Черкащанин Євген Підцерковний та двоє його синів, Іван та Олександр, — аеророзвідники. Разом стали до лав армії на початку повномасштабного вторгнення та разом були на Сіверському та Слов'янському напрямках.
Про це вони розповіли Суспільному. Нині Євген та його старший син Іван продовжують служити, а молодший Олександр пів року тому звільнився через догляд і тепер працює в оборонно-промисловому комплексі.
На службі вони побратими, а в цивільному житті — сім'я: батько та двоє синів. Батько Євген Підцерковний розповів, що спершу займалися волонтерством. А на початку 2022 року разом стали до лав 118-ї окремої бригади Сил тероборони. Його із синами, зазначив він, об'єднала аеророзвідка.
«До війська долучився з першого дня, коли мені товариш подзвонив і сказав: почалося. Я вже знав, що нас очікує. Тихенько була зібрана сумка, в якій було все необхідне. Подзвонив старшому сину й запитав: ти з нами чи сам? Він каже: з вами. Розбудив меншого сина: ти зі мною чи сам? Він каже: з тобою. Це був Сіверський напрямок».
Разом ішли служити, разом виконували й бойові виходи, прокоментував старший син Іван. Із батьком на позиціях був не раз, додав він:
«Коли біля тебе близька людина, це додає впевненості, але так само і переживання, що може відбутися все, що завгодно. Але такі думки завжди ти намагаєшся сховати, чим подалі».
«Коли ти втрьох служиш разом, це добре, а коли ти виїжджаєш на бойові позиції і, наприклад, втрьох, це погано, бо може прилетіти. І коли мінус троє, то це для сім'ї буде набагато (гірше — ред.). Тобто, через це на позиції я максимум виходив з одним із синів».
В такі моменти по той бік завжди був рідний голос, розповів ветеран Олександр Підцерковний:
«Коли вони були на позиції, в мене була включена радіостанція, щоб я міг слухати, що відбувається на позиціях, щоб у випадку якоїсь критичної ситуації, я вже мав розуміння, що мені робити».
Втім, додали чоловіки, роботу і сімейні стосунки намагаються розділяти.
«Як в сім'ї батько й син, ми можемо посперечатися, а на бойових позиціях там такого не повинно бути. Знаходили точки дотику, не билися, батьку синяки не ставили, все було нормально», — прокоментував батько Євген.
«Якщо ти старший за званням, то вигрібає старший за званням», — додав Іван Підцерковний.
«На той момент робота була перш за все», — зазначив ветеран Олександр Підцерковний.