10 років тому в Україні розпочалась реформа децентралізації. Так у Чернівецькій області утворилися 52 територіальні громади, які самостійно вирішують, як заробляти гроші та на що їх витрачати. Водночас не всі громади мають змогу розвиватися.
Чи справедливо об'єднували громади, чому не всі з них активно розвиваються та якою б мала бути Чернівецька громада. Про це розповідаємо у серії матеріалів Суспільне Чернівці до річниці реформи децентралізації.
"Не всі очікування справдилися"
Перша концепція реформи місцевого самоврядування з'явилася у квітні 2014 року. Концепція визначала, як мають розподілятися ресурси та влада згідно з європейськими практиками місцевого самоврядування.
Зокрема, спочатку громади мали добровільно об'єднуватися за конкретними критеріями спроможності, наприклад, за кількістю дітей у школах, доступністю послуг або місцевими бюджетами.
У Чернівецькій області перші десять громад об'єдналися у 2015-16 роках.
"Вони добровільно об'єдналися, як хотіли. Але, наприклад, Усть-Путильська громада об'єдналася з Мариничівською сільрадою. У них було 2,5 тисячі населення. Вони й так було неспроможними, а після об'єднання теж не стали спроможною громадою", – розповів в інтерв'ю Суспільному експерт з місцевого самоврядування Ігор Бабюк.
За словами Бабюка, його очікування щодо реформи не справдилися, бо вже у 2019 році громади об'єднували примусово. Водночас "не за якоюсь формулою, а за тим, хто має більший політичний вплив".
"Якщо мав місцевий князьок вплив у Києві через нардепів, то об'єднав громаду, як хотів. Тому наразі в області є одні дуже роздуті громади, де орієнтовно 50 тисяч населення, наприклад, Сторожинецька. І є маленькі громади по 5 тисяч людей, де проблеми зі спроможністю", – каже Бабюк.
Через політичні рішення в області утворилися громади, які не є фінансово спроможними, розповіла в інтерв'ю Суспільному керівниця регіонального офісу програми "U-Lead з Європою" Тетяна Татарчук.
Таким громадам може не вистачати грошей на утворення ЦНАПу, роботу спеціалістів, які б реєстрували бізнес, або купівлю обладнання для оформлення закордонних паспортів. Це могло б залучити додатковий дохід до бюджету громади.
У Чернівецькій громаді мало б бути більше сіл?
У червні 2021 року села Коровію та Чорнівку приєднали до Чернівців. Перед цим жителі Чорнівки перекривали дорогу до сміттєзвалища, бо частина депутатів міськради не підтримували приєднання села до міста. А жителі Коровії намагалися оскаржити приєднання у суді, бо хотіли утворити громаду лише зі свого села та розвиватися самостійно.
Бабюк вважає, що усі прилеглі села мали б об'єднатися з Чернівцями, бо доходи міста перевищують витрати. Тоді у бюджеті громади не було б надлишку грошей, бо їх перерозподіляли б на прилеглі села.
Водночас наразі з місцевого бюджету більше фінансування спрямовують саме на розвиток міста.
"Коровія та Чорнівка входять до планів ремонтних робіт, але якщо порівняти кількість ремонтів у місті чи цих селах, то це неспіврозмірні суми: якісь крихти порівняно з тим, що мало б бути. Часто від мешканців Чорнівки я чув, що до об'єднання вони мали власний бюджет і що якби вони брали оренду за сміттєзвалище, то жили б безбідно й без Чернівців, а зараз у них забрали бюджет", – каже експерт.
Перші об'єднані громади отримали перевагу
Громади, які об'єдналися першими, отримали перевагу, каже Бабюк. Їм надходила інфраструктурна субвенція, надали можливість отримувати 60% доходів від ПДФО, а також громади сформували місцеві бюджети.
Багато з цих громад взаємодіють з підприємцями, розвивають співробітництво з іншими країнами та беруть участь у проєктах для розвитку громади.
"Одна з найспроможніших міських громад – Чернівецька. Але найбільшу кількість міжнародних партнерських угод уклала Хотинська громада, яка має чітку орієнтацію на Євросоюз та активно залучає міжнародну технічну допомогу. У Новоселицькій громаді займаються професійною освітою молоді, а в Мамаївській селищній громаді розвивають соціальні послуги та інклюзію", – каже Тетяна Татарчук.
За словами Татарчук, громада не обов'язково має мати статус колишнього районного центру або ж бути великою, щоб розвиватися й надавати якісні послуги. Так Сучевенська громада, яка не лідирує за фінансовою спроможністю, змогла залучити інвестора.
"Громада спільно з нашою програмою U-LEAD з Європою розробила стратегію розвитку. Вони проінвентаризували земельні ресурси й запропонували інвестору земельні ділянки. Зараз він впроваджує в громаді певне виробництво, створює робочі місця для жителів та сплачує податки до місцевого бюджету. Це також чинник розвитку", – каже Татарчук.
Водночас в області є неактивні громади, яким бракує знань, навичок та інформації для розвитку громади, але вони й не звертаюся за допомогою, каже Татарчук.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.