7 лютого президент США Дональд Трамп ввів санкції проти людей, що працюють над розслідуваннями Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо громадян США або їхніх союзників, таких як Ізраїль. Це сталося на тлі візиту до Вашингтону прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. За декілька днів до цього США скасували указ Джо Байдена, що зупиняв американські санкції проти МКС, які запровадив Трамп ще під час першого президентського терміну. Все це може ускладнити роботу суду, який, зокрема, розслідує воєнні злочини й Росії в Україні. Детальніше — у матеріалі Суспільного.
Чому США наклали санкції на МКС
Трохи передісторії. Міжнародний кримінальний суд заснували в кінці 1990-х, як інституцію, що мала переслідувати підозрюваних у геноциді, злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Його установчим документом став Римський статут — цей міжнародний договір мали ратифікувати в кожній країні, що визнала юрисдикцію МКС.
Сполучені Штати підтримали створення суду, але тодішній президент країни, Білл Клінтон, так і не подав Римський статут на ратифікацію Сенату. До слова, так само зробили й Китай та Росія. Річ у тім, що, згідно з Римським статутом, МКС може переслідувати за злочини, скоєні навіть громадянами країни, яка не є членом суду. США були проти цього положення на обговореннях статуту — країна розглядає переслідування своїх громадян у міжнародному органі без своєї згоди як порушення суверенітету.
Наступний президент США — Джордж Буш, підтримував цю позицію. На початку 2000-х Сполучені Штати навіть прийняли Закон про захист американських військовослужбовців, який мав захищати їх, зокрема, від переслідувань МКС.
Під час президентства Барака Обами США відновили співпрацю з МКС (але не ратифікували Римський статут). Наступний президент Сполучених Штатів — Дональд Трамп, назвав МКС "непідзвітною, глобальною бюрократією, яку ніхто не обирав", та наклав санкції на декількох його посадовців у відповідь на розслідування суду щодо ймовірних зловживань американського персоналу в Афганістані.
У 2021 році Байден скасував санкції проти МКС та підтримав розслідування суду проти російського керівника Путіна. Але коли у 2024-му Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт ізраїльського премʼєра Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта, яких підозрює у воєнних злочинах у Секторі Гази, назвав це "обурливим".
Врешті наступний президент США — Дональд Трамп, в перші дні роботи на посаді анулював рішення Байдена про скасування санкцій проти МКС. 11 січня 2025 року Палата представників Сполучених Штатів також підтримала законопроєкт, який передбачає замороження активів та заборону на в'їзд тим, хто допомагає МКС у переслідуванні громадян США чи їхніх союзників. Але документ заблокували демократи у Сенаті. На їхню думку, він може торкнутися союзників США, які підтримують суд, а також американських компаній, що співпрацюють з МКС. Врешті, 7 лютого Дональд Трамп запровадив нові санкції проти працівників МКС.
У Міжнародному кримінальному суді готувалися до ймовірної нової хвилі санкцій від США. Зокрема, суд почав виплачувати зарплату співробітникам за три місяці наперед через можливі фінансові обмеження.
Читати ще
Нетаньягу подарував Трампу два пейджериЧому це має значення для України
МКС є єдиною міжнародною установою, яка має повноваження переслідувати глав держав за такі злочини, як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та порушення гуманітарного права. А отже є єдиним органом, що може засудити російських воєнних злочинців.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС розслідує примусову депортацію українських дітей та атаки росіян на цивільну інфраструктуру. Він видав ордери на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини у РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконному переміщенні українських дітей. Пізніше МКС також видав ордери на арешт командувача дальньої авіації Росії Сергія Кобилаша та начальника Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова.
Чи вплинуть санкції на діяльність суду та розслідування російських злочинів
На щорічній конференції Міжнародного кримінального суду його президентка Томоко Акане заявила, що атаки на трибунал з боку Вашингтона, а також Москви, "ставлять під загрозу саме існування суду".
Доктор Метью Гіллетт, старший викладач Ессекського університету, вважає, що поновлення санкцій передусім ставить під загрозу авторитет МКС: "Чи будуть, зокрема ЄС, Латинська Америка, африканські країни відкриті для візитів Нетаньягу? І якщо так, чи будуть вони також відкриті для візитів інших обвинувачених осіб? Наприклад, в Росії є шість підозрюваних осіб з ордерами на арешт. Якщо такі візити відбуватимуться регулярно, без опору й обурення, це погані новини для суду".
Експерт також припускає, що Москва може використати ситуацію для просування наративу про "подвійні стандарти" Заходу, позаяк у 2023-му у Вашингтоні привітали видачу Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Путіна. Та скасування цих ордерів малоймовірне, каже Гіллетт, бо проти підозрюваних є велика кількість доказів. Але розслідування МКС щодо російських воєнних злочинів можуть обговорювати під час потенційних переговорів Трампа і Путіна.
"Що можливо, так це укладення певної міжнародної угоди, а вже по негласних каналах досягається домовленість про повільне виконання цих ордерів або якесь інше порозуміння", — говорить Гіллетт.
Лекторка міжнародного права в університеті Луїджі Бокконі, Вікторія Лапа, наголошує, що санкції можуть ускладнити збір доказів воєнних злочинів РФ. США надавали значну допомогу Україні у цій сфері, зокрема долучалися до опитування свідків і документування злочинів: "Україна значною мірою покладалася на співпрацю з американськими структурами в розслідуванні воєнних злочинів Росії. Тепер ця співпраця може опинитися під загрозою".