Кримський татарин Асан мав їхати 24 лютого 2022 року до Польщі на заробітки, де його чекала дружина. Однак на п'ять місяців він опинився під російською окупацією в районі Мелітополя. Коли зміг потрапити на підконтрольну Україні територію, то пішов до Луганського прикордонного загону "Помста", де служить майже два роки.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
У День прикордонника України Суспільне Крим розповідає історію кримського татарина та військовослужбовця Луганського прикордонного загону "Помста" Асана.
До повномасштабного вторгнення Асан працював 9 років водієм маршрутного таксі в Дніпрі, де прожив 17 років. Зараз він водій військової машини, яку називає "дракончиком". Він возить бойовий розрахунок.
"Моя робота полягає в тому, щоб доставити екіпаж до місця роботи акуратно і швиденько звідти вивезти, щоб всі були цілі й здорові. Найскладніше взимку. Машина велика і взимку утримати її в полях, в коліях, дуже важко. І роздягаєшся, і бушлат знімаєш, в одному бронежилеті виїжджаєш з позиції просто весь мокрий, бо це дуже тяжка машина", — розповідає він.
Асан народився в Центральній Азії, Киргизії, у родині депортованих з Криму кримських татар.
Він розповів про важкий шлях депортованих з Криму бабусі та дідуся.
"Коли мою бабусю з дідусем депортували, взагалі з усіма кримськими татарами. Було дуже тяжко, їхати місяць, люди вмирали в вагонах, де було по 100 чоловік, їх просто викидали в полях, на станціях... Коли вони туди попали, то просто стали безхатьками. Зима, нічого немає за душею. Благо, що місцеві жителі трохи допомагали", — поділився Асан.
Після прийняття закону про повернення депортованих на свою історичну батьківщину, родина Асана повернулася в Крим. Першими поїхали дядьки, потім бабуся з дідусем, а у 1989 році й він з батьками. Після року життя в Криму родина переїхала до Молочного Лиману, що під Мелітополем.
"Я рік у Криму прожив із бабусею. Батьки переїхали із Середньої Азії під Мелітополь, там є таке містечко Молочний Лиман і мене туди забрали. А у 2000 році я плюнув на все і поїхав освоювати незвідане. І так прожив у Дніпрі 17 років: і на маршрутці працював, і сантехнікою займався, і на заводі працював", — згадує чоловік.
Асан розповів, що до повномасштабного вторгнення Росії їздив з дружиною до Польщі на заробітки. Приїхали наприкінці грудня 2021 року, щоб з родиною відсвяткувати Новий рік та перший День народження маленького онука. Дружині нова робоча віза прийшла 6 лютого, після чого вона повернулася до Польщі. Асану — 22 лютого 2022 року. Він згадує, що тоді поїзди ходили через день, тому на 22 лютого квитка не було. 24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну і до дружини він не зміг поїхати, а невдовзі опинився під російською окупацією.
"Думав через Росію виїхати на Польщу до дружини. Приїхали ці нелюди, а там невістка вже була на 9 місяці вагітності. Коли почався скандал, бо хотіли забрати пасинка і невістку на окопи, я сказав: "Хто ви такі й що тут робите?", то вони приставили дуло до скроні і відповіли: "Тварі, треба було вас вже давно всіх постріляти". Це була остання крапля і я прийняв рішення переїхати на підконтрольну територію і призватися до війська", — розповів Асан.
З серпня 2022 року він служить у Луганському прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгена Пікуса "Помста".
"Працюємо з достатньо великого калібру (зенітна установка — ред.), кацапам на тій стороні дуже весело стає, і вони одразу починають вмикати всі свої станції й розшукувати звідки летить, що летить. І як нам на вухо сказали — при першому пострілі одразу вилітає до 6 FPV-дронів і плюс артилерія починає працювати. По цьому нам треба швидко відпрацювати й хутко назад. Оця швидкість якраз залежить від водія", — розказує Асан про свою роботу у війську.
Родина Асана зараз розкидана: донька в Україні, дружина в Польщі, а він на війні. Є рідні у Асана й в окупованому Криму.
"Крим — це моя історична батьківщина, там жили й померли мої діди-прадіди. Це боляче для мене, коли немає ні спілкування з родичами, ні можливості туди поїхати. Хочеться, щоб Крим повернувся не завдяки збройному втручанню, а мирним шляхом, але ми маємо справу не з нормальною нацією, не з нормальними людьми, а зі звірами.Тому я вважаю, що не вдасться повернути Крим нормальним цивілізованим шляхом. Але будемо робити все можливе, що від нас залежить, щоб це сталося, бо не можна, щоб держава віддавала території якимось загарбникам", — наголосив він.
Асан каже, що воює за майбутнє дітей і мріє повернутися на землю предків. Він продовжує служити у війську та мріє повернутися до Криму.
"Росія забрала цей вибір у наших дітей. Ми всі тут, хто на війні у війську, працюємо якраз то для того, щоб у наших дітей та онуків було краще життя і був цей вибір, можливість вибирати. Дуже хочеться покупатися в Чорному морі. Дуже хочу приїхати на могили своїх дідусів, бабусь, брата, бо стільки часу, втрачається зв'язок, життя іде до заходу, а це все втрачено, треба це якось вирішувати", — поділився військовослужбовець.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook