більше і більше. Вони прилітають і вдень і вночі. Б’ють по цивільних автівках. В нас є загиблий, є поранені. Б’ють по інфраструктурі, б’ють по агросектору дуже. По чому бачать по тому і б’ють", — розповів староста.

Олександр Сівак. Фото: Суспільне Дніпро

Від початку 2024 року у Вищетарасівці через обстріли РФ поранено семеро людей. Також один житель села загинув.

"Дуже багато пошкоджено майна. Статистика така, що збільшилося поранених. Люди вже навчені, ми приблизно знаємо, що це за зброя працює. Коли чуємо, що це до нас — то, звісно, реагуємо, ховаємося. Але є люди, які вже настільки звикли й не ховаються, хоча треба. Небезпека є", — сказав він.

Втім, попри постійні російські атаки, сказав Олександр Сівак, люди не їдуть з села, а продовжують вести власне господарство.

"Люди продовжують жити, саджати городи, доглядати за своїми подвір’ями. Це звичка та необхідність, бо треба вижити. Саджають, бо нічого не виростиш — не проживеш. Багато людей не мають ніякої роботи в селі й немає, де знайти", — розповів чоловік.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро