Упродовж одного-двох років усі громади Буковини можуть стати спроможними. За словами першої заступниці начальника ОВА Альони Атаманюк, це стане можливим, якщо гроші будуть спрямовувати не лише на зарплати посадовцям і скрізь буде ефективний менеджмент. Найбільше бракує грошей у гірських громадах, а частина інших розвивається завдяки місцевому та релокованому бізнесам. Водночас з'явилися робочі місця, бо в області відкрили два сухі порти, ще один планують відкрити до кінця осені.
Про те, як можна впливати на розвиток громади, якщо голова бездіяльний, чи справді переселенці виїжджають з області через відсутність роботи, коли зʼявиться євроколія та від чого залежать показники мобілізації – в інтерв'ю Суспільне Чернівці з Альоною Атаманюк.
– На Буковині з 52 громад лише пʼять є спроможними, тобто можуть не лише покривати базові потреби, але й розвиватися. На вашу думку, чи може змінитися ситуація, щоби таких багатших громад було більше, ніж бідніших?
– Цих громад може бути більше. За данимиU-LEAD, у нашій області 20 громад є фінансово спроможними чи з помірною спроможністю. Є частина тих, які можуть розвиватися.
Вони можуть стати спроможними завдяки більшому надходженню податків, наявному бізнесу, детінізації, залученні нових підприємств та інвестицій.
– Тобто можуть, але не повноцінно використовують ці інструменти?
– Усе залежить від громади, керівництва і депутатів на місцях. Звичайно, на сьогодні складніше говорити про зовнішні інвестиції, але про внутрішні цілком можемо. Бо попри війну зокрема місцеві підприємства розширюються. Від початку вторгнення в області відкрили два сухі порти. З одного боку, це вимушено, але з іншого є необхідністю. 25 підприємств відправляють продукцію до портів Європи, зокрема Румунії. До кінця осені плануємо запустити ще один сухий порт. Це важливий проєкт, бо з'являться нові робочі місця.
– Скільки потрібно часу, щоби громади стали спроможними?
– Щоб отримати результат по фінансовій складовій, потрібно рік-два плідної роботи громади – хоча це може бути й швидше. Громада повинна збільшувати дохідну частину та аналізувати наявні видатки. Наприклад, Усть-Путильська чи Конятинська громади оптимізували видатки – їхні штатні розписи відповідають нормативам. Минулоріч з'явилася можливість додаткового надходження коштів – мінімального податкового зобов'язання. Були громади, які отримали до шести мільйонів гривень податку. Громади мають оцінити земельні ділянки, тоді будуть отримувати гроші за землю.
Більш спроможними можна стати завдяки роботі бізнесу. Наприклад, минулого року частина приватного бізнесу у Великокучурівській громаді розширила свої потужності. Вони працевлаштували ще 80 людей і громада відчула плюс до бюджету.
Крім цього, в одній з територіальних громад будуть відкривати підприємство на 300 працівників. Коли воно запрацює, то фінансова ситуація там значно покращиться. Йдеться про підприємство, яке вже працює на території області. Вирішили відкрити ще одне на території іншої громади.
– В якій громаді і коли запрацює?
– Зараз підприємство завершує налаштовувати обладнання. Цього року мали би розпочати роботу. Ми поки не називаємо громаду. Презентуємо, коли відкриють виробництво.
– Якщо на місцях є потужності для розвитку, але голова бездіяльний, як на це можна вплинути?
– Насправді це складна ситуація. Є громади, у яких це не так легко і швидко можна змінити.
Якщо на місці менеджмент не може знайти або інвесторів, або не зацікавлений в пошуку інвесторів, на це питання насправді можна дивитися з декількох складових. Є не тільки голова громади, його заступник і виконавчий комітет, а є ще депутати.
– Але ви можете назвати ті громади, де неефективний менеджмент?
– Я би не хотіла зараз озвучувати, де саме неефективний менеджмент. Бо не завжди є питання до голови громади. Одна людина ніколи не вирішує все. Це результат роботи команди. На сьогодні є територіальні громади, які суттєво відстають по фінансах, є ті, які недостатньо активні в пошуку і залученні інвестицій, є й такі, які навіть не мають спеціалістів з економічного напрямку.
– Я думаю, що ви точно бачили дописи проти голови Путильської громади. Зокрема, військові писали про його бездіяльність. Ми теж їздили в цю громаду. Зі слів місцевих жителів, голова ігнорував потребу знести аварійний радянський пам'ятник у центрі Путили чи говорив щодо створення молодіжної ради, що для нього сумнівний середній вік учасників 18 років. Як ви на це реагуєте? Чи бачите такі коментарі?
– Звичайно, ми бачимо такі коментарі. Аналізуємо ситуацію в кожній громаді. Це важливо, бо потрібно розуміти, які там є помилки. На сьогодні у Путильській громаді немає достатнього фінансування і там не знайшли додаткові надходження. Захищеність по бюджету до кінця року становить близько 11 мільйонів гривень. Однак кожного місяця ситуація може змінюватися. Вони можуть здійснити перерозподіл видатків і спрямувати гроші на виплату зарплати або проаналізувати структуру і виявити, ймовірно, зайвих працівників.
Щодо коментарів, наприклад, щодо молодіжних рад – це питання важливе для кожної громади. На сьогодні вони є у 25-ти громадах. Там можуть бути учасники віком від 14 до 35 років. Не можу стверджувати, що якщо у громаді немає молодіжно ради, то вона не є успішною і неправильно обрала напрямок руху.
– Коли я згадую про молодіжну раду, то кажу радше про позицію голови. Якою є фінансова ситуація в інших гірських громадах?
– Ми мали зустрічі з бізнесами у Путилі, Селятині, Конятині. Наприклад, у Селятинській громаді аналізують ситуацію по пайових землях. Одна з важливих складових частин у цих громадах – це надходження орендної плати від лісових угідь. На сьогодні вони отримують не надто великі надходження саме орендної плати і спеціальної плати за використання лісових ресурсів.
Ми подавали пропозиції на центральні органи виконавчої влади. Зараз формують бюджет на 2025 рік. Через місяць-півтора буде зрозуміло, чи готові вносити корективи на наступний період, чи будуть розглядати, наприклад, додаткове виділення субвенції або ж нарахування базової дотації з держбюджету.
– Якою є співпраця військової адміністрації з румуномовними громадами?
– Ми не розподіляємо громади за тим, чи є там більше або менше представників національних меншин. Формат роботи і взаємодії – однаковий. Водночас, коли наразі в області формуємо академічні ліцеї, то враховуємо їхні інтереси.
– Як ОВА комунікує питання мобілізації – чи співпрацює з ТЦК та бригадами, аби, наприклад, пояснювати людям, який відсоток мобілізації потрібен у певний період?
– Мобілізація – це безпосередньо питання ТЦК. Вони отримують завдання і показники, які повинні виконувати. Комунікують з громадами, бо саме громади сповіщають військовозобов'язаних.
– На старост і голів приходили протоколи – у травні цього року їх було 240. Йдеться про порушення законодавства про оборону і мобілізаційну підготовку. Наприклад, Сокирянський міський голова погано виконував призов. Як до мобілізаційних процесів мають доєднувати представників місцевого самоврядування?
– Я би не хотіла комунікувати це питання, бо не є заступником з оборонного напрямку. Він міг би це прокоментувати більш коректно. Насправді ТЦК має право проводити відповідну роботу з територіальними громадами, і якщо бачить недостатню активність або немає залученості громади до виконання завдань мобілізації, вони мають право надавати такі протоколи.
– Вже відомо, хто буде заступником?
– На сьогодні Руслан Запаранюк переглядає, хто може відповідати за цей оборонний блок.
– Одне із питань, яке цікавить людей, – це те, чи залежать мобілізаційні процеси від кількості населення в нашій області і якими в нас є обсяги.
– Ніхто не озвучить публічно цифри, які показують планові завдання і чи вони співвідносяться з населенням. Але, повірте, що однозначно не буває просто так, що планові показники ставляться однакові по всій області. Звичайно, враховують кількість військовозобов'язаних чоловіків, які є на території кожної області і кожної територіальної громади.
– Я не говорю про конкретні цифри, а про підтвердження чи спростування коментарів на кшталт "у Чернівецькій області сильніша мобілізація, ніж в інших регіонах".
– У кожній області є відчуття у суспільстві, що мобілізація саме в їхньому регіоні є сильнішою та іншою, ніж в інших регіонах.
ТЦК підпорядковуються ЗСУ, командувачам сухопутних військ. Аналізують ситуацію по всій Україні. Не можуть бути планові показники мобілізації однаковими для всіх областей. Населення Чернівецької і Київської областей не співставні, тому й плани тут різні.
– Що ви думаєте, як посадовиця, про дописи депутата Верховної ради від Буковини Георгія Мазурашу про конфлікти і нібито побиття в приміщеннях, які надають ТЦК, про порушення прав людей?
– Насправді важливо реагувати на такі моменти. Як тільки є такі коментарі від народного депутата чи від громадськості про те, що відбуваються протизаконні дії, ТЦК одразу надає коментарі – підтверджує чи спростовує інформацію.
Коли людина потрапляє, наприклад, в ТЦК і надалі її відправляють на огляд ВЛК, досить часто є коментарі, що людину визнають придатною, хоча вона служити не може.
Є конкретне звернення, його розглядають абсолютно всі. Якщо є непогодження з висновком ВЛК, є ВЛК обласного рівня, яке може підтвердити або спростувати, чи правильно зробили висновок. На сьогодні, якщо ми говоримо про публічні коментарі, то у жодному з таких випадків у нас підтвердження помилок не було.
– Ви займаєтеся зокрема фінансовим та економічним напрямками. Прийшли з фінансового сектору. Коли два роки тому стали першою заступницею начальника ОВА, які три основні фінансові проблеми побачили в області?
– Перша найбільша проблема – це те, що у громадах більшість грошей спрямовують на виплати зарплат і комунальних послуг, а не на розвиток. Через це вони не можуть мати хороших показників. Друга складова – це потреба співпрацювати з бізнесом, сплачувати податки. І третя – формування бюджету без перспективи, що буде у твоїй громаді через 5-10 років.
– Що вдалося конкретно змінити за цими трьома пунктами упродовж двох років? Які є приклади у громадах?
– Суттєво зросло надходження коштів у зведений бюджет. У 2023 році митні органи спрямували на 150% коштів більше, ніж у попередні періоди. Цьогоріч маємо перевиконання бюджетів на 22% порівняно з минулим роком. Не можу сказати, що відбуваються суттєві зміни по всіх громадах. Серед них є декілька таких, які збільшують свої надходження і є фінансово стабільними.
Мені подобається Новодністровська громада – те, як рухаються і по бюджету, і по видатках, і загалом по всіх складових. Минулого року у Тереблечанській громаді було феєричне зростання за рахунок сплати акцизного податку. Водночас у Вижницькій, Хотинській, Чернівецькій громадах зареєстровані релоковані підприємства, вони вплинули на зростання бюджетів на місцях.
– Як цьогоріч Буковина готується до опалювального сезону? Які є приклади в громадах, які намагаються бути максимально енергонезалежними?
– На Хотинській лікарні найближчим часом завершать встановлювати сонячні панелі. Кошти отримали у межах грантового проєкту. Це дозволить забезпечити енергонезалежність закладу.
Сокирянська лікарня на сьогодні має погодження та готова монтувати дві сонячні панелі по 50 кіловат. Облаштують за кредитні кошти та в межах ЕСКО-механізмуЕнергосервісні компанії. Кіцманська лікарня також розглядає можливість встановити сонячні панелі у співпраці з енергосервісними компаніями. Частина закладів первинки, які встановлюють їх за кошти міжнародних організацій. Ми запропонували МОЗу перелік закладів, де можна встановити сонячні панелі. Наразі до там розглядають по п'яти закладів.
Минулоріч від міжнародних організацій ми отримали 20 генераторів потужністю до 15 мегават. Якщо буде найскладніша ситуація, такий генератор дозволить заживити фактично більшість будівель, які є на території територіальної громади.
На сьогодні у лікарнях, школах, комунальних закладах є понад 880 генераторів. Якщо будуть відключення, це дозволить максимально забезпечити енергією.
– Нещодавно Буковина прийняла переселенців з Донецької області. Евакуації відбуваються, хоч і не такі чисельні. Якими є можливості у області приймати людей?
– Ми зараз прийняли три евакуаційні поїзди з Донецької області. Водночас люди прибувають самостійно. В області є близько 80 тисяч переселенців. У місцях тимчасового проживання мешкають три тисячі. Наразі у нас є 300 вільних місць.
Ми працюємо над створенням додаткових можливостей щодо розміщення людей. Крім цього, аналізуємо, чи є люди, які проживають в місцях тимчасового проживання вже більш тривалий час. Бо ці місця створені для того, щоб людина приїхала, мала одразу місце, де проживати, мала час на адаптацію, інтеграцію і самостійний пошук житла.
– Дедалі частіше ми говоримо про потребу постійного житла для переселенців. Як працюєте над цим питанням?
– На сьогодні в області реалізовуємо кілька проєктів. У межах проєкту з міжнародною організацією міграції у Чернівецькій громаді побудують дві багатоповерхівки і у Хотинській громаді перебудують центр крові на 49 житлових квартир, також у громаді побудують три модульні будинки.
У межах проєкту з IFCМіжнародна фінансова корпорація, яка підтримує українські ініціативи у питаннях відновлення, оцінки потреб для відбудови, підготовки до опалювального сезону. Корпорація є у структурі Світового банку. в області відремонтують близько семи приміщень – йдеться про 900 місць. Роботи мали би завершити у вересні 2025 року. Орієнтовний бюджет на дві громади становить до 11 мільйонів євро. У Хотинській громаді будівництво модульних будинків та перебудова станції крові обійдеться від мільйона до півтора мільйона євро. В одному з приміщень тривають ремонтні роботи. Думаю, є шанси цьогоріч їх завершити.
У Вижницькій громаді збудують 40 модульних будинків у межах співпраці з Червоним хрестом. Наразі заливають фундамент, відбувається підготовка до робіт, підрядник виготовляє будинки. Якщо погодні умови будуть сприяти, то до кінця року зможемо все зробити і заселити людей.
Ми не зможемо забезпечити житлом усі 80 тисяч переселенців, тому першочергово звертаємо увагу на соціально вразливі категорії.
– Чи правда, що частина переселенців виїжджає з області, бо не знаходить роботу в громадах?
– У нас завжди відкрито понад 500 вакансій. Ми розуміємо, що чимало організацій працюють не тільки із центром зайнятості. Тому, як на мене, не зовсім коректно казати, що люди виїжджали через те, що не змогли знайти роботу.
Можливостей для працевлаштування достатньо, а надалі усе залежить від людей.
– Скільки в області є релокованих підприємств? Чи багато поїхало?
– До нас офіційно перемістились понад 120 підприємств. Наразі в області залишилося 80. Переважно поверталися підприємства з Київської області. Є приклад, коли релоковане підприємство залишається у нас, створює бізнес на Київщині.
– Як їхня діяльність впливає на економіку області?
– Звичайно, позитивно, адже це нові робочі місця і для буковинців. Релоковані підприємства сплатили понад 50 мільйонів гривень податків, а це додаткові надходження до бюджету громади та держбюджету. Люди отримують хорошу зарплату, мають більшу купівельну спроможність і відповідно їхній рівень життя зростає.
– Які галузі є передовими в області?
– 20% – агронапрямок, 20% – підприємства і ще 20% – виробництво регіонального продукту. Минулоріч наша область була першою в Україні за обсягом збору яблук, груш, слив. За виготовленням індичатини Буковина теж є передовою.
– Як мобілізація впливає на роботу підприємств, зокрема комунальних?
– Частина працівників добровільно пішла служити. Так підприємства були змушені шукати заміну. Але вони мають можливість забронювати людей, якщо їхнє підприємство є важливим для економіки. На сьогодні є понад 100 комунальних та приватних підприємств, які забронювали працівників. Серед них є такі, що роблять це повторно, адже термін дії бронювання 12 місяців.
– На якому етапі розбудова пункту пропуску Біла Криниця?
– Має відбутися обмін нотами на рівні урядів. Українська сторона відправила пропозиції румунським колегам. Цей перший етап триває вже пів року. Ми чекаємо, що впродовж найближчих кількох місяців має відбутися повторна комунікація урядів. Після того, як у Румунії та ЄС підтвердять створення пункту пропуску, ми будемо формувати земельні ділянки.
– Якою є перспектива створення євроколії з Чернівців до Сучави?
– Заявка на створення євроколії перемогла. Зараз триває робота з документами. Більшість робіт розпочнуть наступного року. 50% фінансуватимуть у межах грантового проєкту і 50% мають виділити з бюджету. Наступну заявку треба подавати на фінансування KfWдержавний банк Німеччини. Європейська колія поєднає між собою Польщу, Румунію, Україну, Молдову. Йдеться про Краків, Львів, Чернівці, Сучаву та Унгени. Зараз невідомо, де саме у Чернівцях буде проходити колія.
Ми розуміємо, щоби побудувати залізницю від Чернівців до Львова, потрібен не один рік, а від Вадула до Чернівців – можна набагато швидше. Тому потрібно кілька етапів. Начальник ОВА комунікує це питання.
Коли зроблять експертизу, тоді буде відома остаточна сума. Зараз маємо орієнтовні розрахунки. Шукаємо гроші від фондів ЄС, грантових проєктів, інших держав. Ми звертаємо увагу, що на сьогодні маємо достатньо складне з'єднання з Києвом – через Львів, тому що карстові провалля були там, де раніше був маршрут через Молдову. Тобто знову пускати потяг через Молдову буде неможливим. Альтернативний варіант – це поєднати Чернівецьку область з Кам'янець-Подільським. Орієнтовні розрахунки від Укрзалізниці становили від 6 мільярдів гривень.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини