Паски за кримськими рецептами відправляють зі Львова на фронт: інтерв'ю із засновницею "Кримської перепічки"

Ексклюзивно

Засновниця "Кримської перепічки", кримчанка Оксана Новікова, з 2016 року відправляє пасхальну здобу на фронт. Вона каже, що готують її за особливим рецептом з Криму. Торік жінка надіслала 300 панеттонів та приблизно 1500 пасок військовим до Великодня.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про процес приготування кримських пасок для військових волонтери розповіли Суспільному.

Паски "Кримської перепічки". Фото: Ірина Мочульська

Про життя в Криму

"До початку цього жаху, той, який вже більше 10-ти років триває, було нормальне кримське життя. Вільним, сонячним, різним, як у всіх українців", — згадує Оксана Новікова.

Вона також розповіла про свою реакцію на розпад СРСР.

"Я отримала звістку про те, що Радянський Союз розпався, коли мені було 15-16 років. Я була щаслива настільки, що ви собі просто не уявляєте. Бо це для мене було дуже важливо. Мої предки з усіх сторін постраждали від радянської влади. І не тільки від радянської, і від російської ще. В мене була генетична не любов до цього всього", — розказала жінка.

В 1993 році майбутня власниця "Кримської перепічки" почала створювати власні проєкти.

"Я пішла в бізнес і це було для мене завжди про відповідальність, про мої власні рішення", — пояснила вона.

Жінка згадує, що починати та вести бізнес було не просто. За її словами, середній та малий бізнес "виживав як міг".

Останні роки до окупації півострова запам'яталися жінці страхом за майбутнє.

"Коли Янукович прийшов до влади — це був один із найстрашніших днів до окупації Криму. Тому що я вже розуміла, куди ми йдемо. Йдемо по руському сценарію. І я тоді злякалася. І коли почався Майдан — це був проблиск того, що історія якось зміниться. І в нас з'явився крутий шанс", — каже Оксана Новікова.

В часи Революції Гідності вона їздила на протести в Київ, які відбувалися на Майдані.

"Я не чула про існування кримського Майдану. Я не дивилася ні кримське, ні інше телебачення... Більше того, я й в Facebook тоді не сиділа. Про новини я дізналася з каналу "Ліга.нет" чи ще щось. Там про Крим взагалі нічого не казали. І тому ми їздили на Майдан в Києві. Підтримували його, як партнери і так далі. Але про кримський Майдан дізналась, коли почалася російська окупація. Бо ми з Меджлісом в стосунках якось були, один одного підтримували. Але, на жаль, Меджліс не підтримав наших акцій на захист, тому що вони боялись провокацій. Там була своя історія, досить складна", — згадує Оксана Новікова.

Оксана Новікова, засновниця "Кримської перепічки". Фото: Суспільне

Як виїхала з окупації та які тепер відносини з родичами в Криму

Жінка розповіла, що рішення про виїзд з Криму вона прийняла 10 березня 2014 року, бо біля будинку, де вона жила з родиною, почала чергувати "кримська самооборона".

"Дітей ми вивезли ще 10 березня. 14 березня я виписала останню податкову накладну, як аграрна фірма. І навіть віддала всю сировину, яку я мала на складі. Просто щоб не пропала. І хтось розрахувався, хтось ні. Але це вже таке. І виїхали. Виїжджали ми достатньо великою кількістю людей. Колеги, друзі, частина моєї родини. Моя сестра з чоловіком. І ми прямували на Львів. Тому що Львів нас прийняв", — розказала вона.

У Львові Оксану Новікову з родиною зустріли її партнери. За її словами, запрошували її з родиною і в Донецьк, і в Одесу, і в Чернівці, і в багато інших міст України. Але вона обрала Львів.

"Я знала на той час, що буде продовження (вторгнення РФ — ред.), але я не знала, де воно зупиниться. Львів був цією територією, яку точно не віддали б. Вона не дуже і цікавила насправді москалів. Тому ми обрали Львів. І саме тут ми й почали жити далі", — пояснила жінка.

В окупованому Криму у Оксани Новікової залишилась мати та молодша сестра. За її словами, після повномасштабного вторгнення РФ відносини з ними погіршились

"Був період часу, коли я з мамою майже не спілкувалась. З сестрою молодшою я, на жаль, вже рік не підтримую взагалі ніяких стосунків. З мамою ми почали розмовляти — це складно, але ми розмовляємо з нею зараз", — каже жінка.

Вона поділилася тим, що в окупації залишились її друзі.

"З деякими я спілкуюся достатньо часто...Вони за нами слідкують постійно в Facebook. На жаль, вони зовсім не активні, тому що там (в окупованому Криму — ред.) — це дуже небезпечно. Багато з тих людей, які були ще під час окупації в Криму, повиїжджали вже під час повномасштабного вторгнення. Це стосується і тих, хто мав хлопчиків, які підросли за цей час. І просто людей, які повністю не уявляли собі вже життя там. Хтось поїхав в Європу, багато хто поїхав в Україну. Цей процес продовжується і через Росію, через Грузію, через Туреччину. Навіть через ці незаконні пункти виїжджають, для того, щоб потрапити на волю. Бо там, там… Концтабір, по факту. Таке знаєте, вільне поселення, але умовно. Тому що у будь-який момент тебе можуть дістати й зробити що завгодно", — розповіла Оксана Новікова.

Як відкрилась "Кримська перепічка" та скільки пасхальної здоби вже було відправлено на фронт

В кінці 2015 року Оксана Новікова розпочала проєкт "Кримська перепічка". Приміщення шукала саме у Львові. За її словами, на початку їй було психологічно складно.

Логотип "Кримська перепічка", Львів. Фото: Facebook/Кримська перепічка

Пекарня працює 8,5 років. У 2024 році заклад підготував випічку на вже дев'ятий Великодень.

З 2016 року заклад відправляє українським військовим паски та іншу пасхальну здобу.

"Кожен рік ми щось передавали. Звісно, що з 2022 року ці масштаби стали значно більшими", — каже жінка.

За її словами, багато здоби пекарня відправила у минулому 2023 році, приблизно третину взагалі всієї випічки закладу надіслали українським військовим.

Паски "Кримської перепички", які поїдуть українським військовим на фронт. Фото: Ірина Мочульська

Оксана Новікова повідомила, що цього року "Кримська перепічка" зробила вже дві-три відправки для військових.

Кореспондентам Суспільне Крим показали процес виготовлення здоби, а також її сортування на подальше відправлення. Також пекарня робить на паски та панеттони знижку тим, хто відправляє їх самостійно на фронт.

За словами власниці "Кримської перепічки", відправлено вже приблизно тисячі пасок.

"Минулого року це було близько 300 панеттонів і 1500 пасок. Цього року подивимось. Поки що я не можу нічого сказати", — каже Оксана Новікова.

Пекарка "Кримської перепічки" під час процесу виготовлення пасок. Фото: Ірина Мочульська

Пекарка закладу поділилася деталями процесу.

"На даний час, коли тісто вибродило, ми формуємо панеттончик. У нас є панеттончик класичний і бездріжджовий. Це — класичний. Зараз тісто піде в разстойку. У форму. А після цього ми будемо поливати його гарною помадкою. Мигдалевою! І тоді в пічку. А потім вже будемо підвішувати їх на 12 годин, на ніч. Підвішуємо, щоб добре у нас витягнулася форма. Тому що тісто дуже ніжне", — розповіла вона.

Пекарка "Кримської пекарні" під час процесу виготовлення паннетону. Фото: Суспільне

Про рецепт та паски в Криму

Оксана Новікова зазначила, що в "Кримської перепічці" використовують рецепти з Криму при виробництві пасок.

"Моя бабця пекла взагалі унікальні паски. Але тоді я не знала, на жаль, чи на щастя, що колись буду у Львові пекти паски та в мене буде виробництво. Бабця померла. І той рецепт — я його не знаю. Але це ті рецепти, які ми провезли з Криму, бо я займалась постачанням сировини. Технолог мій працювала в нашій лабораторії. І ми ці рецепти потім апгрейдили під своє уявлення, під своє бажання", — каже жінка.

Вона зазначила, що ще в 2005 році, під час виробництва здоби в Криму, займалася виготовленням панеттонів. Про рецепт вона дізналася на виробництві в Італії.

"Це італійський реальний панеттоне з мигдалевою помадкою, класичний. Він відрізняється від більшості панеттонів, які тут печуться", — розповіла Оксана Новікова.

Паски "Кримської перепічки". Фото: Ірина Мочульська

Багато людей запитують у Оксани Новікової чи пекли паски кримчани.

"Ну по-перше, не всі кримчани, а кримські татари чи мусульмани. По-друге, 80%, якщо не 90%, моїх клієнтів в Криму були кримськими татарами. Не повірите, але саме вони для інших народів, хто святкував пасху, і пекли паски. Тому що вони були пекарями", — розказала власниця пекарні.

Під час сортування здоби для майбутнього відправлення, Оксана Новікова поділилася тим, куди їх збираються надіслати.

"Ми відправляємо Владиці Клименту, який буде, безпосередньо, розносити по кримчанам. Ми відправляємо в 104-й батальйон "Серафим", де служить Сергій Костинський. Ми відправляємо ще деяким (військовим — ред.) напряму, суто кримчанам, в їхні невеличкі підрозділи. Ми відправляємо в нашу 103-ю (бригаду — ред.), де служить наш Роман, який працював в пекарні", — каже вона.

До створення пасок для військових долучилися й маленькі львів'яни.

"Зараз разом з вашими вихователями ви будете прикрашати паски!" — сказала власниця пекарні та почала навчати тому, як правильно прикрасити здобу родзинками з журавлини, апельсину, а також лимонними цукатами.

Діти та вихователі допомагають пекти паски для військових в "Кримській перепичці". Фото: Ірина Мочульська

Про бажання повернутися в Крим

"Мені стало ще складніше, ніж було 10 років тому. Ще 5 років тому я думала, що я скоріше за все в Крим не повернусь жити. Зараз я дуже хочу повернутися жити в Крим. Я дуже хочу робити там проєкти. Все ж таки посадити там той сад, про який я мріяла колись", — каже Оксана Новікова.

Власниця "Кримської перепічки" вірить у перемогу України.

"В нас з'явились шанси просто все ж таки добити цю імперію, щоб вона розлетілася на шматки. І коли це станеться — я обов'язково повернуся додому. "Кримська перепічка" залишиться у Львові. Тут залишиться моя команда, вона буде працювати. Я хочу повернутися не тільки з проєктом "Кримська перепічка" в Ялту, який ми анонсували, і який буде, але й з багатьма іншими проєктами: і культурними, і аграрними, і багатьма іншими. І я повернусь! Я обіцяю!" — заявила вона.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook