Як громади Буковини можуть залучати більше грошей — пояснення

Хотинська громада. Facebook//Андрій Дранчук

Частина громад Чернівецької області мають гроші лише на зарплати та комуналку у своїх бюджетних закладах. Але для позитивних змін в громаді, повинні заробляти гроші на розвиток.

Як спроможні громади заробляють та чи є універсальні інструменти для залучення грошей — розповідаємо у межах серії матеріалів Суспільне Чернівці до десятої річниці реформи децентралізації.

Інвентаризація земель та майна

Громади, що хочуть розвиватись та заробляти більше, мають розпочати роботи з інвентаризації земель та майна. Це може посприяти:

  • оренді вільних ресурсів,
  • залученню нових проєктів у громаду.

Про це розповіла керівниця регіонального офісу програми "U-LEAD з Європою" у Чернівецькій області Тетяна Татарчук.

Залучення інвесторів

Якщо розробити стратегію та інвестиційний паспорт, можна залучити інвесторів як з сусідніх громад, так і з-за кордону, каже Татарчук.

"Сучевенська громада, яка є невеликою та не в топі за фінансовою спроможністю, спільно з програмою ULEAD з Європою розробила Стратегію розвитку. Нещодавно ми відвідували цю громаду і, за словами голови, їм вдалося залучити інвестора саме завдяки тому, що були проінвентаризовані ресурси земельні, були запропоновані відповідні ділянки та зараз у громаді вже працює інвестор", — розповідає Татарчук.

Зараз інвестор впроваджує виробництво, створює робочі місця для жителів громади. Податки сплачує в місцевий бюджет, що є також чинником розвитку.

Транскордонне співробітництво

Деякі громади, які розташовані на шляху міжнародних транспортних коридорів:

  • мають більше логістичних можливостей для розвитку місцевого, а також транскордонного бізнесу,
  • стають більш привабливими для залучення європейської співпраці.

Татарчук виділила, що серед таких громад — Красноїльська та Сторожинецька.

"В області відкривають нові пункти пропуску. В логістичному плані ми стаємо більш привабливими для Європи. На жаль, через воєнні дії, але все ж таки це наша перевага", — каже Татарчук.

Також в транскордонному міжнародному співробітництві працює Новоселицька громада — мають нові підписані угоди, каже Татарчук.

"Чітко працюють над професійною освітою своєї молоді. Це важливий чинник також для розвитку бізнесу в майбутньому з орієнтацією на його потреби. Це така професіоналізація кадрів", — каже Татарчук.

Залучення нового бізнесу

До початку повномасштабного вторгнення Чернівецька область не була в пріоритеті серед тих, з ким налагоджували співпрацю, зокрема, міжнародну допомогу, каже експерт з питань місцевого самоврядування Ігор Бабʼюк. Переселення багатьох людей, які постраждали від війни, дозволило залучити:

  • міжнародні проєкти,
  • новий бізнес – релокований.

Зокрема, у Хотинській громаді працюють чотири релоковані підприємства, ще чотири – повернулися назад у свої регіони або виїхали за кордон. Ті підприємства, які вирішили продовжувати роботу у Хотині, збільшують кількість своїх працівників, зокрема з місцевих жителів. Гроші з їхніх податків міськрада може спрямовувати на розвиток громади.

Міжнародна співпраця

За словами Татарчук, прикладом для якісної міжнародної співпраці є Хотинська громада. Останніми роками вона активно залучає міжнародну технічну допомогу.

"Практично вони є лідерами в цьому напрямку. Це громада, яка уклала найбільшу кількість міжнародних партнерських угод, тобто дуже чітка орієнтація на Євросоюз", — каже Татарчук.

Детінізація бізнесу

"Ми розуміємо, що голова громади та його заступники знають, який бізнес на його території працює, скажімо так, "на біло", який працює в "сірій зоні", а який взагалі не сплачує жодних податків", — каже Татарчук.

Інструментом детінізації бізнесу Татарчук називає роботу інспекторів з праці, які працювали в структурі рад. Наприклад, в Мамалигівській громаді.

"Навіть в невеликих селах це пряма робота з підприємцями, де інспектори їм казали: “Зареєструйте своїх неофіційно влаштованих працівників, адже це ваші податки. Це те, що піде потім у наш садок, водогін, школу, у нашу місцеву дорогу. Якщо ви цього не будете сплачувати, то як ви можете вимагати якісні послуги”, — розповідає Татарчук.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.