Перейти до основного змісту

Померла Марія Марчук, якій Володимир Івасюк присвятив "Червону руту"

Марія Марчук. Facebook/Михайло Павлюк

У Чернівцях померла Марія Марчук (раніше Соколовська). Вважається, що саме їй Володимир Івасюк присвятив свою найвідомішу пісню "Червона рута".

Про це 25 грудня повідомив заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк

"Прекрасний лікар й надзвичайно освічена жінка, мати трьох дітей-медиків, близька усій нашій родині й подруга життя Володимра Івасюка. Муся, казав їй композитор, запрошував грати у своєму ансамблі, радився й ділився сокровенним, присвячував пісні та першу «Червону руту» в оригіналі їй і підписав", — йдеться у повідомленні.

Володимир Івасюк та Марія Соколовська (Марчук). Facebook/Михайло Павлюк

Сама Марія розповідала, що у 1969 році, коли вона навчалася у Чернівецькому медичному інституті та була учасницею ансамблю "Трембіта" і камерного оркестру, Івасюк між репетиціями наспівав їй "Червону руту".

"А потім була звичайна лекція, на якій він простягнув мені аркуш із текстом "Червоної рути". Унизу — підпис: «Мусі від Володі. III пара по дермі…» — Цей аркуш паперу зберігаю й досі", зазначала вона.

Текст "Червоної рути", підписаний Володимиром Івасюком для марії Соколовської (Марчук". Facebook/Михайло Павлюк

Поховають Марію Марчук у п'ятницю, 27 грудня, на Центральному кладовищі Чернівців.

А попрощатися можна буде у четвер, 26 грудня, четвер, після 16 години у Церкві Різдва Богородиці на вулиці Капеланська, 31.

Що відомо про Івасюка та його "Червону руту"

Володимир Івасюк — один з найвідоміших українських композиторів, один із основоположників української естрадної музики. Він створив 107 пісень, 53 інструментальні твори, написав музику до кількох вистав.

У 1994 році його посмертно відзначили Національною премією імені Тараса Шевченка.

"Червона рута" — одна з його найвідоміших пісень, її він створив у під час навчання в Чернівецькому медичному інституті.

За однією з версій Івасюк присвятив її Марії Соколовській, а за іншими даними він отримав натхнення від фольклорних матеріалів з Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у селі Велеснів. А згодом, мандруючи гірськими гуцульськими селами, знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня
Вибір редакції