Ретроспектива Марселя Дюшана відкриється в MoMA у 2026 році

У квітні 2026 року в Музеї сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку відкриється масштабна ретроспектива Марселя Дюшана — перша в США за останні п'ятдесят років. Виставка, що включатиме майже 300 об’єктів, стане однією з головних музейних подій року та охопить усі аспекти практики художника, який змінив саме визначення мистецтва.

Ретроспектива організована спільно Музеєм сучасного мистецтва в Нью-Йорку та Музеєм мистецтв Філадельфії. Кураторками з боку MoMA стали Енн Темкін та Мішель Куо, з боку Філадельфійського музею — Метью Еффрон.

Після прем’єри у Нью-Йорку 16 квітня 2026 року виставка восени переїде до Філадельфії, а у 2027 році — до Парижа, де її прийматиме Гран-Пале (оскільки Центр Помпіду на той час буде закритий на реставрацію).

Кураторки наголошують, що хоча ім'я Дюшана давно стало синонімом радикального зсуву в історії мистецтва, його спадщина залишається маловивченою. "Те, що зазвичай обговорюється, — лише верхівка айсберга", — зазначає Мішель Куо. Виставка має на меті продемонструвати всю складність і різноманіття його практики — від живопису до кінематографу, від редімейдів до архівних матеріалів.

Це перша американська виставка, яка прагне охопити весь творчий доробок Дюшана, відтоді як MoMA і Музей Філадельфії одночасно провели попередню ретроспективу в 1973 році.

Востаннє масштабна виставка Дюшана відбулася у 2022 році в ММК Франкфурта, де її подали як першу за два десятиліття. Особливе місце у майбутній ретроспективі посідатимуть Boîte-en-Valises — портативні коробки з мініатюрними версіями редімейдів митця. Вперше їх покажуть разом із рідкісними архівними матеріалами, знайденими у студії художника.

Серед інших відомих робіт, які буде представлено:

"Фонтан" (1917) — пісуар, повернутий набік;
L.H.O.O.Q. (1919) — листівка з "Моною Лізою" з намальованими вусами та борідкою;
Anemic Cinema (1926) — експериментальний фільм.

Дві ключові роботи — "Велике скло" (1915–1923) та Étant donnés (1946–1966) — залишаться у Філадельфії й не подорожуватимуть до Нью-Йорка чи Парижа.

Ретроспектива також наголосить на трансатлантичній природі життя і творчості Дюшана — французького художника, який отримав громадянство США й сформував кар'єру між двома континентами. Його картина "Оголена, яка спускається сходами, № 2" (1913), що викликала скандал у Франції, але започаткувала модернізм в Америці, вперше з 1973 року буде знову показана у MoMA.

З огляду на всеохопний підхід до постаті митця, організатори сподіваються, що кожне нове покоління відкриє "свого" Дюшана. "Його революції живуть серед нас і сьогодні. Щоразу, коли хтось ставить питання: «Чому це мистецтво?» — він мимоволі говорить у дусі Дюшана", — зазначає Енн Темкін.

Про Марселя Дюшана

Анрі-Робер-Марсель Дюшан (28 липня 1887 — 2 жовтня 1968) — французький художник, скульптор, письменник і шахіст, чия практика стала визначальною для мистецтва ХХ століття. Його ім'я пов'язують із кубізмом, дадаїзмом, футуризмом та концептуальним мистецтвом.

Разом із Пікассо та Матіссом Дюшан вважається одним із трьох художників, які докорінно змінили уявлення про живопис і скульптуру в перші десятиліття минулого століття. Однак, на відміну від багатьох своїх сучасників, він відмовився від "ретинального" мистецтва — тобто такого, що апелює лише до зору — на користь ідейного, інтелектуального підходу.

Однією з найвідоміших робіт Дюшана є картина "Оголена, яка спускається сходами, № 2" (1912), що викликала скандал на "Арморі-шоу" 1913 року в Нью-Йорку. Вона поєднала кубістичну фрагментацію форми з динамікою футуризму, що стало поворотним моментом у розвитку американського модернізму.

Ще більший резонанс спричинив твір "Фонтан" (1917) — підписаний пісуар, представлений як мистецький об'єкт. Цей радикальний жест започаткував традицію редімейду і відкрив шлях до концептуального мистецтва, яке ставить під сумнів саму суть художньої творчості.

Дюшан залишився однією з найвпливовіших фігур у мистецтві ХХ і ХХІ століть. Його провокації не тільки змінили спосіб сприйняття мистецтва, але й поставили запитання, які залишаються актуальними й сьогодні: "Що є мистецтвом?", "Хто є художником?", "Чи обов'язково мистецтво має бути об'єктом?". Його іронія, інтелектуальні виклики та прагнення вивести мистецтво за межі естетики залишаються джерелом натхнення для багатьох поколінь митців і мислителів.

Читати ще