Максим Бужанський — народний депутат від 25 виборчого округу в Дніпрі, до якого входить Чечелівський та частина Амур-Нижньодніпровського району міста. Обраний у 2019 році.
У рамках міжрегіонального проєкту "Обранці" Суспільне аналізує роботу народних депутатів Верховної Ради IX скликання. До участі Суспільне Дніпро запрошувало всіх нардепів-мажоритарників від Дніпропетровщини. Пропонували кожному на рівних умовах надати відповіді на однакові запитання телефоном або письмово.
Інформацію про роботу нардепів підготували на основі відкритих джерел. Для цього проаналізували дані офіційного сайту Верховної Ради України, Центральної виборчої комісії, Єдиний державний реєстр декларацій осіб тощо.
Загальні відомості
Максим Бужанський народився 24 листопада 1974 року в Дніпрі. Закінчив Дніпропетровський інститут інженерів транспорту (ДІІТ) за спеціальністю "Мости та транспортні тунелі". До обрання народним депутатом працював менеджером у ТОВ "АРНА", також у ТОВ РМА "АРНА ЛТД".
Автор книжок "Історія світу в 88 главах", "Історія для лінивих", блогер.
Місцевий кандидат, проживає у Дніпрі, зв’язок з округом підтверджено декларацією та місцем реєстрації.
Обрання до Верховної Ради
Депутатські повноваження Максим Бужанський набув 29 серпня 2019 року. Балотувався до Верховної Ради по 25 виборчому округу від політичної партії "Слуга народу", на момент балотування — безпартійний. Набрав 18 882 голоси, обігнавши найближчого суперника Максима Курячого (13 225 голосів). Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" та член Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законотворча активність
Максим Бужанський — автор та співавтор численних законопроєктів, зокрема:
- №2362 – про внесення змін до діючого закону щодо навчання державною мовою в закладах освіти (знято з розгляду);
- №4528 – щодо скасування міри реагування у сфері обслуговування населення українською мовою (відкликано);
- №7186 – відповідальність за колабораційну діяльність;
- №7116 – посилення відповідальності за державну зраду;
- №7436-д – спрощення процедури обміну військовополоненими.
Він єдиний депутат, який проголосував проти встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (законопроєкт №9278).
З 1 листопада 2019 року взяв участь у 10 760 голосуваннях на засіданнях Верховної Ради із 18 648 можливих.
Робота в окрузі
На офіційній сторінці Верховної Ради вказано лише електронну пошту для звернень до нардепа: buzhanskyy@rada.gov.ua. Інформація про адреси приймалень, графік особистих прийомів або публічні заходи в окрузі відсутня.
У відповіді на запит редакції Максим Бужанський зазначив, що завдяки його діям:
- Дніпро отримав 185,7 млн грн на облаштування укриттів у школах;
- у бюджеті 2025 року передбачено приблизно 4,2 млрд грн для міста за рахунок зупинення реверсної дотації та встановлення 64% зарахування ПДФО до місцевих бюджетів на постійній основі.
Згідно з повідомленням "Української правди", у 2024 році Кабінет Міністрів виділив 2,5 млрд грн на облаштування укриттів у школах по всій Україні з пріоритетом для прикордонних областей. Окремих згадок про Дніпро або участь депутата Бужанського в розподілі цих коштів у матеріалі немає.
Аналітичний центр Vox Ukraine у розборі проєкту державного бюджету на 2025 рік зазначив, що основні витрати зосереджені на обороні, соціальному захисті та макрофінансовій стабільності. У документі не згадуються ініціативи щодо реверсної дотації чи зарахування ПДФО саме для Дніпра або за поданням Бужанського.
У публічному полі наразі немає підтверджень, що саме депутат Бужанський ініціював або пролобіював ці рішення.
Аналіз статків Максима Бужанського
Декларації нардепа містять значну кількість родинного майна, однак із 2020 року він перестав вказувати у них батьків та сина.
Зокрема, до 2020 року Бужанський декларував автомобіль Lexus LX470 (2004 року випуску), зареєстрований на сторонню особу, годинник Bovet (вартість понад 550 тис. грн) як власність батька, ювелірні вироби сина Романа на майже мільйон гривень, а також квартири у Дніпрі та Кривому Розі, власниками яких було вказано дружину, матір та батька нардепа.
Крім того, серед орендованого майна була кімната в готелі "Київ", квартира у Дніпрі та квартира у Німеччині, які орендувала дружина.
У 2021 році в декларації з’явилася нова квартира площею 139,5 кв. м. та машиномісце 21,7 кв. м у Дніпрі. Майно оформлене на дружину, дата набуття права — 20 липня 2021 року. Раніше об’єкт фігурував як незавершене будівництво: квартира 137,81 кв. м. і паркомісце 19,71 кв. м. на підставі інвестиційного договору.
У 2019 році дружина депутата Вікторія Кісрієва почала працювати у ТОВ "БІОТЕХНОС" — фармацевтичній компанії, яка виробляє лікарські засоби, зокрема препарат Алфлутоп. Товариство засноване компанією з Казахстану, проте лікарські засоби продаються у багатьох країнах, в тому числі і в РФ. У відповіді на запит Суспільного Бужанський зазначив, що "мені достеменно відомо, що ТОВ "БІОТЕХНОС" є юридичною особою, яка утворена відповідно до законодавства України". А щодо ліків, які компанія продає і в РФ, то він запевнив, що саме український "Біотехнос" не співпрацює з РФ і не продає туди жодні ліки.
У 2023–2024 роках депутат не задекларував користування частиною майна, що фігурувало раніше, а його місцем реєстрації у 2024 році вказано квартиру площею 41,8 кв. м, власником якої є іноземний громадянин.
Резонансні публічні висловлювання
У 2018 році, ще до обрання народним депутатом, на Facebook Бужанський опублікував допис, у якому висміював Романа Шухевича та Степана Бандеру.
У 2020 році в дописі про дивізію "Галичина" він написав: "Нюрнберг признал СС преступной организацией. Почему наши военные участвуют в этом шоу?" У Telegram-каналі Бужанський образив критиків, зокрема журналістку НВ Ольгу Духнич, назвавши її "тупою вівцею".
У ще одному дописі публічно висловився проти мовного законодавства.
У Telegram Бужанський також публічно поширював твердження, що скасування мовного закону Колесніченка–Ківалова нібито стало формальним приводом для анексії Криму.
У 2019 році в інтерв’ю виданню Strana.ua він заявив: "Единственный результат Майдана — легализация нацизма".
9 травня 2025 року Бужанський привітав у соцмережах з Днем Перемоги.
"Братці, з Днем Перемоги! Велика Вітчизняна це історія майже кожної української родини. І це історія переможців", — написав він російською мовою на своїй сторінці у Facebook.
Суспільному свій допис він прокоментував таким чином: "9 травня, як і 8, якщо говорити про державне свято, є кінцем німецько-радянської війни, що має самоназву Великої Вітчизняної. Саме під такою назвою її знали всі українці, які брали в ній участь".
Позиція щодо повномасштабної війни
Зі слів самого нардепа, до повномасштабного вторгнення він підтримував українських військових, після — активніше та публічно заявляв про підтримку ЗСУ, голосував за оборонні ініціативи та долучався до підготовки законопроєктів у сфері безпеки.
Зокрема, він:
- співавтор законопроєкту №7116 про посилення відповідальності за державну зраду;
- автор законопроєкту №6482, який передбачає добровільну постановку на військовий облік жінок;
- один з ініціаторів законопроєкту №12093 щодо змін до КУпАП – про адміністративну відповідальність за порушення військового обліку, мобілізації, оборонного законодавства.
Крім цього, підтримав закон про прозорість оборонних закупівель № 10454.
"Потенційна жертва" після вбивства Фаріон
У липні 2024 року після вбивства мовознавиці та політичної діячки Ірини Фаріон міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон гуглив прізвище нардепа Максима Бужанського, відтак слідство вважало його "потенційною жертвою" після політикині.
Водночас, крім присутності прізвища нардепа у пошукових запитах підозрюваного, аргументів щодо цього Клименко не навів.
Сам нардеп у коментарі Суспільному тоді зазначив, що жодного разу особисто з Фаріон не спілкувався та мав з нею діаметрально протилежні позиції не тільки щодо мовного питання.
З відповідей нардепа на запит Суспільного:
"Повернення українських полонених — це мій особистий пріоритет. Я вважаю, що питання полону має бути системно врегульоване в законодавстві, з чіткими гарантіями для кожного захисника".
"Я переконаний, що 64% ПДФО повинні залишатися в громадах. У нинішніх умовах це не просто податок — це ресурс для оборони. З бруківки — на зброю".
"Укріплення укриттів у школах, підтримка резервістів, військових, забезпечення обороноздатності. Без бюрократії, з пріоритетом для громади".
"Я вірю в силу закону і в силу тих, хто його захищає. Сильна армія починається з сильної підтримки на всіх рівнях — від комітету до сесійної зали".
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро