Перейти до основного змісту

"Міст має припинити своє існування": як Україна через Гаагу домагається від Росії демонтувати Керченський міст

Ексклюзивно

Постійна палата третейського суду у Гаазі 23 вересня розпочала розгляд справи по суті за позовом України. Це перша справа "Україна проти Росії", яка була подана в рамках міжнародного арбітражного провадження 2016 року, щодо порушення РФ положень Конвенції ООН з морського права.

У чому суть справи та як Україна намагається цим судом домогтися демонтажу незаконно збудованого "Кримського мосту" — розповів для Суспільне Крим посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, який представляє Україну в Міжнародному суді ООН.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

За його словами, серед механізмів вирішення спорів є механізм створення відповідних арбітражних трибуналів за додатком №7 до Конвенції ООН з морського права, яким й скористалася Україна.

"Суть цієї справи полягає у порушенні Російською Федерацією Конвенції ООН з морського права. Зокрема, щодо таких питань, як неправомірне обмеження свободи судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці у зв'язку з побудовою так званого мосту. Це порушення протипідводної культурної спадщини. Це порушення екологічних норм, тобто норм щодо охорони підводного навколишнього морського середовища. Також багато фактів пов'язані з тим, що РФ тимчасово контролює українські території, зокрема, скористалася цим для перереєстрації українських установок", — зазначив Кориневич.

Агент України в Міжнародному суді ООН нагадав, що Росія з повномасштабного вторгнення вважає Азовське море та Керченську протоку своїм "внутрішнім озером". Україна апелює, що це незаконно і щодо цих водойм мають застосовуватися норми міжнародного права, зокрема, Конвенція ООН з морського права.

"Росія не може самостійно регулювати питання статусу і використання цих просторів. Тобто зараз, як ми і говорили в нашій вступній промові, це є наші позовні вимоги. Зазначу, що слухання є конфіденційними — закритими для громадськості. Відповідно сторони не дуже багато речей можуть публічно оголошувати, допоки не буде винесено рішення по цій справі", — зауважив він.

Кориневич зазначив, що Україна у своєму позові акцентує увагу на порушеннях до повномасштабного вторгнення, коли Україна активно використовувала порти в Азовському морі, а саме в Маріуполі і Бердянську. Водночас після 2022 року Росія погіршує цю ситуацію своїми незаконними діями.

"Для нас це важливо, аби показати, що саме ті порушення щодо свободи судноплавства РФ вчиняла тоді, коли ці порти активно використовувалися і Україною, й іншими державами. Тому що їхні судна заходили у ці порти і відповідно здійснювався нормальний товарообіг в морському праві... А РФ, напроти, каже про якусь зміну обставин. Про те, що вже "не є прибережною державою в Азовському морі й Керченській протоці". Відповідно, "тільки Російська Федерація може вирішувати питання використання цих просторів", — пояснив він.

Агент України в Міжнародному суді ООН заявив, що Україна вимагає визнати Азовське море і Керченську протоку міжнародними морськими просторами. Тобто просторами, до яких застосовується міжнародне морське право, Конвенція ООН з морського права та які Росія не має права називати "російськими внутрішніми водними просторами".

"Ми також говоримо про те, що так званий міст ("Кримський міст", — ред.) є незаконним, неправомірним, спричинив велику кількість порушень. Зокрема, у галузі свободи судноплавства, захисту природного навколишнього середовища, захисту і поведінки з підводною культурною спадщиною. Міст має припинити своє існування. Режим судноплавства, екологічний режим, питання захисту культурної спадщини в Керченській протоці, Азовському морі мають повернутися до того стану, в якому вони існували до побудови незаконного способу, інструменту порушення і обмеження відповідних прав. На цьому і будемо концентрувати свою увагу", — сказав він.

На питання, як поводить себе російська сторона цієї справи, Кориневич відповів, що "нічого нового" та не став вдаватися у подробиці.

Він повідомив, що зараз у справі відбувається остання стадія усної роботи сторін. Після цього трибунал ще може попросити сторони письмово конкретизувати певні речі.

Рішення арбітражного трибуналу по суті цієї справи можуть оголосити впродовж 9 місяців або року. Як зауважив Кориневич, якщо рішення ухвалять на користь України, то у міжнародному праві є механізми, які допоможуть реалізувати результат справи, зокрема, знищити незаконно збудований Росією Керченський міст.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook

Топ дня

Вибір редакції