Українську мову рідною назвали 78% громадян України, опитаних Центром Разумкова. При цьому майже 70% відсотків респондентів відзначили, що вільно володіють українською мовою. Приблизно стільки ж опитаних розмовляють вдома українською.
Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова у період з 6 по 12 червня 2024 року на територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
69,5% респондентів, оцінюючи свій рівень володіння українською мовою, відповіли, що вільно нею володіють, 27% — що їхнього рівня володіння українською мовою достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити нею на спеціальні теми, 2% — що погано розуміють українську мову, для них є проблемою спілкуватися нею, 0,5% — що взагалі не розуміють українську мову.
Якщо у Західному регіоні вільно володіють українською мовою 95% опитаних, то у Центральному — 65%, у Південному — 60%, у Східному — 50%.
У Центральному, Південному та Східному регіонах відносно великою є частка тих, хто відповідає, що їхнього рівня володіння українською мовою достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити нею на спеціальні теми (відповідно 33,5%, 35% і 39,5%), у Західному регіоні таких лише 4%.
Ті, хто погано розуміє українську мову, становлять 7% у Східному регіоні, 4% у Південному, 0,7% — у Центральному, і 0,0% — у Західному. Взагалі не розуміють українську мову — відповідно 2%, 0,4%, 0,1% і 0,0%.
Частка тих, хто вільно володіє українською мовою, тим вища, чим молодші респонденти (від 65% серед тих, кому 60 і більше років, до 76% серед молоді віком менше 30 років).
- Українську мову рідною назвали 78% опитаних, у 2017 р. таких було 68%, у 2015р. — 60%, у 2006р. — 52%.
- Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними, 13% опитаних (у 2006 р. таку відповідь дали 16% респондентів у 2015 р. — 22%).
- Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 р. таких було 31%, у 2015 р. — 15%.
Частка тих, хто назвав рідною українську мову, порівняно з 2006 роком зросла у Західному регіоні з 90% до 98%, у Центральному — з 72% до 87%, у Південному — з 41% до 57%, у Східному — з 32% до 48%.
Вважають рідною і українську, і російську однаковою мірою у цих регіонах відповідно 1%, 9%, 21% і 32,5%. Російську — відповідно 0,2%, 3%, 17% і 17%.
- Розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% опитаних, у 2015 р. таких було 50%, у 2006 р. — 46%.
- Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 р. таких було 24%, у 2006 р. – 38%.
- Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 р. – 25%, у 2006 р. – 15%).
Частка тих, хто розмовляє вдома лише або переважно українською, порівняно з 2006 роком зросла у Західному регіоні з 89% до 98%, у Центральному — з 62% до 79%, у Південному — з 32% до 40%, у Східному — з 26% до 34%.
Частка тих, хто відповів, що розмовляє вдома іноді українською, іноді російською, порівняно з 2006 роком знизилася у Західному регіоні з 4% до 1%, у Центральному статистично значуще не змінилася (відповідно 16% і 15%), у Південному зросла з 21% до 33%, у Східному зросла з 25% до 38%.
Частка тих, хто розмовляє вдома лише або переважно російською, порівняно з 2006 роком знизилася у Західному регіоні з 3,5% до 0,2%, у Центральному — з 21% до 6%, у Південному—– з 44% до 24%, у Східному — з 47,5% до 28%.
- Спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською 72% опитаних, у 2023 р. таких було 65%, у 2015р. — 46%.
- Лише або переважно російською — 8% опитаних, у 2023 р. — також 8%, у 2015р. таких було 24%
- Розмовляють поза домом рівною мірою українською і російською 20% (у 2023 р. — 26%, у 2015 р. — 29%).
Частка тих, хто спілкується поза межами дому лише або переважно українською, порівняно з 2015 роком зросла у Західному регіоні з 92% до 98,5%, у Центральному — з 57% до 80%, у Південному — з 16% до 42%, у Східному — з 24% до 36%.
Частка тих, хто відповів, що розмовляє поза межами дому іноді українською, іноді російською, порівняно з 2015 роком знизилася у Західному регіоні з 5% до 1%, у Центральному — з 33% і 17%, у Південному — з 41% до 36%, у Східному зросла з 33,5% до 41%.
Частка тих, хто розмовляє поза межами дому лише або переважно російською, порівняно з 2015 роком статистично значуще не змінилася у Західному регіоні (відповідно 1% і 0,2%), у Центральному регіоні знизилася — з 9% до 2,5%, у Південному – з 39% до 18%, у Східному — з 42% до 22%.
75,5% респондентів, відповідаючи на запитання, якою мовою більш престижно розмовляти серед їхніх друзів і колег по роботі чи навчанню, назвали українську мову, 6% — російську, 16% відповіли — “байдуже якою”.
У 2015р. ці показники становили відповідно 43%, 21,5% і 29%.
Частка тих, хто відповідаючи на це запитання, назвав українську мову, порівняно з 2015 роком зросла у Західному регіоні з 88% до 98%, у Центральному — з 51% до 82%, у Південному — з 16% до 49%, у Східному — з 21% до 48%.
Частка тих, хто назвав російську мову, порівняно з 2015 роком знизилася у Західному регіоні з 2% до 0,2%, у Центральному — з 11,5% до 3%, у Південному — з 29% до 18%, у Східному — з 34% до 15%.
Частка тих, хто відповів “байдуже якою”, порівняно з 2015 роком знизилася у Західному регіоні з 6,5% до 1%, у Центральному — з 32% до 14%, у Південному — з 47% до 30%, у Східному — з 38% до 33%.
Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст опитування є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
