71-річний пенсіонер Олександр Стасюк — один із двох десятків жителів, які досі залишаються у селищі Зелений Гай Комарської громади Донецької області. За 20 кілометрів від фронту чоловік тримає город і господарство — двох кіз. Також у нього є чотири собаки — свої та приблудні. Хата побита обстрілами — Олександр залатав її самотужки, купив генератор.
У населеному пункті чотири місяці немає електрики, не працюють магазини й аптеки, немає лікаря. Раз на місяць волонтери доправляють гуманітарну допомогу.
"На виїзд? Ні, куди? За що? За які гроші? Все село виїхало, 20 або 22 людини залишилось — все. Тут поліцейський один казав: "виїзджай". Я кажу: дай грошей, я виїду. 7 тисяч гривень (пенсія — ред.) це багато чи мало? Звичайно, більше, чим в інших. Хочеться і поїсти перед смертю, і все інше", — говорить Олександр.
У сільській військовій адміністрації кажуть, що до повномасштабної війни у селищі жили понад 400 людей, місяць тому, після масованих ударів авіабомбами, більшість — виїхали.
Свою історію пенсіонер Олександр Стасюк розповів журналістам редакції Суспільне Донбас.
