Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 59-річного мешканця Ялти Віктора Подвального до 27 років позбавлення волі у справі про нібито підготовку замахів на призначених Росією очільників окупованого Криму. Перші п'ять років він має провести у в'язниці, решту терміну – у виправній колонії суворого режиму. Також суд призначив йому штраф у розмірі 700 тисяч рублів (≈ 350 тисяч грн — ред.). Вирок оголосили 8 жовтня 2026 року.
Про катування в російських застінках, моральне насильство, нинішній стан Віктора та надію на обмін його брат Сергій розповів кореспондентці Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
У чому звинувачують Віктора Подвального
За версією російського слідства, у період із 24 лютого до 30 червня 2022 року ГУР Міноборони України нібито створило агентурну групу, керівником якої був Віктор Подвальний. Її учасники, як стверджувало обвинувачення, мали готувати замахи на Сергія Аксьонова, Володимира Константинова та Яніну Павленко — представників окупаційної адміністрації Криму.
У цій справі фігурують ще семеро мешканців окупованого Криму. Російське слідство стверджувало, що з 1 серпня 2022-го до 31 січня 2023 року Подвальний доручав збирати інформацію про місця можливого перебування Аксьонова, Константинова та Павленко, а також передавав саморобні вибухові пристрої. ФСБ заявляла, що під час затримань у фігурантів справи виявили вибухові пристрої та компоненти для їхнього виготовлення, електродетонатори й засоби стеження.
Окрім підготовки замахів, фігурантів «справи» окупанти звинувачували в державній зраді, участі в терористичній спільноті та інших злочинах, пов'язаних із нібито незаконним обігом вибухових речовин і підготовкою диверсій.
Сам Віктор заперечував висунуті йому обвинувачення і заявляв, що не знає більшості інших фігурантів «справи». Зокрема, він стверджував, що ніколи не був знайомий із Кирилом Баранником, Сергієм Кривошеїним і Денисом Петрановим, а з Ігорем Зоріним бачився лише один раз. Правозахисники, зокрема з Кримської правозахисної групи, цю «справу українських диверсантів» назвали сфабрикованою.
Затримання та відео зізнання
3 травня 2023 року ФСБ оприлюднила відео, на якому чоловік, представився як Віктор Подвальний і розповідає про те, як його завербувала українська військова розвідка. Він називає себе позивним «Сократ» і стверджує, що в червні 2022 року в польському Кракові його завербував Роман Машовець співробітник української військової розвідки.
Однак, за словами брата Віктора – Сергія, чоловіка затримали 14 квітня 2023 року — у Великодню п'ятницю. І до появи відео ФСБ родина не мала уявлення, де його утримують два тижні.
«15 квітня 23-го року ми дізналися про те, що його затримали. Від дружини і від нього не було ніякого зв'язку. Дружина себе дивно поводила. Потім, м'яко кажучи, її прорвало і вона сказала, що його забрали, в п'ятницю привезли додому побитого. Перевернули хату і забрали в невідомому напрямку. А пізніше ми вже з новин побачили, що там вони анонсували, що його затримали 3-го травня. Хоча це неправда», – розповідає брат Сергій.
«Під час катування в нього підгоріли вуха»
Сергій розповідає, що на відео ФСБ погляд у Віктора розгублений, зіниці збільшені, очі неприродньо бігають. Сама розповідь змонтована з уривків. Вже згодом він дізнався, що Віктора понад місяць тримали в невідомому місці, до нього застосовували тортури електрострумом та «накачували» психотропними препаратами.
«Під час катування в нього підгоріли корені імплантованих зубів, вуха, обгоріла сітківка ока. Вони його катували, фізично били, душили, різними психотропними та наркотичними препаратами поїли. Він вже потім писав, що десь через пів року почав тільки розуміти, що з ним відбувається», – розповідає Сергій.
Після утримання в невідомому місці Віктора перевели до СІЗО №2 у Сімферополі. За словами брата, інформацію про його стан родина частково отримала від чоловіка, якого згодом звільнили в межах обміну.
«Він був разом з братом у СІЗО № 2 в Сімферополі. Та людина озвучила, що взагалі одиниці виживають після таких речей, що він там був в дуже поганому стані. Що з ним робили там півтора місяці взагалі не зрозуміло», — каже брат політвʼязня.
До Віктора застосовували не лише фізичні катування, а й психологічне насильство, каже його брат:
«До листопада 2023 року йому розповідали, що дружина мертва. Тернопіль і Хмельницький окуповані. Дітей забрали в дитячі будинки. При цьому вони демонстрували йому відео арешту дружини та дітей».
Під таким тиском Віктор спробував вкоротити собі віку, про що згодом розповів рідним. Наслідки пережитого позначилися на його здоров`ї. Він мав проблеми зі слухом ще до затримання (користувався слуховим апаратом), однак після катувань слух ще більше погіршився. Також чоловік почав скаржитися на оніміння руки, ноги та частини голови. Родина побоюється, що ці симптоми можуть свідчити про серйозні порушення здоров'я.
«Він не з тих людей, кому все легко давалося в житті»
Віктор Подвальний приїхав до Ялти у 17 років. Виріс без батька, рано почав заробляти й поступово сам облаштовував своє життя. Працював на перевезеннях, возив будівельні матеріали, а згодом зайнявся будівництвом і ремонтами. За словами Сергія, більшість того, чого Віктор досягнув, було результатом багаторічної праці.
«Він не з тих людей, кому все легко давалося в житті. Він досить розумний і добрий, трудолюбивий. Все, що досягнув у своєму житті, він збудував сам – звісно, за підтримки мами й родини, але він багато працював», – розповідає брат.
Згодом Віктор створив сім'ю, виховав дітей, допомагав їм здобути освіту й стати на ноги. Він також багато уваги приділяв онукам. Обставини склалися так, що Віктор разом із дружиною залишилися на півострові опікуватися двома онуками. За словами Сергія, брат завжди намагався дати їм більше можливостей, ніж мав сам. Водночас власним відпочинком майже не переймався: більшість життя працював, облаштовував будинки й допомагав родині.
«Мама виховувала нас так, щоб ми були підтримкою одне для одного. У певний період брат був для мене великою підтримкою, бо він старший. І все життя, скільки я його знаю, як би то смішно не звучало, вони ні разу не були на морі, ніколи нікуди не їздили відпочивати. Ми завжди їздили, як родина, до свого брата в гості, там інші родичі приїжджали, а він – ні», – згадує Сергій.
Наразі дружина Віктора самотужки опікується двома неповнолітніми онуками. За словами брата, адвокат домігся, аби рідні змогли передавати Віктору ліки. Водночас родина розуміє, що навіть перегляд вироку навряд чи суттєво змінить ситуацію, і найбільше сподівається на звільнення чоловіка в межах обміну.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах