Кінець року традиційно стає часом для підбивання підсумків. Винятком не стала і кіноіндустрія — кінокритики різних світових видань вже діляться своїми добірками найкращих фільмів 2024 року.
Ці списки можуть відрізнятися за кількістю фільмів (від 10 до 60) та фокусом (декілька авторів від одного видання можуть ділитися особистими топами).
Однак серед них усіх можна виокремити фільми, що отримали найвищі оцінки від критиків і трапляються у тематичних матеріалах від різних видань.
У цьому матеріалі Суспільне Культура ділиться списком найкращих фільмів 2024-го, засновуючись на топах таких профільних видань, як IndieWire, The Hollywood Reporter, BBC та інші.
Все, що ми уявляємо як світло
Режисерка: Паяль Кападія
Прабха й Ану — малайські медсестри, які живуть разом у Мумбаї. Прабха — стримана і прямолінійна, вона сумує за чоловіком, який невдовзі після одруження виїхав до Німеччини. Ану — більш товариська і має таємний роман із мусульманином на ім'я Шиаз.
Світова прем'єра фільму відбулася на 77-му Каннському кінофестивалі: це був перший індійський фільм, який брав участь в основному конкурсі з 1994 року і здобув гран-прі.
"Поки жінки роздумують над питанням, чи залишатися їм у Мумбаї, чи повертатися до рідних сіл, цей душевний, поетичний фільм віддає данину мрійливій магії нічних блукань жвавим нічним містом. Розмиваючи межі між художнім і документальним кіно, він настільки інтимний і зворушливий, що змушує вас відчути, ніби ви теж блукаєте містом пліч-о-пліч з близькими друзями", — пише BBC.
Бруталіст
Режисер: Брейді Корбет
Фільм розповідає про життя Ласло Тота — єврейського архітектора угорського походження, який пережив Голокост та емігрував до Сполучених Штатів, де він намагається досягти американської мрії, доки багатий клієнт не змінює його життя.
Світова прем'єра фільму відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де Брейді Корбет отримав "Срібного лева" за найкращу режисуру.
"Протягом трьох з половиною годин з вбудованим антрактом симфонічна драма простежує траєкторію злетів і падінь геніального угорського єврейського архітектора Ласло Тота, якого зображує Едріен Броуді у пронизливому перформансі, що поєднує нестерпний біль людини, яка пережила Голокост, з гордовитою безрозсудністю безкомпромісного митця", — пише The Hollywood Reporter.
Важка правда
Режисер: Майк Лі
У центрі сюжету — доля жінки середнього віку Пансі, що має депресію. Фільм фокусується на її стосунках з близькими — зокрема, з веселою сестрою Шантель, яка є повною протилежністю за характером головної героїні.
"Відомий процес співпраці Лі, в якому він розробляє історію та персонажів разом зі своїми акторами протягом тривалого періоду репетицій, окупається головною героїнею, чиї вибухові тиради — це канонада, яка водночас викликає сміх та пригнічує. Перспектива провести 90 з гаком хвилин з люттю Пансі спочатку лякає. Але майже непомітно гуманістична щедрість режисера змінює перспективу, запрошуючи нас відчути біль під бронею персонажки і розкриваючи стрічку як пронизливу рефлексію про цінність емпатії", — пише The Hollywood Reporter.
Квір
Режисер: Лука Гуаданьїно
Дія відбувається у 1940-х роках, у Мехіко. Вільям Лі, ветеран війни, американський експатріант, перебивається тимчасовими роботами.
Блукаючи міськими клубами, відчайдушно самотній Лі захоплюється значно молодшим за нього, наркотично залежним колишнім моряком Юджином Аллертоном. Разом вони відправляються у подорож до Амазонки за психоактивним напоєм, що начебто має телепатичний ефект — аяваскою.
Однією з особливостей стрічки стала наявність відвертих гомосексуальних секс-сцен, а головні ролі виконали Деніел Крейг і Дрю Старкі. Прем'єра фільму відбулась в основній конкурсній програмі 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
"«Квір» створює мрійливе, не зовсім реальне відчуття фільму, знятого в павільйонах і декораціях, але його зображення туги — за зв'язком, за звільненням, за забуттям — є щирим і справжнім", — пише The Hollywood Reporter.
Дагомея
Режисерка: Маті Діоп
Документальна стрічка розповідає про 26 скарбів з Королівства Дагомея, які зберігалися в музеї у Франції. У фільмі показано те, як артефакти повернули з Франції до Беніну, і реакцію жителів Беніну.
Світова прем'єра фільму відбулася в основному конкурсі 74-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, де він отримав головний приз фестивалю "Золотого ведмедя".
"Усього за 68 хвилин фільм відтворює мрійливий внутрішній монолог викрадених скарбів, змальовує їхню подорож через океан, щоб бути виставленими та вшанованими в Котону, а також занурює в палкі дебати між студентами університету про значення цих об'єктів. «Дагомея» переплітає роздуми про історію, колоніалізм і репарації, водночас віддаючи належне містичній природі творів мистецтва, повернутих на батьківщину, яка, незважаючи на зміни, залишається тим місцем, де їм належить бути", — йдеться в огляді Vulture.
Потік. Останній кіт на Землі
Режисер: Гінтс Зілбалодіс
Анімаційний пригодницький фільм розповідає про самотнього чорного кота, чий дім був зруйнований великою повінню.
У пошуках притулку кіт сідає на човен, населений різними видами тварин. Разом вони вирушають у подорож природними та містичними світами, долаючи виклики, які перевіряють їхню стійкість та дружбу.
Фільм вирізняється відсутністю діалогів, покладаючись на візуальну розповідь для передачі свого сюжету.
"Поки незвичайний звіринець відкриває для себе переваги взаємної довіри, співпраці та спільноти, цей унікальний у своєму роді фільм стає уроком спільної боротьби, нагадуванням про те, що ми всі потребуємо одне одного, якщо хочемо пережити складні часи, які нас чекають попереду", — The Hollywood Reporter.
Носферату
Режисер: Робетр Еггерс
Готичний фільм жахів, що переосмислює класику 1922 року. У центрі сюжету — Еллен Гаттер (Лілі-Роуз Депп), молода жінка з Німеччини XIX століття, яка стає об'єктом одержимості графа Орлока (Білл Скарсгард), стародавнього трансільванського вампіра. З тим, як захоплення Орлока посилюється, він приносить жах і спустошення в життя Еллен та її громади.
"Фільми Роберта Еггерса вирізняються здатністю врівноважувати, здавалося б, суперечності. Вони похмурі й реалістичні, але водночас сюрреалістичні й комічні, поп-іти з великими прагненнями, водночас дорослі й легковажні. І «Носферату» — на мою думку, найкращий фільм Еггерса — не виняток. Еггерсів погляд на класику Ф. В. Мурнау 1922 року — однаково еротичний і відразливий, примарний і дотепний. Він оживляє світ вампірів XIX століття, з феноменальними декораціями, захопливою театральністю та одним неймовірним вампіром", — Esquire.
Субстанція
Режисерка: Коралі Фаржа
"Субстанція" стала одним із найгучніших фільмів 2024 року та розповідає про Елізабет Спаркл, яка після звільнення через вік звертається до препарату з чорного ринку, відомого під назвою "Субстанція". Ця експериментальна речовина реплікує клітини й створює молодшу версію героїні. Однак трансформація призводить до непередбачуваних і тривожних побічних ефектів, досліджуючи теми марнославства, суспільного тиску та гонитви за вічною молодістю.
"Безмежна, нестримна, екстатично божевільна казка про жіночу самоненависть, «Субстанція» Коралі Фаржі не зупиниться ні перед чим — і я маю на увазі буквально ні перед чим — щоб підірвати безжальні стандарти краси, які суспільство нав'язувало жінкам тисячоліттями", — IndieWire.
Насіння священного інжиру
Режисер: Мохаммад Расулоф
Слідчий суддя Іман бореться з параноєю на тлі політичних заворушень у Тегерані. Коли зникає його пістолет, він підозрює дружину і дочок, вдаючись до радикальних заходів, які загострюють стосунки в сім'ї, у той час, як в іранському суспільстві руйнуються суспільні норми й правила.
Фільм відзначили призом ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі. І за цей фільм влада Ірану засудила режисера Мохаммада Расулофа до восьмирічного тюремного ув'язнення, через що Расулоф терміново покинув країну.
"Цей іранський фільм — один із найпотужніших і найактуальніших цьогорічних фільмів. У центрі стрічки — сім'я, яка уособлює політичний конфлікт і конфлікт поколінь, що розбурхує цю країну", — BBC.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media