Десять тисяч сухих борщів та супів передали на фронт жителі сіл Бобринської громади з Канівщини. Спрацювалися, аби нагодувати тих, хто наближає перемогу.
Як умістити п’ять літрів борщу в пакетик, розповідала мама захисника та засновниця волонтерського загону "Литвинецька січ" Ірина Драгун.
Пан Володимир облаштував домашню сушарню. Розповів, як сушать капусту:
"Тут було десь 210 кілограмів капусти у сирому вигляді, перешаткована вона висохла і отримали стільки, десь близько двох мішків тепер капусти сухої. Топимо дровами, аби висушити продукцію".
Спочатку змайстрували сушарку з дружиною для власних потреб, а тепер вона незмінна помічниця у волонтерстві.
"Я планував гарбузи сушити насіння гарбузове, але ж така ситуація в країні, що куди?! Гарбузи почекають".
Щоб стати інгредієнтом страви, кожному овочу потрібен свій час.
"Найдовше сохне цибуля і картопля. Це якщо влітку, то це десь дві з половиною – три доби, а як взимку, то й довше. Суху картопельку ми тільки зняли, і капусту заклали, тут було десь до тридцяти відер закладено у сушарку, з тридцяти відер виходить два мішки. Ми в целофанові мішки зав’язуємо, щоб вона не потягнула вологи, щоб вона зберігалася гарно. Вона в нас довго в мішках не зберігається, ми її фасуємо і відправляємо".
Фасують сухі супи й борщі у місцевій школі, розповіла засновниця волонтерського загону Литвинецька січ Ірина Драгун.
"Сьогодні ми працюємо, у нас робочий день понеділками. Тож щопонеділка приходять жителі села, небайдужі жителі села, які фасують, вакуумують нашу продукцію".
До волонтерства долучаються і ліцеїсти, додала голова учнівського самоврядування Віталіна Биковець:
"Ми приходимо в майстерню, аби допомагати. Разом із волонтерськими загонами фасуємо супи, фасуємо самі продукти, запаюємо все це".
Пані Галина Тертична відповідає за спеції в борщах та супах:
"Кладемо часничок, перчик різний: і духмяний, і паприка, і ще листочок лавровий. Оце ми починаємо таке робити".
Далі у пакетики засипають овочі: одні — картоплю, інші — моркву. Тобто кожна волонтерка додає щось і виходять борщові набори. Український борщ неможливий без томату, пояснила пані Любов, тому пакують і соус:
"Для того, щоб не відбулось ніякої халепи, ми зав’язуємо у пакетик, бо буває розірветься і починає клеїтись до овочів".
Зберігати такі страви краще в сухому та темному місці. Термін придатності – девʼять місяців від дати виготовлення. Зараз, коли волонтерить уся громада, радіють, що можуть бути корисними не тільки для своїх рідних, що на передовій, а й для багатьох інших воїнів ЗСУ, розповіла Ірина Драгун.
"У результаті того, що ми стали ширше і ширше співпрацювати з захисниками нашими, про нас більше дізнаються й інші волонтерські організації".
Військові ж смакують і невтомно дякують волонтеркам:
"Дуже дякуємо дівчаткам із Литвенецької січі за теплі борщі та супи для наших захисників! Дякуємо дуже, крокуємо до перемоги".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
