Перейти до основного змісту

"Раніше свято сприймалося, як початок чогось нового". Про Великдень і його традиції розповіли священник й культурологиня

У неділю, 20 квітня, святкують Великдень. У цей день, зазначає священник з Дніпра Олександр Штепа, Ісус довів вірянам, що існує життя після смерті, що є поштовхом для вірян дотримуватися заповідей.

Паски у Великдень краще освятити вранці, каже священник. Наступні години дня робити по дому нічого не можна.

"Хто в селі худобу годує, то хай годують. Але готуються так, щоб в цей день менше робити роботи", — каже священник.

Назва свята складається з двох слів: великий і день, каже культурологиня Наталія Лисовець. За повір’ям, коли воскрес Ісус, сонце світило неприродно яскраво. Тому й свято має таку назву.

Коли почали святкувати Великдень

Активно його почали відзначати у четвертому столітті нашої ери, розповідає культурологиня. Відтоді традиції святкування та наповнення великоднього кошика зазнало змін. Наприклад, раніше освячували мідний хрестик та голку.

"Хрестиком лікувалися, коли відчували таку гострий біль, коли треба було зняти гострий біль. А голкою лікувалися від курячої сліпоти. Потрібно було подивитися через вушко голки й на схід сонця", — каже Наталія Лисовець.

У часи Радянського Союзу сприйняття Великодня зазнало значних змін, розповідає культурологиня. На Дніпропетровщині, додає, воно досі викривлене.

"Раніше це свято сприймалося не просто, як свято Воскресіння Господнього, але як такий початок, Нового року, початок посівної, початок чогось нового. Раніше прийнято було вважати, що хто не веселиться на Великдень, той буде сумний впродовж усього року", — каже вона.

Які традиції збереглись

Зазвичай, у неділю, люди збиралися біля церкви та співали веснянки. Тоді розповсюдженою була гра в котка. Це була ще одна гра за участі крашанок, каже Наталія Лисовець.

"Гра в котка, це коли з похилого місця, котили яєчко одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Тобто це щось, що нагадувало такий боулінг під кутом",— розповідає культурологиня.

До наших часів, розповідає Наталія Лисовець, збереглася традиція бити яйце об яйце. Раніше вона мала назву битки. Каже: також для нашого регіону притаманно збиратися усією сім'єю на сніданок або обід у Великодній день.

Авторка — Мирослава Заблуда

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції