День Святої Трійці — одне з головних християнських свят, що відзначається на 50-й день після Великодня. У 2025 році воно припадає на 8 червня. Цього дня згадують, як на апостолів зійшов Святий Дух, що стало початком їхньої активної проповіді християнства. В Україні Трійця має не лише релігійне, а й фольклорне значення. Свято тісно пов’язане з природою. Домівки прикрашають травами та квітами.
Культурологиня Наталя Лисовець розказала Суспільному, які рослини формують у букети й що символізує кожна з них.
Трійця – це свято на честь Пресвятої Трійці:
- Бог-Отець
- Ісус Христос
- Бог-Дух Святий
Культурологиня Наталя Лисовець розказала, що на свято заведено захищати оселю від злих духів. Для цього використовують рослини. Така традиція є дохристиянською. Напередодні Трійці дівчата до сходу сонця збирали трави для оздоблення житла і воріт.
"Етнографи пов’язують цю традицію з культом природи та вшануванням відродження життя, адже саме у цей період цвіте збіжжя та розквітає багато рослин. Олекса Воропайукраїнський етнограф, фольклорист, біолог, мемуарист21:53 припускав, що клечанняКлечання (або зелені свята) – це . житла може бути пов’язана з накликанням достатку та врожаю", – каже жінка.
Чому злих сил боялися саме у День Святої Трійці?
За словами культурологині Трійця – це день, який ознаменує перехід від весни до літа.
"Наші предки вірили, що саме в такі моменти світ стає «відкритим» і світ живих з'єднується зі світом мертвих. Тому поминання предків було невіддільною частиною Зеленої неділі", – пояснює Наталя.
На Трійцю основна функція обрядів – це задобрення предків.
"Період цвітіння злакових вважався найнебезпечнішим, оскільки переживали за врожай. І саме в цей період душі померлих предків сприймалися як охоронці роду, які можуть уберегти збіжжя від непогоди", – каже жінка.
Які квіти та чому стали символами свята?
Культурологиня розказала, що, оздоблюючи свої оселі та подвір’я зеленню, наші предки вірили, що так захищають житло від нечисті. Для ліпшого ефекту обирали саме пахучі трави – чебрець, полин, любисток, канупер і татарське зілля.
"Використовували також гілки тополі, липи, берези, дуба. У жодному разі не оздоблювали хвойними деревами, бо вважали, що у їхніх гілках "спочивають" душі померлих і турбувати їх не варто. У наш час, українські домівки прикрашають доволі символічно. Переважно обирають букети з квітів або ж листям лепехи. Тобто захисна функція даного обряду зникла", – каже фахівчиня.
Нині для букетів поєднують зелені та квітучі рослини – полин, барвінок, любисток, півонії. Також використовують лепеху чи польові квіти. Після освячення такі букети, за традицією, ставлять на підвіконні, щоб захистити оселю від злих сил.
Що символізують рослини?
- Гілки липи, дубу, тополі, берези – це символ оновлення та життя, захист від злих духів.
- Полин, чебрець – символ здоров'я. Часто саме на цих травах ворожили на здоров'я.
- Любисток – символ кохання.
- Півонії, ромашки, волошки та барвінок – знак молодості, краси та вічного життя.
Про красу свідчать й волошки. Наталя розказала, що з цією квіткою повʼязана легенда.
"На Трійцю русалка заманила красивого парубка у поле, залоскотала його та перетворила на квітку. Виходячи з цієї легенди, волошка може бути символом молодості та краси", – пояснює культурологиня.
Нині українці на Трійцю прикрашають лише оселі, а раніше напередодні свята дівчата плели вінки. Люди вірили, що такі прикраси також можуть захистити від злих сил.
"За народними уявленнями, вінок з живих квітів – це оборона від злої напасти, символ молодості та незаплямованої краси. Для плетення вінків використовують конвалії, волошки, незабудки, чебрець, барвінок. Раніше при собі носили пахучі трави – полин, любисток – оскільки вважали, що саме ці рослини своїм ароматом здатні відлякувати нечисть", – каже жінка.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро