Військовим у Черкасах на високотехнологічне протезування однієї кінцівки спрямовують до двох мільйонів 800 тисяч гривень з Черкаського обласного фонду соціального захисту людей з інвалідністю. Йдеться про біонічний протез, тобто той, який працює від сигналів м’язів.
На механічний протез з державних коштів спрямовують до двох мільйонів гривень, розповів Суспільному директор департаменту соцзахисту населення Руслан Чикало.
За два місяці тренувань військовослужбовець Олексій Коваленко опанував гру в футбол. Тепер з легкістю набиває м’яч новою механічною ногою.
"Поранення було 23-го, на мене був скид з дрона і мене одразу поклало, Правою частиною взагалі я не міг вже шевелити. Я не розбирав, що там з ногою. Я одразу достав турнікет і зав'язував руку і ногу".
Після двох операцій Олексій від біоніки відмовився. Бо для такого протеза потрібно було робити ще одне хірургічне втручання, пояснив захисник:
"Мені не сильно це сподобалося. Коли ти скільки цих операцій пережив, ти думаєш, що коли б скоріше це все закінчилося і все. Це якби на перших стадіях зробили, мені запропонували. А вже коли дві пережив, і потім трішки зажило, і тобі — операція. Не знаю, хто там витримає. Я, може, і витримав, але воно мені не потрібно просто".
Відтак від особистої мотивації пацієнта залежить і час його реабілітації, розповів фізичний терапевт Ігор Коваленко.
"Наше завдання — безпосередньо повернути хлопців, пацієнтів, до звичного життя, максимально відновити те, що ми можемо відновити. Тобто це все залежить від пацієнтів, від його стану, від фізичної форми".
Відмовився від біонічного протеза і обрав механіку й інший пацієнт Recovery центру, військовослужбовець Євгеній Бондар. Називає такі причини відмови від біонічного:
"Він дорогий дуже, привикнеш до нього, не дай Боже щось з ним, мені здається буде важко переходити, це ж як машина автомат і механіка коробка, привик на механіці і будеш їздить на всьому".
Розповів, що тренувальний протез одягав втретє. Поки проходить реабілітацію, чекає на власний, додав Євгеній:
"Приїхав по хлопців на позицію і FPV-дрон на оптоволокні прямо в мене, прямо в мою сторону. І відірвало ногу. Глянув, що нема ноги, кричав, щоб хлопці забрали мене. Я веду активний спосіб життя, кажу, мені аби такий, щоб можна було максимальні навантаження, то вибрав такий протез".
Протези для верхніх та нижніх кінцівок бувають механічні, біонічні та комбіновані. Який протез обирати, визначають відповідно до фізичної активності людини, говорить технік-протезист Віталій Хабло.
"Дивиться на функціональні можливості пацієнта, дивиться на стан кукси, на загальний стан людини, чи може він встати, чи може він самостійно рухатись з допоміжними засобами. Біонічні протези йдуть з мікропроцесорами, у них більший діапазон можливостей в порівнянні з механічним, набагато більший, можна тримати предмети, переміщати тонкі, наприклад, як чашка, ложка, вилка".
Можливостями біонічного протезування у 2015-му році скористався призер "Ігор Нескорених", ветеран війни Вадим Мазніченко. Тоді отримати такий протез зміг в Америці завдяки трастовому фонду НАТО.
"Тоді були можливості, але не такий великий вибір, тому що все тільки починалось, тоді можна було обирати те що є. Це коли я був в 15-му в Сполучених Штатах, то там уже у Вашингтоні другий раз я протезувався американськими протезами, у них звісно більший вибір", — розповів Вадим Мазніченко.
Другий протез отримав вже в Україні. Користувався ним у повсякденному житті через його переваги перед механічним, та у спорті протез заважає:
"Я не ношу вже давно протез верхній, мені він заважає. Там акумулятор, там кість вона важитиме багато, воно важче, але коли літо ти потієш, оцей контроль втрачається і тобі воно натирає".
Перед виробниками біонічних протезів в Україні нині чимало нових задач, розповіла керівниця однієї з компаній-виробників Ніка Кудрицька.
"Ми зараз маємо дуже багато молодих, активних, людей з ампутаціями, і ці люди не збираються відмовлятися від свого способу життя через те, що в них уражена кінцівка або відсутня. Тому виробники мають враховувати це в біонічному протезуванні, робити протези витривалішими, стійкішими до уражень, подразнень, водостійкими тощо".
Компенсацію за високотехнічні засоби реабілітації військовослужбовці можуть отримати звернувшись до фонду соціального захисту людей з інвалідністю. Надати там висновок військово-лікарської комісії та загальний пакет документів, розповів директор департаменту соціального захисту населення Руслан Чикало.
"Якщо вартість цього високотехнологічного протеза більша, то інші кошти сам наш захисник вишукує або через різні благодійні фонди, через підприємства, які допомагають в цих питаннях. Тобто є тут певні обмеження на сьогодні. Це майже два мільйони 800 тисяч гривень з державного бюджету".
Аби одержати кошти на механічний протез, військовослужбовці звертаються до регіонального управління соціального захисту за місцем проживання. На ці потреби держава спрямовує до двох мільйонів гривень.
