Перейти до основного змісту

Кадрові зміни, ремонт Головної, плани на 2025: інтерв'ю з міським головою Чернівців Клічуком

Ексклюзивно

Цьогоріч у Чернівцях замінили рекордну кількість тепломереж та змонтували когенераційні установки, щоб деякі котельні працювали й під час блекауту. Водночас не змогли завершити капремонти усіх доріг й закупити тролейбуси за кредит європейського банку.

В інтерв'ю Суспільне Чернівці міський голова Роман Клічук розповів про перспективи капремонту вулиці Головної, кадрові зміни на комунальних підприємствах та як вирішують питання Чорнівки й Коровії.

— У Чернівцях на трьох комунальних підприємствах: тролейбусному управлінні, Калинівському ринку та МіськШЕПі змінюють керівників. Ви назвали це ротацією, бо йдеться про обмін, а не нових людей. Чому саме такі призначення?

— Ще змінюємо керівника на "Газкомплектприладі" — це ринок на Шухевича. Чому такий обмін? Було питання щодо керівника тролейбусного управління Петра Лисака. Ми спільно вирішили, що він не продовжує контракт. Ухвалили рішення, що на його місце краще взяти когось із тих працівників, які вже мають управлінський досвід. Є люди, які вже перегоріли, які прагнуть змін, яким треба було просто вирости і спробувати себе у чомусь іншому.

— Але одна справа — вигорання, а інша — чи мають ці люди, наприклад, профільні освіти? Чи мають вони релевантний досвід, який допоможе на іншому місці?

— Певний досвід вони показали на своїх попередніх посадах. По-друге, вони всі мають економічну освіту. Ми їх оцінювали ще й як працівників. З кожним укладаємо угоду на пів року. Побачимо у процесі, що їм вдасться на новому місці.

— Тобто за ці пів року вони мали би показати очікуваний результат?

— Звичайно. Я думаю, що за перші три місяці це вже буде видно.

— На який результат ви очікуєте? Чи є конкретні показники, яких потрібно буде досягнути?

— Звичайно, йдеться про прибутковість, стабільність, сталий розвиток, загалом керування підприємством. Є бюджет на наступний рік. Все потрібно виконувати і бажано перевиконувати. Звичайно, важлива атмосфера в колективі: правильні управлінські рішення, підбір кадрів. Є багато показників.

— Ви ще казали про те, що є слабші і сильніші менеджери, що будете змінювати слабших. Ви можете назвати, де слабкий менеджмент?

— Я можу назвати, але це, певно, буде неетично. Бо це непублічно. Якщо ці люди не виправляться, то, звичайно, ми будемо їх змінювати і ви це побачите на пресконференціях та звітах. У слабших є вибір: або вони стають кращими, або їм доведеться піти.

— Тобто це означає, що Петро Лисак показував поганий результат?

— Ні, він непоганий результат показував. Але ще є вигорання і втома. Комунальні підприємства, особливо великі, — це велика відповідальність для керівників, великий тиск та прозорість. Тому деякі люди втомлюються — це ж нормально.

— То це було однією з причин того, що контракт не продовжили?

— Так. Крім цього, я так розумію, що люди ще й шукають щось краще.

— Виглядає, як безвихідь.

— Ні, безвиході насправді немає. Я ж кажу, що тих, хто геть не справляється, ми будемо змінювати за будь-яких обставин.

— На річному звіті ви говорили, що в пріоритеті ремонт вулиць всіх мікрорайонів: на Роші, у Садгорі, Гравітоні та в центрі. Це трохи загально звучить. Ви можете назвати вулиці, де катастрофічна ситуація, де у 2025 році потрібно працювати першочергово?

— Перше — це ті вулиці, які є в найгіршому стані і де є найгірші мережі. Друге — це магістральні вулиці, де їздить більше автомобілів. Таких вулиць, на жаль, є багато. Вони знаходяться в кожному мікрорайоні міста. Ми намагаємося робити вулиці не лише в центрі, але й в інших зонах міста, рівномірно розподіляти гроші. Є погані вулиці у Садгорі, на Гравітоні, на Бульварі та в центрі.

— Упродовж кількох років ви говорили і нам в інтерв'ю, і на пресконференціях про ремонт вулиці Головної. Що є потреба відремонтувати, зокрема, через комунікації. Були різні причини, чому це не відбувалося. Які перспективи 2025 року?

— У нас вже є проєкт на ремонт вулиці Головної — від проспекту до Садової. Ми ділимо це на два етапи: з проспекту до Гузар та з Гузар до Садової. Але ми орієнтуємося на наявність грошей і наявність компаній, які можуть приступити до такого складного і відповідального ремонту. У січні-лютому будемо ухвалювати рішення.

— А про яку суму йдеться попередньо?

— Ділянка від проспекту до Гузар із замінами всіх мереж, стовпів, освітлення, тротуарів з доріжками обійдеться у орієнтовно 200 мільйонів гривень.

— Ці роботи плануєте у 2025 році?

— Ми плануємо всі вулиці. Я не знаю почерговість, бо треба, аби були ще такі компанії, які візьмуться комплексно за великий відповідальний шматок. Тому що це треба зробити швидко. Вулиця Головна — це основна артерія міста і тут не може бути так, як на Заньковецької. Це потрібно зробити швидко і якісно. Більшість компаній, які зараз є на ринку, мають проблеми з персоналом.

Цього року ми хотіли не затягнути ремонти до зими, тому будемо ретельніше обговорювати з підрядниками, хто зможе взяти участь і зробити вчасно.

ДОПОВНЕНО: Заступник міського голови Василь Зазуляк у коментарі Суспільному повідомив, що за проєктом ділянка від Проспекту Незалежності до вулиці Ольги Гузар буде асфальтована. Кишені для паркування планують зробити з бруківки.

— Ви часто говорили про те, що на комунальних підприємствах не вистачає людей — зокрема, через мобілізацію. Чи можете назвати те підприємство, де критична ситуація і містяни це можуть відчути?

— Ми не можемо забронювати 100% людей. За законодавством йдеться про 50% від загального списку військовозобов'язаних. Ці 50% працівників — всі заброньовані. Але є інша половина, яка не заброньована. Тому є проблема. Частину мобілізують, а інша частина звільняється. Такі складнощі є на усіх підприємствах. Більш болючим це є для водоканалу, теплокомуненерго, тролейбусного управління, містосервісу.

— Це можна було би якось змінити? Наприклад, в ЧТУ був досвід, що жінок вчили на водійок.

— Ми вчимо всіх. Це не питання статі. Будь-яку жінку, яка йде на комунальне підприємство, ми навчимо, усе їй пояснимо. Були би охочі.

— Це в жодному разі не було упереджено. Йдеться про те, як місто працює над тим, щоби змінити ситуацію.

— Ми запрошуємо всіх. Але багато жінок виїхали за кордон у пошуках кращого життя чи через страх жити в країні, де триває війна. У кожного різна мотивація.

— Тобто, як ви над цим працюєте — кажете, що треба людей?

— Ми даємо оголошення, звертаємося до компаній з пошуку персоналу, співпрацюємо з центром зайнятості.

— Але що це дає?

— Ну, приходять люди. Я вважаю, що за цей рік ми все-таки вижили. Як би це не було складно, але по жодному напрямку ми не відчули якихось проблем.

— Чи є невирішені проблеми, з якими до вас звертаються жителі Чорнівки і Коровії?

— Я би не акцентував увагу на Чорнівці та Коровії, бо це одні з мікрорайонів міста. Так само є Ленківці, Рогізна, Садгора, Гравітон, Роша. Звичайно, за десятиліття проблеми накопичилися.

— Чорнівку і Коровію приєднали через децентралізацію. Політолог Ігор Баб'юк нам в інтерв'ю говорив про те, що вони впродовж певного періоду відчували себе, як трохи відділені і, ймовірно, могли мати краще фінансове становище, якби були самостійними. На вашу думку, що би ви виокремили? Які проблеми там є і чи вирішували їх?

— На публічному обговоренні ми спілкувалися з жителями Чорнівки. Вони сказали, що з одинадцяти питань, які вони озвучили під час попередньої зустрічі, вирішили десять. Не вирішили питання мосту. Там є такий шанець, який офіційно не є мостом. Він обвалився і ми дали слово, що якнайшвидше зробимо його для зручності.

Постійно було питання щодо амбулаторії. На грудневій сесії ми вирішили, що викупимо її. При затвердженні генерального плану там є земля на побудову нової амбулаторії. Це приміщення залишиться під інші комунальні підприємства та установи.

— Ще кілька років тому йшлося про потребу розпочали виготовлення документації для проєктування третього котловану на Чорнівському сміттєзвалищі. На якому це етапі? Чи є якесь альтернативне рішення?

— Цей проект уже є. Ми шукаємо інвестора на сміттєпереробний завод і, можливо, комплексно вже і на розроблення котловану.

— Тобто це в процесі?

— Так. Ми кожного разу ведемо перемовини з українськими та закордонними компаніями про інвестування. Розуміємо, що ми повинні прийти до того, що має бути сміттєпереробний завод у Чернівцях.

— Тобто є відмови?

— Ні, просто є кампанії, яким треба вирахувати, укласти в бюджет. Зазвичай у великих міжнародних компаніях на це йде дуже багато часу. Водночас всі очікують якнайшвидшого прийняття Закону України щодо утилізації сміття, щоби унормувати це питання до європейських стандартів.

Я переконаний, якщо приймуть цей закон, то питання щодо сміттєзвалищ та переробних заводів вирішиться швидше. Якщо ми збудуємо сміттєпереробний завод, то цей котлован, який є, зможе проіснувати значно довше.

— Раніше йшлося про те, що буде завод, який перероблятиме відходи і з них утворюватиме електрику. Коли він запрацює?

— Це ви говорите за добування газу? Ні, на сьогодні він не запрацював, бо та компанія, яка виграла колись тендер, помилилася в проєктному рішенні та прогнозах наявності газу на сміттєзвалищі. Тому йшлося про заміну цього обладнання. Зараз вони його замінюють.

— У серпні 2022 року в Чернівцях запровадили сортування сміття. Це мало мати кілька етапів. На якому зараз? Чи працює сортування у місті?

— Воно не працює, воно в зародку. Ми це бачимо. Без законодавчих норм, які наближені до європейських, це буде складно зробити. Бо немає відповідальності за те, що людина не сортує сміття. Вони сортують чи не сортують, потім з контейнерів це все вивозять на полігон і вже там відсортовують. Закон би змінив і пришвидшив ці процеси.

— Наступного року планують підвищити тариф за вивіз сміття — включити туди плату за вивіз листя. Чи буде це означати, що чернівчани можуть викидати листя в контейнери?

— Це означатиме, що дві компанії, які є на ринку і відповідають за збір сміття в Чернівцях, мають відповідати за збір усього сміття — серед якого листя і гілки.

А не ми маємо виділяти гроші з бюджету на стихійні сміттєзвалища, звідки сміття потрібно вивозити на сміттєзвалище в Чорнівці.

— Скільки вдалося до бюджету залучити грошей завдяки інвентаризації землі?

— Йдеться про 1100 га землі, які виявили під час інвентаризації. Цей процес відбувався не так просто, як здається. Договори укладали упродовж року, з деякими плануємо укласти наступного року. Мінімальна сума складає 30 мільйонів гривень.

— Наступного року з продажу майна очікують 80 мільйонів гривень. Це менше, ніж цього року.

— У бюджеті ми пишемо цифру, яку очікуємо і маємо виконати. Але може бути й більше, це залежить від ринку. Є приміщення, які оцінюють в три мільйони, а потім продаємо за 25 мільйонів. Тому ми не можемо сказати точну цифру.

Ми хочемо, щоби з'являлися ефективні власники, які би впорядковували ці приміщення. Бо ті, які виставляються на аукціон, переважно знаходяться не на першій лінії, вони у занедбаному стані.

— У місті є конкретні приміщення, які мають залишитися у власності громади?

— Так, звісно. Я не можу сказати перелік. Але йдеться про приміщення в центрі міста на перших поверхах. Вони можуть принести місту найбільшу орендну плату. Тому однозначно ці приміщення не продаємо.

— Про які приміщення йдеться?

— Це приміщення на вулиці Кобилянської, на Центральній площі.

Ми зараз взяли в оренду приміщення на перехресті вулиць Університетської та Бандери, яке має більше 200 квадратів. Ми точно його не продамо. Це хороша локація і відповідно буде хороша орендна плата.

— Історія з парковкою на вулиці Кафедральній біля собору довго тягнеться. Що має зробити міська рада, щоб ця паркова запрацювала?

— Міська рада вже зробила все можливе спільно з правоохоронцями. Це є законний спосіб. Жодна релігійна громада, скільки би вона не проводила вірян, не може цьому перешкодити. Тут питання часу. Звісно, ми робимо все, щоб це не загострювати, але що парковка там буде платною для громадян це 100%, а не щоби ті гроші йшли на московський патріархат.

— Як би ви підсумували цей рік? Що вам вдалося зробити, а що ні?

— Рік був складний. На 2024 рік був амбіційний бюджет. Ми мали перекрити втрату військового ПДФО, який зараз йде у різні міністерства. Тобто для нас було завданням отримати ці гроші та профінансувати все, що запланували. Я вважаю, що ми виконали бюджет, навіть трішки перевиконали. Зараз маємо більш амбіційний план на 2025 рік.

Ми готувалися до можливих випадків відключення світла. Змінили три з половиною кілометри мереж для опалення. Це більше, ніж було минулими роками. Ми застрахувалися когенераційними установками. Вже одну запустили і бачимо, що окупність грошей, які виділили з міського бюджету, буде за півтора-два сезони. Встановлення другої когенераційної установки завершимо упродовж січня. Це крута штука під час блекауту, бо дві великі котельні будуть працювати безперебійно. Ми зробили на котельні свердловини для води. Тобто якщо відключають світло, там є підкачка води. Ми стали більш незалежними.

Основний проєкт цього року — це водопровід, одна з больових точок міста. Ми отримали додаткові грантові гроші. Зараз загальна сума становить 51 мільйон євро. Через технологічну складність відбулися зміни у проєкті — з п'яти-семи кілометрів ми замінили три кілометри труб. Зараз маємо підписати угоду на ще один етап.

— Ви назвали, що зробили. А що не вдалося цьогоріч?

— Ми не завершили ремонт усіх доріг. Плануємо це зробити на початку наступного року, коли буде дозволяти погода.

Затягнулася закупівля тролейбусів за кредит Європейського інвестиційного банку, але це відбулося не з нашої провини. Попередньо договори підпишемо у січні.

— Назвіть три основні завдання для Чернівців на наступний рік.

— Я залишаю на першому місці виконання бюджету міста. Ми розуміємо, якщо його виконаємо, то матимемо гроші на всі проєкти, які заплановані, зокрема і на соціальну допомогу, підтримку армії.

Крім цього, будемо продовжувати усі напрацювання минулих років: тротуари, ремонти шкіл, садки, укриття, лікарні, підтримку військових.

Ми розуміємо, що власних грошей мало, тому ми розраховуємо на міжнародну підтримку, але ще має закінчитися війна. Ми живемо в країні, де складно спрогнозувати щось на місяць наперед.

— Складно повірити в це, бо у вас, як менеджера міста, має бути певний перспективний план. Як ви бачите, яким є вектор?

— Мені дуже важко вибрати з п'ятдесяти планів три найбільш важливі. Маємо план на закупівлю тролейбусів, бо розуміємо, що транспортна система є поганою. Є завдання по водоканалу реалізувати всі етапи за міжнародним проєктом. Є завдання залучати якомога більше грантів на всі проєкти. Наприклад, маємо проєкт із залученням гранту на утеплення пологового будинку на вулиці Рівненській. Ми зараз за це боремося, бо це важливо.

Ми говоримо з інвесторами за побудову сміттєпереробного заводу. Це американський інвестор, мені важко визначитися, наскільки швидко він це втілить. Але ми зробимо все можливе, щоби вони захотіли інвестувати сюди гроші.

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Топ дня
Вибір редакції