Парламент Грузії у вівторок, 4 березня, в першому читанні підтримав новий законопроєкт про іноземних агентів. Він є копією американського закону FARAFARA — Foreign Agents Registration Act. Його ухвалили у США ще e 1938 році з формальною метою захистити американців від впливу нацистської пропаганди. Він діє досі.. Проте грузинський варіант поширюватиметься лише на юридичних осіб.
Про це повідомляє російська служба "Радіо Свобода".
Зазначається, що "за" проголосували 84 грузинські депутати, "проти" не виступив жоден.
Як йдеться у пояснювальній записці, чинний з 2024 року закон про "іноземний вплив" виявився "недостатньо ефективним" — багато некомерційних організацій, які отримують фінансування з-за кордону, уникають реєстрації та вважають за краще нести відповідальність за порушення вимог.
Голова комітету з юридичних питань та автор законопроєкту Арчил Гордуладзе пояснив, що "грузинський народ має таке ж право на захист суверенітету, як і американський".
У керівній партії "Грузинська мрія" вважають, що новий закон про іноагентів буде більш дієвим у боротьбі з фінансуванням з-за кордону тих неурядових організацій, які нібито підтримують революційні процеси в країні, ніж ухвалений торік. Той, на відміну від американського, не стосується фізичних осіб і передбачає лише штрафи за невнесення щорічної декларації про доходи. А американська версія закону також передбачає тюремне увʼязнення до пʼяти років.
Що відомо про грузинський "закон про іноагентів"
У травні 2024 року парламент Грузії ухвалив у третьому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів". У серпні він набув чинності. Згідно з документом, включені до нього організації мають щороку подавати до Міністерства юстиції декларації про доходи та витрати. За порушення вимог передбачено штраф у 25 тисяч ларі (близько 8,5 тисяч євро).
Ухвалення закону супроводжувалося масовими протестами у країні, що почалися у квітні. Грузинська влада заявляла, що закон спрямований на зміцнення державного суверенітету та зниження політичної поляризації. Після подолання президентського вето більшістю "Грузинської мрії" у парламенті тодішня президентка Саломе Зурабішвілі подала позов проти закону до Конституційного суду Грузії.
Тоді у Євросоюзу заявили, що ухвалення закону призвело до фактичного припинення спроб Грузії приєднатися до блоку.
Сполучені Штати запровадили візові обмеження щодо низки грузинських політиків та співробітників силових структур через ухвалення закону та розгони протестів, а також переглянули свою співпрацю з Тбілісі.
