Кількість протермінованих та несплачених штрафів через порушення правил військового обліку від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зростає. Від початку цього року вже відкрито близько 10 тисяч проваджень за несплачені штрафи — майже стільки ж, як за весь 2023 рік.
Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот.
"9 658 виконавчих проваджень через порушення правил військового обліку — тобто через протерміновані та несплачені штрафи від ТЦК — було відкрито від початку року. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік — 10 541 провадження. Попри те, що боргів за штрафи більшає, українці не поспішають їх сплачувати", — кажуть аналітики платформи.
Так, 23% проваджень, відкритих у 2023 році, досі не сплачені. Серед торішніх боргів за штрафи ТЦК не сплачено 52%.
Зазначається, що найбільш активно цьогоріч штрафують українців на Дніпропетровщині (1 053 провадження), у Києві (1 003) та на Полтавщині (916).
Майже половину від протермінованих штрафів цьогоріч виписали українцям у віці 25-35 років. Ще 38% проваджень припадає на людей віком 36-45 років.
Штрафи за порушення правил військового обліку
Чоловікам віком від 18 до 60 років, які не оновили свої дані у ТЦК та СП або не перебувають на військовому обліку, загрожує штраф від 17 000 до 25 500 грн під час воєнного стану чи за повторне порушення — таку норму було введено торік. До того сума штрафу складала 1700 грн. Штраф для громадян становить від 17 000 до 25 500 грн, а для посадових і юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 грн.
Якщо штраф не сплатити вчасно, сума подвоюється після передання справи до виконавчої служби. Водночас сплата штрафу не звільняє від виконання зобов’язання, яке було порушено — тобто від необхідності дотримуватись правил військового обліку.
На початку січня 2025 року Верховна рада в першому читанні підтримала законопроєкт №12093, який пропонує надавати громадянам 50% знижки при сплаті штрафу за несвоєчасне уточнення військово-облікових даних.
Що відомо про закон про мобілізацію
26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
11 квітня 2024 року український парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт про мобілізацію. Депутати прийняли документ без норми про демобілізацію. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною радою. Законної сили документ набув 18 травня 2024 року.
18 травня з набуттям чинності оновленого законопроєкту про мобілізацію запрацював мобільний додаток "Резерв+" для військовозобов'язаних, призовників і резервістів. Він доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market. "Резерв+" надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі "Оберіг". Це зручний спосіб виконання обов’язкової процедури оновлення особистих даних. Після оновлення даних у застосунку ви зможете побачити інформацію з реєстру "Оберіг" щодо себе.
З 18 травня по 16 липня 2024 року — тобто вчасно, згідно з новим законом про мобілізацію, — 4 690 496 військовозобов'язаних оновили свої військово-облікові дані.
26 липня в "Резерві+" зʼявилася можливість підвантажувати актуальні дані про бронювання до електронного військово-облікового документа.
