Спеціально для Суспільне Культура Аміна Ахмед розповідає, як Міжнародний фестиваль аудіовізуального мистецтва та нових медіа "Конструкція" у Дніпрі отримав ще одну локацію у Європі та популяризує українську електронну музику за кордоном.
"Конструкцію", міжнародний фестиваль аудіовізуального мистецтва та нових медіа, створила ГО "Культура Медіальна" в Дніпрі у 2014 році. Відтоді подія відбувається щороку: через сучасне мистецтво та музику допомагає мешканцям і гостям міста досліджувати локальні контексти й відкривати для себе неочевидні міські локації.
Цьогорічний фестиваль проходить увосьме. Скасована минулого року, "Конструкція" не тільки частково повернулася в Дніпро, але й відбулася зі спеціальною програмою в Дрездені. Докладніше про подію, актуальність формату резиденцій та сучасні виклики розповідають організатори та учасники фестивалю.
Про дніпровську та дрезденську резиденції
У Дніпрі "Конструкція" розпочалася з формату резиденції, що тривала з 5 до 12 червня. Її учасниками стали Bryozone, maxandruh, Mlin Patz, Ujif_notfound, Undo Despot та Yura Bulychov. Наразі також заплановано провести триденний фестиваль у Дніпрі наприкінці жовтня, на якому музиканти зможуть представити результати своєї спільної роботи під час резиденції.
У Дрездені "Конструкція" тривала з 19 червня до 1 липня. Упродовж цих двох тижнів відбулася резиденція для українських і німецьких саундартистів та перформерів.
У резиденції у Дрездені взяли участь три артисти з різних дисциплін: NFNR (Олеся Онікієнко) працює зі звуком, Charles Washington займається перформативними практиками, а Cornelius Uhle працює з голосом. Результатом цієї співпраці став спільний перформанс, присвячений станам вразливості й крихкості. Крім того, Олеся Оникієнко провела презентацію та воркшоп у Дрезденській академії мистецтв, під час яких розповідала студентам про власну практику, проєкти Womens Sound та “Інститут Звуку”, а також виклики, перед якими нині постають артисти в Україні.
Паралельно до резиденції йшла публічна програма "Конструкції": квір-колектив Kvirtet з Києва зробив перформанс One by one, а також відбувся показ документальної стрічки What You Will do when the War starts? Владислава Плісецького про перші дні російського вторгнення в Україну. Фільм презентувала художниця та співзасновниця простору "Джерело" Дана Косміна.
Андрій Палаш, директор фестивалю
Ми розглядаємо цьогорічний фестиваль як спосіб підтримати українських митців під час війни, тому для нас було важливо запросити й у Дніпро, і в Дрезден якомога більше учасників, щоб вони були видимими та одержували гонорари за свої виступи.
Цього року нам хотілося розширити фестиваль за межі рідного міста та країни, щоби познайомити ширше коло людей із сучасною українською музикою, посилити видимість наших артистів та сприяти їхній співпраці з митцями інших країн. Насправді за кордоном досі дуже мало знають про Україну, нашу культуру та мистецтво. Ми віримо, що, зокрема, через такі події дедалі більше людей відкриватимуть для себе Україну з різних, часто неочевидних сторін. Плюс "Конструкція" зараз є членом платформи для інноваційної музики та аудіовізуального мистецтва SHAPE+, тож у нас з’явилося більше можливостей для поширення української музики на різних європейських майданчиках.
Наш партнер у Дрездені — Томас Думке, директор дрезденського фестивалю CYNETART. У 2016 році ми спільно зробили проєкт Civic Media Lab у Дніпрі, а у 2019-му він був співкуратором "Конструкції". Саме Томас допоміг знайти локації для проведення "Конструкції" у Дрездені та познайомив нас з object klein, який став локальним партнером фестивалю.
Формат резиденцій ми практикуємо з 2015 року, як у межах "Конструкції", так і в інших проєктах, зокрема в DCCC. Попередні роки під час фестивалю проводили резиденції для авторів, які працюють із візуальним мистецтвом. Цього року вперше залучили музикантів та музиканток.
Формат резиденцій допомагає налагоджувати зв’язки: багато з тих, кого ми запрошували, продовжили співпрацювати між собою і після закінчення проєкту. Крім того, це чудова можливість зібрати артистів, які працюють із різними медіумами, спільно створити щось нове — на межі музики, перформансу, візуального мистецтва тощо. Такою, наприклад, стала резиденція в Дрездені.
Водночас у Дніпрі такий формат працює ще цікавіше, зокрема тому, що дозволяє познайомити артистів з інших міст із локальним контекстом та в певний спосіб відкрити чи перевідкрити місто: резиденти часто помічають якісь речі, на які в нас уже замилюється око.
"Конструкція" — це досі локальний фестиваль, який працює з дніпровськими контекстами та темами. Сподіваємось, що він, попри всі труднощі, усе ж таки відбудеться цьогоріч у Дніпрі. Для нас важливо підтримати місцеву музичну спільноту, продовжувати все те, що ми робили з 2014 року, не дати цьому зійти нанівець.
Катерина Русецька, співзасновниця фестивалю
Під час повномасштабної війни Дніпро став одним із найважливіших гуманітарних хабів і тиловим містом для східного та південно-східного фронтів, але водночас і новою домівкою для багатьох людей з Донбасу, Харківської області та тимчасово окупованого Півдня.
Я думаю, треба розуміти цей контекст, коли ми говоримо про важливість продовження культурної діяльності тут, на місці. У Дніпропетровську область приїхало 400 тисяч людей, і це тільки офіційні цифри. У місті багато молоді, на заходи ходить нова аудиторія, яку до цього ми ніколи не бачили і яка дійсно "голодна" до культурних та освітніх подій. Ця жага і необхідність комунікувати, відкривати та створювати нове, бути причетними до культурних процесів дає й нашій команді бажання продовжувати далі.
Одним із важливих прикладів для мене був момент, коли на розмову з артистом Bryozone і на воркшоп Ujif_notfound прийшов молодий військовий, який мав коротку відпустку. Це не розважальний, а достатньо складний формат. Я думаю: це багато важить, коли навіть військові у свій рідко можливий вільний час приходять до нас.
Марія Ярчук, менеджерка проєктів фестивалю у Дрездені
З моменту виникнення фестивалю, обовʼязковим складником була міжнародна співпраця. По-перше, це дає величезний поштовх для розвитку, як організаціям, так і, наприклад, місцевим митцям та мисткиням обмінюватися досвідом та спілкуватися зі своїми колегмами з усього світу. Така співпраця також дає додаткові можливості для реалізації проєктів, як у плані ідей, так і ресурсів.
Фестиваль завжди приділяв багато уваги розвиткові локальної культурної сцени та посиленню міжнародних звʼязків. Ми дуже раді бути частиною платформи Shape+, зокрема тому, що разом вдалося провести частину «Конструкції» в Дрездені. Це цікавий та корисний досвід, і ми прагнемо й надалі розширювати географію.
Undo Despot
На початку війни, щонайменше пів року, я не могла писати музику. Майже весь час, поки мешкала на заході України, записувала field records. Водночас перші треки писалися за день-два — бракувало терплячості досидіти та доробити їх, зникла концентрація. Натомість був постійний страх того, що поки ти сидиш у навушниках, може початися обстріл. Так було кілька разів і найгірше робити таку аудіальну депривацію.
Формат резиденції розслабив і розв’язав руки. Дніпро як місто дало новий подих своїми великими вулицями та річкою, але найбільше здивувало мелодійними світлофорами на дорогах. Протягом тижня я рефлексувала над саунд-дизайном, написала один трек, але більше думала про зв’язки, які я отримала, також виникло велике бажання вчитися. Інші учасники резиденції надихали своїми виступами та грою під час джем-сесії, з деякими я планую працювати й надалі. Особисто мені було дуже важливо поспілкуватися та зрозуміти, куди можна рухатися далі, тому що в Одесі я відчувала певну стагнацію.
Mlin Patz
Я поїхала з України в перші дні повномасштабної війни, тож вдома, в Одесі, залишилася моя міністудія. Перед вторгненням я здійснювала перехід у роботу зі звуком без використання софту: відповідно, із втратою студії цей процес зупинився. До цієї весни в мене зовсім не було мотивації працювати з даб-версіями мого проєкту, а формою взаємодії зі звуком були лише field recording, гітара і прослуховування радіо з webSDR. Я б не сказала, що в мене були технічні труднощі працювати з такою формою і представляти її на публіці. Напевно, я не розуміла, навіщо комусь потрібна така форма музики зараз та й мені не те щоб хотілося цим ділиться.
На резиденції я з Анною Брижатою (Bryozone) займалася спільним дослідженням матеріалу, можливо, майбутнього проєкту-радіопередачі для фестивалю "Конструкція". Також раніше мої виступи були програмними, цього разу це була імпровізація, тому дні резиденції я присвятила підготовці та роботі з інструментарієм. Найбільше мені сподобалося бути слухачкою: лайви учасників резиденції, концерти таких різних проєктів виявилися для мене несподіваним досвідом української електронної сцени. Вдячна Георгію (Потопальському, Ujif_notfound) за воркшоп із SuperCollider.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media