Перейти до основного змісту

Що таке жіноче обрізання і чому воно досі існує у світі

Протестувальниця проти каліцтв жіночих статевих органів стоїть із плакатом біля Національної асамблеї в Банжулі, столиці Гамбії, 18 березня 2024 року. Getty Images/Muhamadou Bittaye/AFP

Рік тому в Сьєрра-Леоне троє дівчат 12-17 років померли після того, як їм здійснили традиційне "жіноче обрізання" — у світі це називають каліцтвом жіночих статевих органів. Експерти ООН вважають, що така практика, поширена здебільшого в культурах Африки та Сходу, — має прирівнюватися до тортур. Видалення клітора, зашивання статевих губ, припікання — все це роблять найчастіше дітям до 15 років, без знеболення та знезараження. На сьогодні через таку процедуру пройшли близько 230 млн жінок і дівчат у світі. Де і навіщо їм проводять ці практики — Суспільне розповідає в Міжнародний день нетерпимого ставлення до таких операцій.

Що роблять з жінками під час процедур

Каліцтво жіночих статевих органів (Female genital mutilation, FGM) — це будь-які процедури, що передбачають часткове або повне видалення зовнішніх статевих органів або інші ушкодження жіночих статевих органів, для чого немає медичних показань.

FGM порушують недоторканість людського тіла та права жінок.

Сукупність таких операцій ще називали "жіночим обрізанням", але ще у 1970-х феміністичні рухи вважали, що такий термін ніби нормалізує операції та применшує їхні наслідки, адже ставить поруч з чоловічим обрізанням, яке проводять за медичною потребою — тобто в чоловіків часто є обґрунтовані показання до таких операцій. В науці та медіа поширені обидва терміни — з зауваженням, що для чоловіків і жінок це геть не те саме.

Ось які типи каліцтв застосовують проти дівчат:

  • видаляють тільки препуційПрепуцій — шар шкіри, який покриває головку клітор, "капюшон" клітора або разом з ним частково або повністю видаляють клітор (кліторідектомія);
  • часткове або повне видалення головки клітора та малих статевих губ (внутрішніх складок вульви). Великі статеві губи (зовнішні складки шкіри вульви) не обов’язково видаляють;
  • інфібуляція — звуження вагінального отвору. При цьому можуть розрізати, змінювати положення, зашивати великі та малі статеві губи. Залишається тільки невеликий отвір для сечовипускання та менструації. Клітор при цьому можуть видаляти або ні;
  • решта пошкоджень жіночих геніталій, зокрема проколювання, пірсинг, надрізи, вишкрібання та припікання.

Звідки походить ця традиція

Вчені вважають, що немає єдиного джерела походження такого звичаю. Деякі науковці припустили, що каліцтва з’явилися вперше у Стародавньому Єгипті (сучасні Судан та Єгипет). Підтвердженням називають знахідки обрізаних мумій, датованих V ст. до н.е. Інші вчені вважають, що обрізання виникло вздовж маршрутів работоргівлі від Червоного моря до півдня та заходу Африки. Або ж FGM поширилися з Близького Сходу до Африки через арабських торговців. Ця практика також застосовувалася проти рабинь у Стародавньому Римі, щоб ті не вагітніли.

Де поширені FGM

Подібні "операції" побутують у близько 30 країнах Африки, Близького Сходу та Азії. Це такі країни як Гамбія, Мавританія, Еритрея, Єгипет, Індонезія, Ефіопія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кенія, Судан, Кот-д'Івуар, Бенін, Того, Буркіна-Фасо та ін.

Проте з міграцією явище поширилося і в інші держави, де первинно не було таких традицій. Дівчата зазнають каліцтв у мігрантських спільнотах в країнах Європи (Британія, Франція, Німеччина), у Колумбії та США тощо. Станом на 2021 рік було відомо про 600 тисяч випадків каліцтв у Європі.

У якому віці дівчата переживають обрізання

Дівчат, як правило, оперують до статевого дозрівання, у віці від шести до дванадцяти років. За даними ООН, каліцтв завдають від віку немовляти до 15 років дівчини. У деяких культурах ця процедура може проводитися також під час менархе (перша менструація) або перед одруженням. Декому роблять обрізання на котрийсь день народження — як символічний "подарунок". Але можливі й випадки для жінок у віці 40-49 років.

Навіщо це роблять

Вчені виокремили кілька причин, чому в етнічних спільнотах завдають каліцтв: "збереження цноти" для шлюбу; ініціація (після обрізання дівчина набуває статусу дорослого члена суспільства); "піклування" про здоров'я жінки та майбутньої дитини (у деяких культурах вважається, що це покращує гігієну і збільшує ймовірність зачаття жінки, а контакт дитини з клітором під час пологів вважається смертельно небезпечним).

Наприкінці XIX століття в західних культурах FGM вирішили здійснювати для регулювання певних сексуальних практик: жіночої мастурбації, "істерії", до якої нібито призводить мастурбація, та лесбіянства. Тобто в країнах Заходу таким чином прагнули контролювати жіночу сексуальність.

Громадська активістка та речниця ЮНІСЕФ у Польщі Моніка Кацпжак розповідала, що, згідно з дослідженнями, якщо спитати сьогодні самих жінок і дівчат, вони не розуміють призначення каліцтв і не хотіли б робити це собі чи своїм донькам. І це навіть не пов’язано з релігією, з ісламом. Операції поширені через те, що після них дівчина традиційно може ввійти у свою групу, стати членом суспільства.

Небезпеки

Окрім того, що FGM — психологічна травма для дівчини і нема жодних медичних показань змінювати здорові органи, такі операції ще й шкодять фізичному здоров’ю. Їх нерідко проводять в умовах антисанітарії, люди без медичної освіти та не в медзакладах. Часто — без знеболення та анестезії. Використовують нестерильні підручні предмети: ніж, лезо бритви або навіть шматок битого скла. Тож до всіх ризиків додається ще й імовірність інфікуватися.

Наслідки, що можуть проявитися одразу: сильний біль, лихоманка, надмірна кровотеча, больовий шок та навіть смерть; набряк тканин статевих органів, інфекції (правець тощо), проблеми з сечовипусканням та з загоєнням ран, пошкодження інших статевих органів.

Довгострокові наслідки:

  • інфекції сечовивідних шляхів, болюче сечовипускання;
  • захворювання статевих органів (виділення з піхви, свербіж, бактеріальний вагіноз та інші інфекції);
  • хронічні інфекції органів малого таза;
  • кісти, абсцеси, генітальні виразки;
  • безпліддя;
  • проблеми з менструальним циклом, зокрема утруднення виходу менструальної рідини;
  • проблеми в сімейному житті — біль під час статевого акту, зниження чи відсутність задоволення під час сексу тощо;
  • ускладнення під час пологів;
  • ризик смерті як матері, так і немовляти під час пологів.

Під час пологів тканина статевих органів може розірватися, або необхідно вирізати зашитий отвір, щоб дитина могла вийти. Жінок з деяких етнічних спільнот після пологів часто "зашивають" знову, щоб зробити їхні органи вузькими для чоловіка. Це ще більша травматизація.

І не слід відкидати психологічні проблеми після каліцтв жіночих органів. У дівчат і жінок трапляються депресія, тривога, посттравматичний стресовий розлад, розвивається занижена самооцінка тощо.

Протестувальники проти каліцтв жіночих статевих органів біля Національної асамблеї в Банжулі, столиці Гамбії, 18 березня 2024 року. Getty Images/Muhamadou Bittaye/AFP

Протидія каліцтвам

Комітет Конвенції про права дитини у 2003-му заявив, що держави-учасниці Конвенції зобов’язані захищати підлітків від "усіх шкідливих звичаїв", серед яких і каліцтва статевих органів.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у 2008 році ухвалила резолюцію про викорінення FGM. Різним галузям — освіті, охороні здоров’я, фінансовому сектору, юстиції — важливо працювати в унісон, кажуть у ВООЗ.

Світ, зокрема ООН, хотів би викорінити ці операції до 2030 року. Уже 17 років поспіль Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) працюють над ліквідацією жіночого обрізання. Їхня програма діє у 18 країнах Африки та Близького Сходу.

Євросоюз з 2013 року теж оголосив боротьбу з такими операціями. Це для ЄС один з пріоритетів зовнішньої роботи.

Важливо, як кажуть правозахисники, — щоб уряди країн, де поширені FGM, забороняли ці операції на рівні держави. Також необхідна просвіта — слід пояснювати новим поколінням шкоду від процедури та спростовувати, що така операція робить жінку кращою, правильнішою і що без неї не можна жити в суспільстві.

У Єгипті така практика заборонена з 2008 року та карається законом. У 2017 році Судан, Малі та Сомалі запровадили законодавство про припинення FGM. У Гамбії обрізання заборонили у 2015 році, але у 2024 році заборону скасували, чим обурили ЄС та ООН.

Топ дня
Вибір редакції