10 років тому, 6 квітня 2014 року, російський військовий пострілом у спину вбив українського військовослужбовця Станіслава Карачевського. Майор Сакської бригади морської авіації загинув у коридорі гуртожитку в селищі Новофедорівка.
Росіяни намагалися приховати злочин. Вбивцю українського військового – російського морпіха Євгенія Зайцева з Якутії – засудили лише до двох років колонії-поселення.
Більше про вбивство росіянами українського військового, яким Станіслав запам'ятався побратимам та як склалося життя рідних після трагедії, розповідає Суспільне Крим.
В 2014 році Микола Литвиненко був першим заступником командира Сакської 10-ї бригади морської авіації... Він памʼятає день загибелі Станіслава Карачевського. Після псевдореферендуму у Криму, українським військовим, які не зрадили присязі, з Києва була дана команда про перебазування на материк, зокрема техніку вже вивели й готували до передислокації особовий склад.
"В цей час всі готували речі до вивезення, ввечері вони слідкували додому через гуртожиток, черговий на КПП, який вже стояли представники РФ, визвали черговий підрозділ, намагались затримати наших військовослужбовців, вони начали за ними там погоню".
Українські офіцери Карачевський та Єрмоленко попрямували до гуртожитку. Тим часом росіяни кинулися навздогін. Почали підривати світлошумові гранати та стрілянину з автоматів, згадує Микола Литвиненко.
"Представники РФ чомусь почали штурмувати цей гуртожиток, хоча наші військовослужбовці навіть без зброї були в той час і, на жаль, під час цього штурма майор Карачевський був застрелений в спину сержантом морськой піхоти РФ".
Майже за рік окупаційний Кримський військовий гарнізонний суд засудив вбивцю Карачевського — молодшого сержанта з Якутії Євгенія Зайцева. За вбивство йому дали 2 роки колонії-поселення з пом'якшувальним режимом. Російське так зване слідство заявило, що нібито це українські офіцери напали на росіян, а Зайцев трохи перевищив повноваження.
Побратим Карачевського, військовослужбовець 10-ї бригади морської авіації у 2014 році Роман згадує, що Станіслав був справжнім патріотом.
"Він дуже великий патріот і зради й близько не було. Він дуже різко негативно відносився до росіян і до того, що взагалі відбувається... Коли застрелили одного нашого офіцера, росіяни попередили, що нам там не місце й ми незаконно перебуваємо у них, в незрозумілому статусі й щоб ми вже переїжджали".
Карачевський став другою жертвою російських окупантів. 18-го березня під час штурму сімферопольського картографічного центру російський солдат убив українського прапорщика Сергія Кокуріна. Військовий експерт Владислав Селезньов, який тоді очолював кримський медіа-центр Міноборони України зазначив, що це міф, що захоплення Криму було без крові.
"Коли ми чуємо від очільника Кремля Путіна, що мовляв Крим було захоплено без людської смерті — це брехня, бо кілька дуже знакових смертей на території Кримського півострова сталися. Тоді було багато брехні й розповідей про що завгодно. Такий білий шум війни для того, щоб максимально спаплюжити реальні відомості про цю подію. Тоді росіяни намагалися якось замастити певними пропозиціями, зокрема, шляхом намагання надати родинні загиблого 3-х кімнатну квартиру в Севастополі, але родина загиблого відмовилася".
У Станіслава Карачевського залишилися дружина та двоє малих дітей. Вони майже одразу з бригадою виїхали з Криму у Миколаїв. Наразі Ольга Карачевська проходить службу у складі Військово-морських сил Збройних сил України. Сім'я Сергія Кокуріна виїхала до Одеси, де після смерті батька народився його другий син.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook
