Два роки тому українські сили оборони вперше завдали удару по незаконно спорудженому мосту через Керченську протоку. Відтоді Україна продовжує як військові, так і юридичні зусилля для його демонтажу. Наразі справа розглядається в Міжнародному арбітражі в Гаазі.
Керченському мосту, який з’єднує Росію та окупований Крим, уже понад шість років. Ця споруда, урочисто відкрита Володимиром Путіним у травні 2018 року, спочатку мала пропагандистський характер. Проте після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну міст перетворився на стратегічно важливу логістичну артерію для перекидання військової техніки та озброєння окупантів.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
8 жовтня 2022 року міст вперше зазнав атаки. Вибух стався в результаті операції Служби безпеки України, яка використала вантажівку з 21 тонною вибухівки. Внаслідок вибуху частина мосту впала в море, а на залізничній колії спалахнули цистерни з пальним. Колишній працівник СБУ та військовий експерт Іван Ступак розповідає Суспільне Крим: тоді вдалося вирішити одразу кілька завдань.
"Медійно здавалося, що до Кримського мосту дістатися неможливо, він ніби невразливий. Проте ми змогли це зробити. Крім того, було пошкоджено логістичні маршрути, тепер не можна перевозити важку техніку. Кримський міст — як інвалід," — зазначив колишній працівник СБУ та військовий експерт Іван Ступак.
Він також додав деталі підготовки до операції:
"Там працювала настільки маленька група людей: голова і буквально пару співробітників, щоб ніхто не здогадався. Їм там зробили шалену конспірацію, вони були між собою розкинуті в часі, в локаціях, щоб ніхто нічого не міг запідозрити. Вони залучили до цієї роботи за різними оцінками декілька десятків людей, ніхто до кінця не знав, що взагалі буде,"— розповів військовий експерт .
Зараз Україна веде боротьбу за демонтаж мосту вже юридичними шляхами — в Міжнародному арбітражному суді в Гаазі. Суть позову полягає у порушенні Росією Конвенції ООН з морського права.
"Міст є незаконним, неправомірним, він спричинив велику кількість порушень, зокрема у сфері свободи судноплавства, захисту навколишнього середовища та підводної культурної спадщини. Він має припинити своє існування. Головне, щоб рішення було ухвалене на користь України і постановило порушення Російською Федерацією Конвенції ООН з морського права. Це зараз головна мета," — заявив Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС України, агент України в Міжнародному суді ООН.
За його словами, ухвалення рішення може зайняти ще рік. Однак адвокат Юрій Білоус впевнений, що саме воно може стати підставою для вимог відшкодування збитків Україні з боку Росії.
Такі рішення суду в довгостроковій перспективі дуже важливі для нашої держави, оскільки можуть стати основою для позовів і претензій українських громадян та держави до Росії," — зазначає адвокат Юрій Білоус.
Попри це, Іван Ступак вважає, що на демонтаж мосту через юридичні механізми чекати не варто, оскільки Росія не дотримуватиметься міжнародного права.
"Перспектива рішень — нульова. Росія не буде виконувати рішення міжнародних судів, оскільки їх цікавить лише те, що грає на їхню користь," — додав військовий експерт.
З юридичної точки зору Україна має право знищити міст як військовий об’єкт без очікування рішення суду.
"Міст є військовим об’єктом, і за правилами війни його можна знищити. Не обов’язково чекати рішення суду чи трибуналу," — вважає Юрій Білоус.
У Міністерстві оборони України неодноразово заявляли, що Кримський міст є законною військовою ціллю, оскільки росіяни використовують його для перекидання техніки та зброї на тимчасово окуповані українські території.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook